Перейти до основного змісту

"Бісероплетіння мене заспокоює": випускниця тернопільського вишу створює прикраси-обереги для військових

Людмила Дигідь зі своїми виробами. Архів Людмили Дигідь (Захарук)

Людмила Дигідь закінчила інженерно-педагогічний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Родом вона з Коломиї. Тепер знову живе на Прикарпатті і створює з бісеру обереги для українських військових.

Про це майстриня розповіла Суспільному.

Людмила Дигідь (до заміжжя — Захарук — прим.) робить з бісеру вервиці, брелки і браслети. У 2016 році її витканий бісером рушник довжиною два метри внесли до Книги рекордів України.

Диплом про рекорд, внесений до Книги рекордів України. Архів Людмили Дигідь (Захарук)

Тоді, каже, була ще школяркою і лише починала займатися бісероплетінням. Для цього дідусь їй змайстрував станок. Навчалася на ньому працювати самостійно:

"Я зробила першу частину рушника і отримала за цей виріб перше місце на конкурсі. І тут мене відправляють на обласний конкурс в Івано-Франківськ. Для цього я вже доробила другу частинку. І так вийшов цілий рушник. На виставці я взяла призове місце".

Людмила Дигідь розповідає, що після першої персональної виставки звернулась до національного проєкту "Книга рекордів України". Але в 2014 році, за її словами, через воєнні дії фіксування рекорду відклали. І лише через два роки прийшло підтвердження, що її роботу визнали найбільшим рушником, витканим бісером.

Людмила з батьками під час фіксації рекорду, 19 серпня 2016 року, Прикарпаття. Архів Людмили Дигідь (Захарук)

"З матеріалів там тільки нитка і бісер. Я робила його, можна сказати, на колінах, бо не могла підняти догори станок — стеля була занадто низькою. І цей рушник досі в мене вдома. Його вага — понад три кілограми. На створення пішло приблизно пів року", — каже Людмила Дигідь.

Майстриня розповіла, що її чоловік Роман служить в ЗСУ з 2022 року. Для нього і його побратимів робить вервиці-обереги:

"Таку техніку виготовлення вервечок я придумала сама. Сплела, передала чоловікові. І так якось у мене виникла ідея зробити вервечки і для його побратимів. Було дуже приємно, коли хлопці дякували мені, казали, що їм подобається. А одного разу я їхала з військовими і побачила свою вервицю у них в машині".

Вериці, які робить Людмила Дигідь. Архів Людмили Дигідь (Захарук)

За словами Людмили, вона проводила майстеркласи для дітей, а виручені кошти передавала на армію. Пів року тому брала участь у благодійному заході в Польщі — там у місті Равич також збирали гроші на підтримку ЗСУ.

Крім вервиць з бісеру майстриня робить ікони, картини, тематичні прикраси до свят: новорічні ялинкові іграшки, великодні писанки, брелки у вигляді сердець до Дня святого Валентина. Свої вироби дарує рідним та друзям.

"Бісероплетіння мене дуже заспокоює. Бувають такі моменти, що стреси, хвилювання за чоловіка. От приходиш додому, береш і просто сідаєш вишивати бісером і заспокоюєшся, це відволікає", — розповіла майстриня.

Топ дня
Вибір редакції