30 листопада в Охтирці провели в останній путь сержанта Олександра Демидова. Військовослужбовець воював на Курщині. Був стрільцем-помічником гранатометника. Загинув 23 листопада 2024 року.
Ігор Купач, головний сержант взводу, в якому служив Олександр, розповів, що вони з 2022 року воювали пліч-о-пліч. Захищали Охтирку на першій лінії оборони. Два тижні тому останній раз спілкувались. Говорили про онука, який недавно народився, і якого Олександр дуже любив.
"На Курщині на ротацію приїхав. Я виїжджав, він заїжджав. І побалакали попередив я його, що обережно, обережно. Ну бачите, така ситуація, війна. В цілому ми були, як сім'я в підрозділі. Служили ми три роки разом в одному окопі. Ну так сталося, що приїхав він мене змінювати і прикра така ситуація, загинув".
Головний сержант роти, в якій служив Олександр Демидов, Сергій Лавриненко, розповів, що побратима майже одразу почали називати “Шаманом”.
Він завжди, хтось заболів і щось, він приходить, варить якісь травки, чай. І ми так і прозвали його — "Шаман". Від підлої ворожої кулі загинув, нема ні слів сказати, як гинуть коли свої побратими. Перед цим у нього загинув його безпосередній товариш Дмитро Воронежський. Ну, а тепер і він пішов до Дмитра.
Біля Успенської церкви, де відбувалась церемонія відспівування, зібрались небайдужі містяни, рідні та друзі. Провести в останню путь захисника прийшли також однокласники, серед яких — Володимир Чудненко.
"Ми втратили добру, чуйну людину, яка бажала добра, захищала добро, доказала свою мету реальними діями. Він любив займатися спортом, не відмовляв в допомозі. Тому йому хвала, шана і наша подяка".
Траурною ходою до Центрального кладовища йшли центром міста. Перехожі зупинялись, ставали на коліна.
Перед цвинтарем полеглого героя зустрічав живий коридор з синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами.
Поховали Олександра Демидова на Алеї пам’яті. Йому навік залишиться 47 років.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram