Подружжя з Тернопільщини працює у ритуальній сфері та розвиває власну службу в Підволочиську. Анні Войцеховій — 19 років, її чоловіку Вадиму — 25. Щодня вони допомагають організовувати прощання з померлими. Приймають замовлення, підбирають необхідні речі для поховання, готують ритуальний транспорт і супроводжують родини померлих. Вони говорять, що бізнес відкрили у січні цього року.
Подружжя розповіло про свою роботу Суспільному.
Анна Войцехова та її чоловік Вадим працюють у ритуальній сфері. З роботою Анна знайома ще з 15 років, оскільки її батьки теж працюють у цій сфері.
«Загалом, ритуальна сфера з'явилася у нашому житті приблизно ще 4 роки тому, коли мої батьки відкривали свій ритуальний магазин, ми були поруч, допомагали їм. В 15 років я вже продавала першу свою труну самостійно, допомагала людям з організацією поховання. Вадим тим часом працював поза межами магазину. Робив доставки та займався всіма технічними моментами».
«Було страшно, і навіть зараз ми переживаємо, бо розуміли перед самим відкриттям, що це відповідальна справа. Враховуючи те, що ми молоді, можливо, не до кінця знаємо якісь похоронні традиції і так далі, переживали, що це дуже відповідально, але вирішили спробувати», — зазначив Вадим Войцехов.
Про свій перший робочий день Анна розповідає так:
«Ми завезли весь товар, труни, хрести, необхідну ритуальну атрибутику, виставили і поширили рекламу по групах, але так ще магазин не був відкритий. 8 година ранку. Я вдома, дзвінок, Вадима немає на місці, люди стоять під магазином, потрібно купити труну. Зима, холодно. Я не знаю, що робити, збираюся. До магазину я приїхала аж за 30 хвилин, люди мене чекали під магазином, було дуже соромно. Я дуже вибачалася, коли згадую цю ситуацію, перед людьми соромно, але вони були задоволені і дякували за нашу роботу».
Вадим розповідає, бували випадки, коли людей дивував їхній вік.
«Згадаю одразу випадок життєвий, який у нас був. Дзвонить телефон. Ніч. Аня піднімає трубку, чоловік каже: "Я перепрошую, але дайте трубку батькам". Ми поїхали тоді до магазину, ми організували поховання, все було добре».
Робота ритуальної служби не закінчується за дверима магазину. Частину дня подружжя проводить у дорозі, виконуючи послугу доставки необхідних похоронних речей.
«Ця професія навчила нас відповідально ставитися до тої роботи, яку ми виконуємо. Через те, що ми розуміємо, що в нас немає права на помилку, через це відповідальності навчились найбільше», — розповів чоловік.
Вадим говорить, планують розвивати свій бізнес і надалі.
«Ми себе бачимо в цій сфері через 5–10 років, через те, що ми завжди стараємося розвиватися, збільшувати перелік наших послуг і стараємося завжди вдосконалювати себе в цій сфері».
Подружжя також має прощальний зал у Волочиську. Тут вони допомагають родинам підготувати церемонію прощання з померлими.
«Ми перебуваємо в нашій прощальній залі — це місце, де люди можуть провести гідно в останню путь свою близьку людину та попрощатися з нею. Найважче в цій роботі — це бачити щодня біль людей та їхні сумні очі», — зазначає Анна Войцехова.
«Для мене також. Особисто згадую найперші моменти, коли люди приходили до нас в магазин, то мені найважче завжди було зустрітися поглядом з тою людиною, яка понесла якусь втрату, і підібрати найперші слова, коли людина заходить. Це було для мене важко, але я розумію, що це все приходить з досвідом», — зазначає Вадим Войцехов.
Анна та Вадим розповідають, що з часом навчилися контролювати власні емоції та знайшли підхід до людей, які втратили своїх рідних.
«З людьми потрібно спілкуватися дуже обережно і спокійно, бо кожна людина на біль та втрату реагує по-своєму. Завжди хочемо вислухати людину і, загалом, допомогти з організацією поховання, щоб в такий важкий момент ми мали змогу хоч трішки полегшити їй цей день», — говорить Анна.
«Професія ритуальника — це не просто організація поховання. В певній мірі потрібно бути психологом, тому що, коли людина приходить, ти маєш прочитати її і зрозуміти, як тобі правильно з нею спілкуватися. Когось, можливо, потрібно словесно підтримати, а з кимось — помовчати», — розповів Вадим Войцехов.
Бути подружжям і партнерами в бізнесі не складно, діляться Вадим і Анна. Подружжя говорить, що спільна справа лише зміцнила їхні стосунки.
«Працювати, як подружжю, легко, через те, що ми розуміємо одне одного з пів слова, і в першу чергу це довіра. Я довіряю Ані, а вона довіряє мені, і я знаю, що ту роботу, яку я їй довірив, вона зробить найкраще, і так само вона щодо мене», — говорить власник ритуальної служби.
«Взаєморозуміння — це найголовніше. Підтримка одне одного і, звичайно, любов, без любові ми б не змогли бути 24 на 7 разом», — повідомила власниця ритуальної служби.
