Бойовий досвід оператор роти ударних дронів Борис починав здобувати у складі ДФТГ, після початку повномасштабної війни. Понад рік тому військовослужбовець приєднався до 117-ї бригади ТРО. Нині з побратимами обороняє кордони Сумщини і нищить з допомогою безпілотників російську техніку і не лише її. Про свою роботу розповів Суспільному.
"Це мені завжди було цікаво. Я розумів, що ось це (показує дрон) може зробити більше користі, ніж будь-який інший рід діяльності військ наших. Може ще артилерія і ПВО, це щось десь на рівні. Я розумів, що я зможу це зробити, зможу на них літати, в мене було бажання, тому я й пішов сюди. Починав з Mavic, потім FPV і потім пішли вже великі комплекси, які потребують більш кропотливої, більш інтелектуальної роботи, більше підготовки", — розповідає військовослужбовець Борис.
За понад рік, поки Борис служить у роті ударних безпілотників, найбільше, говорить, подобається працювати саме з великими бортами: "Коли я вже відлітав три місяці на комплексі, який приніс багато біди нашому ворогу, то звісно що, це найкраще, з чого я літав. Тому що воно дозволяє підготуватися заздалегідь до всього. FPV – це все ж ситуативна така річ, коли ти приймаєш рішення дуже швидко".
Та якщо буде такий наказ, додає, готовий знову працювати з FPV-дронами: "В якомусь сенсі – це більш весело, скажімо так. Тому що ти ним керуєш, ти постійно в напрузі, ти постійно тримаєш цей пульт. Ти намагаєшся все зробити своїми руками, щоб долетіти туди, до цілі, куди тобі потрібно".
"FPV-дрони, скоріш за все по враженню техніки роблять 90%. По враженню техніки, по враженню живої сили, тому що вони юркі, малі, їх можна піднести ближче, можна підійти набагато ближче. Вони дозволяють залетіти дуже далеко. Тобто, якщо це великі дрони, бомбери ті ж самі – це 10 кілометрів, 8 кілометрів, то FPV-дрон може 17 кілометрів закрити при бажанні", — пояснює чоловік.
Також із плюсів FPV-дрона – його ціна, каже Борис. В середньому такий коштує 200-300 доларів: "Якщо ти його втратив, ти не вважаєш, що ти зробив дуже великих збитків нашій державі. А коли ти втрачаєш великий борт, в якого ціна 50-100 тисяч доларів – це, якби, на мою думку, втрата для держави, якісь фінансові збитки".
Нині, розповідає військовослужбовець, він із побратимами обороняє кордони Сумщини: "Ми його повністю контролюємо, але ворог тут кожного разу робить спроби маленькими диверсійними групами заходити на територію нашої держави і коли ми працюємо тут, біля державного кордону – відстань буває дуже різна, іноді дуже близько до державного кордону".
Через це, каже Борис, під час виконання бойових завдань виникає загроза нападу російських диверсійно-розвідувальних груп: "Перш за все ми пілоти, наша головна задача – літати, наносити вогневе ураження, або деяких пілотів – робити розвідку. Ми не піхотні підрозділи, які можуть дати бій ДРГ і не спецпідрозділи, які можуть дати контактний бій ДРГ. Тому це трошки стресова ситуація".
Виконуючи завдання, додає захисник, роблять із побратимами усе можливе, аби наблизити перемогу України: "Моє найбільше бажання - закінчення війни, повернення додому, на місце своєї роботи, до сім’ї".
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram