Сумський письменник Владислав Івченко прокоментував мовну суперечку коміка Фелікса Редьки з глядачами

На концерті у Львові сумський комік Фелікс Редька закликав толерантніше ставитися до російськомовних мешканців прикордонних регіонів, які переходять на українську. Жарт не сподобався деяким глядачам.

"Стосовно українізації, мені його плачі стосовно того, як йому важко, нагадали плачі річної давнини російськомовних, які розповідали, як їм важко в Україні. Я коли це чув, хотілося лізти і бити морду і кричати: "Чуваки, спробуйте в Україні пожити україномовними, знайдіть для своєї дитини секцію україномовну, школу, друзів україномовних". Досі жодна мова в Україні не утискається так сильно, як українська", — прокоментував конфлікт, що стався між стендап-коміком Феліксом Редькою і глядачами у Львові письменник Владислав Івченко.

"Можете тільки уявити, наскільки це важко, бовтатися в океані "суржа", а в спину чуть: "Скільки ще повинно впасти бомб, щоб ви перестали ... говорити (- ред.) російською?". Хочеться так до людини підійти, подивитися в очі і сказати: чотири. Ти думаєш, це смішно? (- глядач) – Так! – Я не погоджуюсь. (- глядач). – Я народився в місті Суми, 30 кілометрів від Росії. Зрозумійте контекст, в якому я зростав. Знаєте, який великий український співак народився в місті Суми? Богдан Титомир. Я зростав на пісні "Грязные шл*ки будут наказаны". Скільки ще повинно впасти бомб, щоб я це забув?", — такий діалог з глядачами відбувся під час виступу Фелікса Редьки.

"Я всім розповідав: розумієте, я з Сум, я думаю російською, мені важко, а потім мій знайомий з Луганська сказав: "Чувак. Не обманюй сам себе. Те, що ти не розмовляєш українською – це твій вибір. І все", — додав Владислав Івченко.

Кілька днів потому Фелікс розповів – за допомогою концерту хотів донести до глядачів – сперечатися через те, хто якою мовою спілкується у побуті, зараз неефективно: "Всі намагаються порівнятися, хто найкращий українець, всі намагаються заклеймити когось, найти зраду всередині країни, мені здається це нераціональним. Нам потрібна емпатія, терпимість, хоча б на час війни, хоча б між співгромадянами".

З початку повномасштабного вторгнення українською спілкуються більше, впевнений мовний омбудсмен Тарас Кремінь. За його словами, в Україні існує близько 450 локацій для безкоштовного вивчення державної мови: "Таких курсів найбільше в центрі і на заході країни. На території Сумської області ми маємо тільки 4 локації, одна з них у Сумах, друга – при обласному інституті післядипломної освіти, дві з них – у Конотопі та Шостці. Ця катастрофічна ситуація має бути однозначно змінена".

Українізація має відбуватися більш жорсткими методами, вважає Владислав Івченко: "Всі ці слова про конкуренцію: "треба створювати контент, треба ніжно переконувати" – вони не працюють. Якби ми чекали, поки створиться контент і ніжно замінилося, все було б так само як було. І тільки якісь квоти, штрафи, мовні комісії, навіть жарти про мовні патрулі – оце все працює. Чому? Тому що серед російськомовних більшість складають радянські люди. А радянські люди розуміють мову якогось "пенделя".

Читайте також

  • "Наш фронт — творчий". У Глухові організували патріотичний "квартирник"

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram