Тернополянки зорганізувалися, щоб допомагати пораненим українським захисникам, які перебувають у міських лікарнях. Жінки готують для бійців страви, організовують дозвілля, допомагають з відновленням документів.
Тернополянки допомагають пораненим українським захисникам, які перебувають в міських лікарнях. Серед волонтерок – сестра військового Назара Гушпета Раїса.
"Перший раз я потрапила у шпиталь влітку минулого року. Після цього в мене був досвід походу в психоневрологічну лікарню. Шукали кросівки для хлопця з ампутацією. Шукали препарати дороговартісні, які важко було сім’ї закрити. Шукали багато різних речей: від мочалки для душу, до військової форми, різних глобальних запитів. Запити є від 50 гривень до 50 тисяч гривень", – говорить волонтерка Раїса Коляда.
Раїса Коляда почала волонтерити у перші дні повномасштабного вторгнення. Спочатку жінка готувала допомогу для підрозділу, в якому воює брат. Нині вона разом з подругами відвідує військових у тернопільських лікарнях.
"Кожна з нас має свій профіль, яким вона займається. Одні транспортуванням допомагають, одні з юридичною допомогою, з документами. Хтось по запитах закриває, хтось солодощі пече, хтось привозить одяг, хтось привозить якісь засоби особистої гігієни. Кожна з нас має свій напрямок".
Долучилася до групи волонтерок і тернополянка Руслана Мельник. Жінка каже, що на початку повномасштабного вторгнення планувала йти воювати, але вирішила залишитися. Вона розповідає, зайнялася відновленням втрачених документів для військових.
"Перший раз потрапила в лікарню 1 січня. Ми з подругою, вона мене попросила, щоб я допомогла її завести деякі продукти. Я зайшла в лікарню, перше, що в мене було, здавалося, я хоч медик, я зайду і буду плакати. Почала займатися військовослужбовцями, які лікуються в нас в Тернополі після поранень. Бо є потреба в тому. Я це роблю в першу чергу для себе. Не можу байдуже відноситися до них, це ті люди, які віддали своє життя, здоров’я, кінцівки, тому я свідомо займаюся цим, вважаю, що це правильно. Запитів дуже багато, але я на себе беру відповідальність за відновлення документів. В хлопців є проблеми з паспортами, вони або втрачені, або вони в дуже поганому стані, могли намокнути, бути закривавленими. Ці документи треба відновлювати".
Надія Левицька волонтерить з 2014 року. Під час повномасштабної війни жінка долучилася до волонтерської групи, яка опікується пораненими бійцями.
"Запити матеріально-технічного характеру, запити, щодо відновлення документів, щодо дрібних якихось послуг. Уявімо собі картину, що заклад в місті Тернополі, де перебуває боєць з іншого регіону, він не знає, куди звернутися. Відновлення паспорта, відновлення банківської карти".
Раїса Коляда каже, разом з подругами готує для захисників смачні страви.
"Захисники опиняються наодинці зі своїм болем. Дуже добре, коли поранений захисник має сильний тил, підтримку, друзів, сім’ю, родичів, які допомагають йому в адаптації, в реабілітації, в оздоровленні. Але не всі мають таку можливість. Багато захисників з окупованих територій, які не мають рідних, не мають сім’ї, або залишилися самі в складних життєвих обставинах, які потребують допомоги. Допомога нашим захисникам, які проходять зараз реабілітацію – це інвестиція в наше майбутнє, в здорове суспільство, в здорову націю, де люди допомагають один одному".
Волонтерки також організовують дозвілля поранених військових і допомагають їм з поверненням додому.
Читайте також
- Дружина військового допомагає пораненим бійцям. Історія волонтерки з Тернополя