У п'ятницю, 11 вересня, в Тернополі попрощались із загиблим захисником Назарієм Гевчуком. Чоловік приєднався до лав ЗСУ в перші дні повномасштабного вторгнення. Служив снайпером у 70-му окремому батальйоні територіальної оборони. Загинув 14 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання в Запорізькій області.
Два роки чоловіка вважали зниклим безвісти. Про це розповів Суспільному його побратим Іван Горський. Боєць виконував завдання на луганському, харківському та запорізькому напрямках.
«Я багато бачив військових, не в образу нікому, але воїнів мало. Це був справжній воїн. Він ніколи не давав задню, завжди виконував поставлений наказ, який би він не був важкий. Це був один з таких наказів. Він його виконав з честю, він служив з честю. Був справжнім воїном.
Звісно, я знаю все про нього від народження. І він про мене знав. Я його любив, поважав і мав честь з ним служити. Таку саму повагу і любов отримував від нього», — сказав Іван Горський.
До війни Назарій Гевчук навчався на кухаря. Любив грати у футбол, розповів його друг дитинства Андрій Білик.
«Ми любили кожного дня грати у футбол. Грали до ночі. М'яча вже не було видно, але ми грали. За нами приходили батьки і казали, щоб ми розходилися додому.
Він приїхав з-за кордону і я йому говорив, може, не йди, подумай добре, але він захотів і пішов. Був поранений, приїжджав на реабілітацію. Поїхав туди ще раз, пішов на завдання і немає його…», — каже Андрій Білик.
Рідні, побратими та друзі принесли квіти до Пантеону Героїв. Тут поховали Назарія Гевчука.
Чоловік загинув у 32 роки. У нього залишилася дружина, донька, мати і брат.
