Між селами Залужжя та Старий Збараж на Тернопільщині є пагорб, який в народі називають Бабина гора. Це геологічна пам'ятка природи місцевого значення на маківці виступу правого берега річки Гнізна. Її площа 7,4 гектара.
Бабину гору оголосили об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року. За словами краєзнавця Руслана Підставки, вона має давню історію.
В одному з дописів у фейсбуці він поділився дослідженнями науковців:
«Вперше, ґрунтовні обстеження цієї вершини у 1882 році провів археолог Адам Кіркор та опублікував їх результати наступного року у фаховому часописі «Zbiór wiadomości do antropologii krajowej» (ред. — «Збірник відомостей з крайової антропології»). Ось його ключові тези: «…Щит гори є площиною, на котрій видно сліди валу, за ним — глибокий рів у формі фосиУ західних регіонах України слово «фоса» (від латинського fossa — рів, канава) традиційно означає стічну канаву, рівчак або бетонний жолоб для відведення дощової води., а далі знову площина зі слідами муру. Далі знову йде вал і фоса, причому з легким нахилом сходить на ниви села Залужжя. Те, що ця гора була укріплена — не викликає сумніву. На деяких валунах, так само, як і на замчиську, можна побачити западини (виїмки, порожнини), зроблені рукою людини».
Через рік Кіркор знову приїхав до Збаража і, серед іншого знову досліджував Бабину гору, але цього разу висновки були трохи інші:
«Ту гору оточують два вали, з яких один оточує її довкола, з довгими раменами від півночі і півдня, які спадають на долину. Перед тим валом є глибокий рів, а на відстані 28 м. до вершини гори є другий широкий вал. Вершина гори продовгувата і разом з валом займає 80 м. довжини і 47 ширини. На схилах гори особливо східної і південної сторони лежать великі валуни (камені). Сама середина вершини гори представляє ряд незначних випуклостей закиданих камінням, або присипаним сміттям.
Ті нерівності вважаються фундаментами монастиря. Але ми погоджуємося найімовірніше з думкою пана Кукавського, що «Бабина гора не могла бути місцем людської осілості через малу територію». Згадані вали, з погляду на їх розташування не мають рис оборонних валів. Можна припустити, що за поганських часів ця гора була обрядовим місцем, а вали служили для його обмеження і відокремлення того місця».
В другій половині ХVІІІ століття територія гори, за винятком якоїсь білої плямки на її вершині, повністю заліснена і жодних валів чи ровів тут виділити не можливо, пише Руслан Підставка:
«На аерофотознимці 1957 року та світлинах І. Снітовського (1968 р.) — гора повністю «гола».
Нині, як повідомляють кореспонденти Суспільного, Бабина гора — частково заліснена.
Бабина гора належить до Товтрової гряди та медоборського кряжу. Товтри або Медобори — це унікальний гірський кряж, який простягається через Поділля майже на 200 кілометрів. З них понад 110 км пролягають саме Тернопільщиною.
Його головна геологічна особливість полягає в тому, що це єдиний у світі гірський хребет, утворений не тектонічними процесами, а живими організмами. Близько 15–20 мільйонів років тому на цьому місці було Сарматське море. Корали, молюски та водорості століттями нарощували свої вапнякові скелети, сформувавши цей бар'єрний риф.
Коли море відступило, риф опинився на суші, перетворившись на мальовничі заліснені пагорби та стрімкі скелі, які ми бачимо сьогодні. Свою поетичну назву «Медобори» отримали через велику кількість медоносних рослин.
Читайте нас у Telegram — екстрені новини
Підписуйтеся на Суспільне Тернопіль у Viber
Приєднуйтеся до нас в Instagram
Наш канал в YouTube
Суспільне Тернопіль у WhatsApp