Іноземні добровольці у складі стрілецького батальйону «Бабай» тренуються на Тернопільщині. Із бійців сформували FPV-команду, і зараз вони тренуються працювати з дронами.
Бійці розповіли Суспільному, чому вирішили захищати Україну і як опановують управління безпілотниками.
Бійці стрілецького батальйону «Бабай» тренуються працювати з дронами. Перед польотом розкладають наземну станцію та антену. Тоді піднімають у повітря безпілотник.
До складу цієї FPV-команди входять іноземні добровольці.
Боєць із позивним Фоззі раніше був піхотинцем у британській армії, а також займався контртерористичною діяльністю. Чоловік розповідає, що приїхав в Україну у квітні 2022 року. Спочатку тренував українських захисників.
«Я ділюся всіма знаннями, якими тільки можу. Так, якісь фундаментальні і базові речі завжди можуть пригодитися, і це важлива основа. Але оскільки війна настільки змінилася, те, чого я навчав, вже не всюди можна було застосувати. Тож для мене був сенс і самому закріплювати на практиці те, чого я вчив. Тому з 2023 року я практично просто воював. Спочатку в Україні я був мінометником. Ми брали участь в операціях за кордоном, також задіюючи міномети. А зараз, на цьому етапі війни, ми маємо йти в ногу з часом. Бо все вдосконалюється зараз».
Фоззі говорить, що тренується з дронами вже більше двох місяців.
«Я був упереджений щодо FPV. Я не хотів займатися FPV, я хотів продовжувати працювати з мінометом. Але коли взявся за це, почав пробувати, то це виявилося не так складно, як ми думали».
Боєць із позивним Мак зі США тренується літати дроном між деревами.
«Коли я вперше спробував літати, це було досить кумедно. Чим більше ти практикуєшся, тим ближче ти до ідеалу. Я думаю, зараз це як друга природа. Це як літати у відкритому полі. Цікаво, як далеко ти можеш зайти, практикуючись».
Мак розповідає, що до війни в Україні у війську не служив.
«Попередньо, я не мав досвіду служби в армії вдома. Але я був раніше в Україні в бригаді «Азов». Я їздив на Донбас як спеціаліст із логістики у 2025. Це був мій перший військовий досвід. Я приїхав у лютому 2025. І відтоді я захоплююся українською культурою і людьми, яких тут зустрів.
Україна вперше з'явилася на моєму радарі у 2014 році. Антитерористична операція і протест на Майдані Незалежності. Коли російське повномасштабне вторгнення почалося у 2022 році, побачивши, що відбувалося: у Бучі бійня, у Маріуполі пологовий будинок підірвали. Це було ніби вище покликання для мене. Тому я почав готуватися. І коли я фінансово зміг приїхати в Україну, я зробив цей крок».
Руперт служив у британській та ізраїльській арміях. Чоловік розповів, чому вирішив воювати на боці України.
«Це правильний вчинок. Я ж ідеаліст. Я думаю, з 1939 року це найбільш очевидний випадок, коли можна чітко розділити добро і зло, що правильно, а що неправильно. І я думаю, кожен, хто нічого не робить, пошкодує про це з плином історії.
Мої батьки дуже пишаються. І моя мама сказала мені, що президент Зеленський — її персональний герой. А з мамою не посперечаєшся. Я не стільки керую дроном, скільки маю справу з інженерною і технічною сторонами справи. Я виставляю антену, стежу, аби дрон був готовий до зльоту. А молодші хлопці хай літають».
Команду очолює британець на ім'я Гаррі.
«Я знаю цих хлопців уже кілька років тут, в Україні. Я служив із ними в різних підрозділах. І зараз я зібрав їх тут, у батальйоні, де ми можемо діяти як команда FPV. Я тут із березня 2022. До України я воював у Сирії в загоні народної оборони проти ІДІЛ. Тож я вже мав знання і розуміння, як воювати з агресором. Коли я приїхав в Україну, я відчував, що можу дати щось дуже затребуване на початку війни.
З початку війни я був кулеметником. Я воював у Харкові, брав участь в операціях за кордоном, Харківському контрнаступі, воював у Бахмуті, Запоріжжі. Порівняно із тим, що було в Сирії, це зовсім інше. Очевидно, війна дронів, артилерія — це все набагато небезпечніше, набагато страшніше».
Гаррі зазначає, що у майбутньому хоче залишитися жити в Україні та відкрити тут свій бізнес.
«Довгострокова ціль для мене — це постійно проживати в Україні, відкрити бізнес у подальшому. Я бачу Україну своїм домом. Я хочу захищати не лише українських людей, але також і місце, де я хочу жити решту життя».
