Виставку картин "Донецький аеропорт" Олега Дробоцького з позивним "Художник" відкрили у Тернополі. Про це розповіла дівчина загиблого воїна Юлія Нагорна.
"Роботи про війну — це намагання показати і переосмислити те, що людина проживає будучи там, в самому серці жахливих смертельних подій. Відкривати цю виставку у День пам’яті кіборгів, які загинули в Донецькому аеропорту — дуже символічно", — каже Юлія Нагорна.
Дівчина розповіла, що з початком війни, картини Олега дуже змінились. Рідні передавали Олегу фарби і полотна на фронт, де він, маючи вільну хвилину, малював.
"Картини стали більш розпливчасті, змінились кольори, вони набули кривавих відтінків, тому що війна — це біль, війна — це кров, війна — це розбита техніка, тіла. І, можливо, комусь ці картини здаються занадто реалістичними чи занадто жахливими, але він був проти романтизації війни. Ніякої романтики у війні немає. Війна — це смерть і нещастя".
Мати Олега — Ольга розповіла що хист до малювання у сина бачила з дитинства. Він навчався у художній школі. Перша виставка була у Кременецькому коледжі, коли він там навчався. "Аеропорт" — була першою його великою виставкою картин.
На виставці побував і вчитель та друг Олега — Іван Лобунь.
"Ще в гуманітарному коледжі ми робили виставку. Проєкт "Мистецтво поза музеями" і там були представлені його акварельні роботи. Вже тоді я зрозумів, що Олег — художник. Мрією Олега було навчатись в Академії мистецтв і він все зробив, щоб там навчатись".
Брат Олега Денис каже, що його творчість можна поділити на три періоди:
"Перший період — це "Донецький аеропорт". Це ті картини, які сьогодні є тут. Другий період — автопортрети і тематика військової броні, військової техніки. Третій — наслідки цієї війни: силуети загиблих людей, різні частини тіл. Тобто те, до чого призвели війна. Йому найважливіше було захистити Батьківщину. Він говорив: "Мистецтво зачекає", але знаходячи вільну хвилину на фронті, брав в руки пензля і викладав свої емоції, свою біль, яка була в нього всередині".
На виставку прийшов військовий Роман Безкостий. Він служив з "Художником" в одному батальйоні:
"Я би хотів кричати. Люди, подивіться! Бо це справжнє мистецтво. Мистецтво війни, на жаль, але ми маємо знати про Олега, його смерть точно не є марною, а його мистецтво буде жити доти, доки ми будемо його пам’ятати".
Нагадаємо, Олег Дробоцький загинув 6 березня під час артобстрілу неподалік Бахмута. Бійцю було 26 років. Поховали воїна у його рідному селі Вербовець Лановецької громади.
Автор: Надія Хара
