Громадська організація "Брами Тернополя" не може домовитися з дирекцією четвертої школи Тернополя про повернення відреставрованого вікна. Директорка закладу каже, щоб встановити його потрібна незалежна експертиза, яка підтвердить безпечність конструкції. Хто має провести цю експертизу і за чиї гроші мають встановити вікно — з цими питаннями кореспонденти Суспільного звернулися до міськради.
Член громадської організації "Брами Тернополя" Захар Дябло показав металеву конструкцію вікна, яка до серпня минулого року була в четвертій школі Тернополя. За його словами, реставрували її у Львові за зібрані гроші:
"Реставрація тривала з вересня по травень і нею займалося бюро львівського реставратора Василя Карпіва. Фактично це було здійснено за кошти небайдужих громадян. Вартість робіт — близько 130 тисяч гривень, також ще були логістичні різні послуги".
Оскільки вікно габаритне, зберігають його в Українському домі "Перемога".
"Воно має 2 метри 60 сантиметрів в діаметрі і вагою близько 350 кілограмів. Ми бачимо тут є такі спеціальні пази для того, щоб встановлювати скельця", — сказав Захар Дябло.
Вікно реставрували у Львові, це робив консерватор творів мистецтва Василь Карпів. Він розповів, що має досвід роботи з пам’ятками з 2011 року. Реставрував тернопільське вікно близько 2 місяців:
"Саме вікно відносно було в дуже доброму стані, якби йому не допомогли розкластися на елементи. Складність полягала в тому, щоб повернути йому цілісність. Це один із тих моментів і процесів, які потребували часу, уваги та скурпульозності. В основному воно було покрите різночасовими нашаруваннями ремонтних періодів. Це все було усунуто, віднайдено оригінальні кольори, в цих кольорах знову покрито як захисний та естетичний шар малярства".
Нагадаємо, в серпні минулого року дирекція четвертої школи міста встановила пластикове вікно замість старого металевого. Це спричинило дискусію серед тернополян, істориків, архітекторів і реставраторів.
Представники громадської організації "Брами Тернополя" розповіли, що так могли знищити конструкцію вікна з ознаками європейсько-віденського модерну, відомого як "кола Вагнера".
З такою думкою погодилася й кандидатка архітектури зі Львова Тетяна Казанцева. За її словами, конструкція має характерний взір, який відповідає європейській або віденській сецесії.
Натомість дирекція школи стверджувала, що демонтували радянське вікно, яке було в аварійному стані. За їхніми словами, на фотографіях часів будівництва гімназії, а саме 1908 — 1911 років, такого вікна не було, а у воєнний час приміщення було зруйнованим і після цього зазнавало змін.
Архітекторка та членкиня організації "Брами Тернополя" Анна-Марія Дзюбак розповіла, що тоді звернулися до обласної військової адміністрації:
"Були відповідні дії від департаменту культури. Вони видали припис, — це було у вересні 2024 року, — зобов’язали повернути на місце металеву, автентичну конструкцію. Саме вікно було відновлене навесні 2025 року і в червні в нас була консультативна рада вже при департаменті архітектури та містобудування Тернопільської ОВА. Вікно на цей момент вже було відреставроване, відновлено його геометрію, відновлені всі частини, готове до встановлення".
За словами жінки, консультаційна рада дала висновок, в якому рекомендувала повернути вікно на фасад четвертої школи:
"І от з цього моменту починаються проблеми. Проблема в тому, що є небажання з боку дирекції школи повернути наше вікно на місце. Тому що спочатку потрібно це існуюче пластикове вікно посунути в самій товщині стіни і тоді встановити це металеве з’єднання. Ми шукали майстрів, щоб це зробити. Адміністрація школи посилалася на сильну зайнятість, сказали, що вони не допустять встановлення вікна на своє автентичне місце, щоб відновити дію припису департаменту культури за 2024 рік. В нас дуже мало залишилося часу, бо якщо буде мінусова температура, ми не зможемо цього зробити".
Начальник відділу департаменту архітектури Тернопільської обласної військової адміністрації Андрій Сокульський сказав, що четвертій школі рекомендували звернутися до міської ради, аби та виділила гроші на встановлення вікна, а громадській організації — встановити конструкцію:
"Все зупинилося на тому етапі, що немає технічної документації про те, як саме його встановити. Тобто на якій конструкції, де фізичне місце його встановлення, встановлення разом із склом чи встановлення вже перед існуючим вікном, як декоративної решітки".
За його словами, зараз відсутня технічна документація, щодо методу повернення решітки на попереднє місце.
"Консультативною радою не було передбачено конкретно, хто має робити цю документацію, а ідеально щоб це була власне тернопільська школа, її представник, як балансоутримувач приміщення і громадська організація "Брами Тернопілля", як ініціатори і як ті, хто допомагають повернути на місце те, що було демонтовано".
Ми звернулися за коментарем до директорки 4 школи Тернополя Наталії Левенець.
"До нас громадська організація "Брами Тернополя" не приходила, не повідомила, не представила жодного документу, ні експертизи незалежної про те, що ця решітка безпечна для життя і здоров'я, як перехожих, так і для учасників нашого освітнього процесу. І кошторису так само ми не бачили. Спочатку вони казали, що це вітражне вікно, потім вони кажуть, що це світлячок. Ми такого в жодному архіві не знайшли. Облрада була тут, а значить, це був неокласицизм радянських часів. Так у нас написано в паспорті", — сказала Наталія Левенець.
У вересні минулого року кореспонденти Суспільного надсилали інформаційний запит до департаменту культури і туризму Тернопільської ОВА. Нам відповіли, що школа не повідомляла і не зверталася до департаменту щодо заміни вікна на пластикове. Оскільки будівля колишньої гімназії імені Юліуша Словацького початку XX століття і є пам’яткою архітектури місцевого значення, то власник чи користувач зобов’язаний утримувати пам’ятку в належному стані. Заборонено змінювати призначення пам’ятки, її частин та елементів без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Тому згідно з пунктом 6 та 14 частини першої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" адміністрація четвертої школи повинна забезпечити повернення автентичного круглого вікна з металевою рамою на його попереднє місце на головному фасаді будівлі пам’ятки або відновити вікно згідно з автентичним.
Аби дізнатися, що потрібно для того, щоб вікно повернули на місце, хто має проводити незалежну експертизу щодо безпечності конструкції та чи виділять гроші з міського бюджету, ми звернулися до міської ради.
"За коментарем ми звернулись до начальниці управління освіти і науки Тернопільської міської ради Ольги Похиляк, на місці її не було. Її заступниця Ірина Сум повідомила, що вона у відпустці. Із питанням, хто ще окрім Ольги Похиляк може прокоментувати цю ситуацію, ми вернулись до речниці Тернопільської міської ради Мар’яни Зварич. Вона відповіла: "У такому випадку без наших коментарів. Основний підрозділ — це Департамент культури ОВА, який дає відповідні приписи", — поінформувала кореспондентка Суспільного Наталія Бончук.
Ми надіслали інформаційний запит до управління освіти міськради.
Василь Карпів сказав, що вікно має історичну цінність і воно не є радянським:
"Це типові вікна початку століття і це є нормальні елементи пам’яток, які ми маємо по нашій країні. Цінність полягає в тому, що це є частина об’єкту. Якщо ми маємо об’єкт мистецький, пам’ятку і якщо заберемо в нього вікно, двері чи сходову клітку — це порушення його цілісності".
За його словами, ця система вікон використовувалася переважно в архітектурі на зламі кінця ХІХ — ХХ століття:
"Це дуже були конструктивні рішення. Часто використовувалися в цоколі будинків, оскільки це метал, литво, воно надійне, а також часто використовувалося в світлових ліхтарях, колодязях, будинках. Це було естетично та надійно. І це один із тих прикладів, що ми маємо там проїзд і великий світловий ліхтар, який дає нам денне світло і не потрібно додаткового штучного світла використовувати. Це використовувалося в модернізмі, сецесії".
Чоловік розповів, чим такі вікна відрізнялися від радянської архітектури:
"Радянський час — це час, коли вже більше була зварювальна система. Швидко зробити, питання естетики було дуже відносне. І коли порівнювати радянські та нерадянські елементи, навіть, коли робили копії, то це дуже помітно людям мистецтва, реставраторам, які з цим працюють. Це складна коснтрукція, лита конструкція, з клепаними елементами. Це було складно, порівняно зі зваркою, бо ви заварили і все, а тут склепати, зробити отвір, вставити основу і її розтиснути, щоб вона розійшлася. Це займає час".
Василь Карпів сказав, що реставратори готові встановити вікно:
"Це вікно практично сто років простояло там, від часу встановлення. Тому воно має шанс повернутися і ще сто років простояти. Основне наше завдання чи завдання архітекторів, конструкторів — все зробити для того, щоб воно було безпечне і щоб воно виконувало таку функцію, як і до того. Сама конструкція мусить бути надійно закріплена, бо це метал. Воно важке та велике, але це технічне питання. Це потрібно зі спеціалістами просто зробити добре".
Скло в конструкцію вставлятимуть після його монтажу, сказав Василь Карпів. Для кріплення використовуватимуть спеціальну замазку.
Участь у консультативній раді з питань охорони культурної спадщини, яка відбулася 20 червня цього року при Тернопільській ОВА, брала й керівниця офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради Тетяна Балукова.
"Є фотофіксація знищеної великої частини будівлі і немає, зокрема, фото, чи було знищено це вікно. Надзвичайну цінність має, тому що увійшла в реєстр пам'яток місцевого значення. Це будівля історична, яка в свій час постраждала, відбудована і до наших днів дійшла повноцінною з дерев'яними вікнами і з такими металевими світликами. Воно дійсно має цінність, як казали фахівці та колеги, які реставрували його, Василь Карпів, історикиня, мисткиня Тетяна Казанцева. Це є дійсно профілювання тоненьке, флоральне. Не знаю, хто ще має про це казати, якщо не такі фахівці, хто буде авторитетним для керівництва школи", — сказала Тетяна Балукова.
