Безлюдні вулиці та постійні обстріли. Селище Велика Писарівка розташоване в 10-ти кілометровій зоні прикордоння Сумщини. Його мешканці часто вимушені жити без світла, газу та зв'язку. Чому люди не виїжджають із прикордоння, чи мають роботу та як виживають під постійними обстрілами російських військових — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
"У нас обстріли дуже щільні — це може бути і ввечері, і вранці, і вночі. Ви знаєте, до цього неможливо звикнути. Але такі реалії нашої Великописарівської громади", — розповів Олексій Скоркін.
Російські військові обстрілюють селище з усього — "Градів", мінометів та авіації, розповідає житель Великої Писарівки Олексій Скоркін.
"Виживаємо, обережно до всього ставимось, але обстріли — це така штука, що непрогнозована. Може полетіти куди хоч і по чому хоч. Моя оселя у багатоповерховому будинку і раніше була пошкоджена і після цього прильоту також пошкоджені вікна, дах знову пошкоджено. Відновлюємо", — додав чоловік.
У Великій Писарівці наразі вулиці майже безлюдні, через обстріли люди бояться покидати свої помешкання, говорить пан Олексій: "За останній час, на мою думку, людей трохи більше, попри обстріли, я думаю, близько півтори до двох тисяч. Це по нашій громаді".
Ті мешканці, хто залишається вдома, додає Олексій, в перервах між обстрілами рятують сусідські будинки від вогню, доглядають за тваринами і вирощують врожаї. Його родина займається пасікою понад 35 років. Нині утримують 130 бджолосімей.
"Взагалі бджоли це такі комахи, які люблять спокій, а через обстріли, частина сімей пропадає. У мене великий сад, зараз займаюсь обрізкою, саджаємо огород, займаємося пасікою. Було б бажання і сили. Працюємо, так і живемо", — розповів чоловік.
Для настрою односельців Олексій створив кілька музеїв. Чоловік говорить, один з них, де розміщувалися експонати, зібрані ним та його односельцями знищила авіабомба.
"Народний музей Великописарівщини- місцеві жителі допомагали збирати експонати і ми хотіли разом зробити щось цікаве в нашій громаді. Звісно шкода, що зараз все знищене, спаплюжене, але, не складаємо руки, живемо далі"
Олексій Скоркін розповідає: годує місцевих котів та собак і шукає їм нових господарів.
"Варю каші для тварин. приміщення маленьке. Наступного року, якщо закінчиться війна, зроблю тут невеличкий ремонт косметичний. Тут коти в мене обігріваються. 00.33
Віктор Єщенко у Великій Писарівці близько 15 років має власний бізнес — магазин.
"Своє рідне село, тепер вже село у нас, покидати не збираємось. Магазин у мене, який вже двічі били і машину били", — розповів чоловік.
Коли стихають обстріли мешканці приходять до них та швидко біжать додому, говорить продавчиня Юлія Овчаренко: "Як трохи стихає, так і приходять люди. Коли шумно, звісно, тиша".
Пані Ганні 78 років. Жінка каже: від початку повномасштабного вторгнення військові РФ б’ють по селу регулярно. Її будинок теж був пошкоджений, наразі відремонтували.
"Як і всім страшно звичайно, бухкають, гухкають навколо. А так, живемо та й все", — ділиться Ганна Гребінка.
Люди, попри обстріли залишаються тут, бо це їхній дім, і він гріє зігріває душу, говорить Олексій.
"Частково є магазини, лікарня працює, по декілька днів на тиждень приїжджають медики з Кириківки, Охтирки. Одна аптека у нас функціонує у селищі. Я вважаю, що це справжні патріоти. Люди, які підтримують наших громадян і наше селище попри все. Тут наша Батьківщина, зараз вона зруйнована, але залишається нашою Батьківщиною", — ділиться Олексій Скоркін.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram