Україна переходить на зимовий час. У ніч із 24 на 25 жовтня о 4:00 стрілки годинників переводять на одну годину назад.
Кандидатка психологічних наук Тетяна Білінська розповіла Суспільному, як сезонне переведення годинника впливає на людину та як допомогти організму адаптуватися.
«Перехід на "зимовий" час чекає багато людей, адже можна отримати ще одну зайву годину для сну. Потрібно розуміти, що отримаємо і на годину менше світлового дня для своєї звичної повсякденної активності. Це вже є предметом психологічних дискусій. Суперечки щодо шкоди від переведення годинників тривають роками.
Вчені розійшлися в поглядах щодо того, як зміна часу впливає на організм людини. Деякі з них стверджують, що переведення годинників на «зимовий» час менше впливає на організм, ніж на «літній», інші кажуть, що навпаки, «зимовий» час допомагає організму працювати відповідно до світлового дня, від якого залежать біоритми», — каже психологиня.
За словами Тетяни Білінської, зміни часу можуть також призвести до негативних наслідків і погіршити стан здоров'я:
«Згідно з даними міжнародної групи дослідників, є чотири групи захворювань, які залежать від переведення стрілок годинника: серцево-судинні захворювання, психічні розлади, травми та захворювання, які пов'язані з імунною системою.
Зміна часу спричиняє стрибок захворюваності до 10%. Щоб пом'якшити вплив зміни часу на фізіологічне та психологічне самопочуття варто підготуватися до них заздалегідь».
Докторка психологічних наук, професорка, завкафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Марина Орап розповіла Суспільному про свій досвід, як уникати стресів при переході на зимовий чи літній час.
За її словами, настрій людини великою мірою залежить від двох чинників: фізичного стану і ставлення до різних подій:
«На ці дві позиції ми здебільшого можемо впливати. Відтак, впливати на свій настрій та самопочуття. Я послуговуюся простою істиною: як себе налаштую, так все і відбудеться. Щодо переходу на зимовий чи літній час, то тут є чимало плюсів. Якщо на них акцентувати, то й зміна режиму дня не буде сприйматися, як щось негативне чи депресивне.
Приміром, взимку, коли переводять стрілки на годину назад, день починається не зі сутінків, а зі світла. Починає швидше темніти, то не страшно, з'являється більше приводів організувати домашній затишок.
Коли ж навесні переводять стрілки годинника вперед, то навпаки, вдень стає більше світла. Хоч ніби треба звикати швидше підніматися зі сну, але це ж весна, життя пробуджується, все квітне і зеленіє. Головне, за турботами і щоденними клопотами цього не пропустити».
Щоби перехід на літній чи зимовий час не став для людини стресом, треба дотримуватися кількох правил.
«Наш організм — це система, яку можна власноруч налаштувати. Звичний термін "режим" може здаватися чимось рутинним, але він реально і конкретно впливає на наш психофізіологічний стан. Отож, перед переведенням годинника потрібно дати собі час на адаптацію.
За тиждень до цього я особисто на 10 хвилин швидше лягаю чи встаю, залежно, коли цей перехід відбувається, восени чи навесні. Це поступове звикання стане захистом від різкої зміни режиму дня і все у вас буде із цим гаразд», — зазначила Марина Орап.
Що відомо про законодавчу ініціативу щодо переведення годинників
Стрілки годинника восени та навесні українці переводять уже понад 40 років, відколи 1981 року Радянський Союз вирішив запровадити переходи між літнім і зимовим часом. В Україні літній час уніфікували лише 1996 року. Переведення завжди припадали на вихідні, щоб дати організму мінімально адаптуватися.
16 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон 4201 про скасування переведення часу в Україні із зимового на літній. Тобто 27 жовтня 2024 року час мали б перевести на зимовий і більше не міняти.
Та президент України Володимир Зеленський так і не підписав закон про скасування переведення часу. В Офісі президента врахували й петиції проти цієї законодавчої ініціативи, з якими виступали українці. Тому в Україні продовжується зміна літнього і зимового часу.
