У Тернополі вшанували пам’ять письменника, культурно-громадського діяча Богдана Лепкого. З нагоди його 150-річчя в обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку "Недомовлене слово" та провели науково-краєзнавчу конференцію. У ній взяли участь дослідники творчості письменника та краєзнавці. Про це розповіла Суспільному науковиця музею Марія Луцька.
За її словами, на виставці представили матеріали, які відображають життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого. Деякі з них уперше виставлені в експозиції музею.
"Особливої уваги заслуговує книжка "Не вбивай" Богдана Лепкого, видана в Берліні 1926 року. Вона – із бібліотеки Леся Курбаса. До уваги відвідувачів представлена живописна картина – портрет Богдана Лепкого, автор Ткачик. Також дуже цікава є картина "Дитячими стежками Богдана Лепкого" також авторства Богдана Ткачика. Представлені роботи Степана Мамчура. Це є портрет Богдана і Левка Лепкого та їхніх батьків – Сильвестра і домни Лепких, Миколи Лепкого – ще одного брата Богдана. На виставці експонують світлину, де Богдан Лепкий серед гімназистів у місті Кременці. Це світлина тридцятих років минулого століття. Богдан Лепкий більшу частину свого життя проживав за кордоном. І коли він приїжджав в Україну, то зустрічався із гімназистами й учнями. Тому що він як педагог любив навчати, прищеплювати учням, студентам любов до України, до української мови", – говорить Марія Луцька.
Богдан Лепкий народився 9 листопада 1872 року в селі Крогулець Гусятинської громади у родині сільського священника Сильвестра Лепкого. Людини освіченої, визначного громадського та культурного діяча. Про це розповів доктор богослов’я Євген Кобильник.
"Отець Сильвестр володів десятьма мовами. Він засновував "Просвіту". Був одним із перших, хто в Галичині пропагував ідею українства, тому що в ті часи в Галичині була досить поширена ідея москвофільства, і на протидію москвофільству Сильвестр Лепкий провадить ідею українства. І справді, лише в родині такого свідомого українця можуть народитися свідомі нащадки, свідомі українці, які будуть нести в цей світ те, за що, власне, ми сьогодні боремося в цій війні", – сказав отець Євген Кобильник.
Пісню на вірші Богдана Лепкого "Журавлі" й стрілецьку пісню "Ой у лузі червона калина" виконали семінаристи Вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого. На конференцію з нагоди 150-річчя Богдана Лепкого прийшов Олег Тернопільський. Майже 30 років він працював директором Тернопільської школи №14 імені Богдана Лепкого.
"Ми робили все для того, щоби діти знали, вивчали його творчість. Багато думали над тим, як розповсюдити творчість Богдана Лепкого. Мені здається, що Міністерство освіти якось байдуже ставиться до цього. Зараз не читати Лепкого і не вивчати його творчість – ганьба. Треба робити все, щоби творчість Богдана Лепкого, як і, приміром, Самчука, вводили в програму і вивчали їх", – розповів директор школи.
Науковиця краєзнавчого музею Наталія Чеканова каже, виставками й конференціями долучають молодь до вивчення творчості Богдана Лепкого.
"Коли ми в оглядовій екскурсії у спілкуванні з учнями, студентами запитуємо: "Що ви знаєте про Богдана Лепкого?", то вони не знають, що він писав, чим займався. Навіть дорослі люди, оглядаючи нашу екскурсію чи спілкуючись десь, конкретних речей про таких наших знаменитостей не знають".
Виставка до 150-річчя Богдана Лепкого в обласному краєзнавчому музеї діятиме до кінця листопада, повідомила Наталія Чеканова.
Читайте також
- Понад пів сотні матеріалів часів УПА представили під час конференції на Тернопільщині