Сергій Анцібор із Тернополя був ліквідатором на ЧАЕС понад рік, – із 7 липня 1986 до 31 липня 1987 року. Про це повідомила пресслужба головного управління Нацполіції у Тернопільській області.
У Чорнобильську зону він потрапив, коли йому було 29 років.
"Я разом з колегами відбував службу в небезпечних умовах, коли рівень радіації зашкалював за всіма можливими показниками, а з усіх засобів безпеки були польова форма, дозиметри у кишенях та маски на обличчях, які ми знімали, коли хотіли покурити", – розповів чоловік.
У 1986 році Сергій Анцібор працював інспектором дорожньо-патрульної служби в Тернополі. У Чорнобиль поїхав добровольцем у складі окремого спецбатальйону ДАІ через три місяці після вибуху. Його робота полягала у патрулюванні доріг в зоні ураження.
"На ліквідацію аварії старалися брати тих, хто мав дітей, а в мене у той час вже було двоє. Наш батальйон, а це 120 осіб, спочатку поселили за 90 кілометрів від зони. Щодня ми їздили на патрулювання 30-кілометрової зони ураження. Хлопці працювали без вихідних – допомагали евакуйовувати людей, стежили за рухом транспорту. Коли був зведений бетонний саркофаг, ми збирали по місту та околицях й звозили в могильники радіоактивну техніку, йдеться у розповіді правоохоронця на сайті управління".
"Інформацію про катастрофу влада намагалася приховати. Проте це не вдалося. Нас запевняли, що 50 рентгенів це безпечно і нам видавали спеціальні накопичувачі радіації. Ми знайшли військові накопичувачі, але вони були слабенькі і показники зашкалювали. Людей не вистачало і ми мусили працювати", – каже Сергій Анцібор.
За словами чоловіка, робота в зоні ураження суттєво позначилася на здоров'ї і його, і колег по службі. Багатьох з них уже давно немає серед живих.
"Вплив радіації на ліквідаторів проявлявся не відразу. У кого був слабший організм – починалася нудота та нездужання. Через місяць після служби ліквідатори відчули погіршення стану здоров'я: почав падати голос, погіршився слух, псувалися зуби. Кальцій у кістках перетворився на стронцій. Зі 120 осіб 30 призвичаїлися і продовжили нести службу".
Сергія Анцібора також не оминув вплив радіації – він інвалід другої групи.
Чоловік каже, після Чорнобиля у Тернополі роботи не було, тож йому запропонували посаду дільничного у Білій Церкві. Через три роки повернувся до райвідділу міліції у рідному місті. Пройшов шлях від дільничного до старшого інспектора з охорони особливо важливих доручень в управлінні внутрішніх справ.
Читайте також
- Меланома: огляд в лікаря-онколога займає 5 хвилин