Близько ста собак, евакуйованих із прикордоння або знайдених на вулицях, нині живуть у сумському притулку «Animal Hostel». Усі вони шукають нових господарів, а у вільний від роботи та навчання час тваринами опікуються волонтери.
За словами голови ГО «Спільнота підтримки безпритульних тварин» Василя Вороніна, центр з'явився у 2015 році як місце перетримки, проте згодом перетворився на притулок. Кількість тварин значно зросла з початком повномасштабної війни, а найбільше — під час бойових дій на Курському напрямку, коли люди масово виїжджали зі своїх сіл.
«Ми взагалі проти притулків, це не найкраще місце для тварин. Добре, коли їх беруть у родини. Незважаючи на те, що тут працює чудова команда, ці люди — не родина», — зазначає Василь Воронін.
За роки існування закладу тут сформувалася команда волонтерів. Доглядати, соціалізувати та вигулювати собак — важка і відповідальна праця, кажуть у притулку. Волонтерка Анжела Малахова приходить сюди третій рік. Дівчина долучилася до допомоги разом із мамою на початку повномасштабного вторгнення.
Вона згадує історію одного з підопічних — кавказької вівчарки Алтая: «У нього помер власник. Собака жив у поганих умовах, майже на смітнику, на ланцюгу, без даху над головою. Сусіди з нього знущалися. Він був агресивним, нікого не підпускав. Проте коли його привезли сюди, одразу заспокоївся і дуже швидко звик до нас».
Школярка Анна Угніченко розповідає, що також регулярно знаходить час для візитів: «Рік тому я прийшла сюди, почала просто гуляти із собаками, потім втягнулася і стала більше допомагати. Це дуже заспокоює. Усі собаки лагідні, їм просто не вистачає уваги».
Олена Ткаченко переїхала до Сум із Миропілля. До притулку вперше звернулася два роки тому, коли виникла потреба вивезти собак із зони бойових дій. Нині жінка регулярно приходить вигулювати тварин і допомагає з доглядом.
Усі собаки в притулку стерилізовані та вакциновані. Волонтери знають історію кожної тварини.
«Бахту і Джессі забрали з вулиці, вони були дуже худими, але зараз їх уже відгодували, — розповідає волонтерка Анна Середа. — Собак треба забирати в сім'ї, адже дім для них — найцінніше. Усі вони потрапили сюди не від гарного життя: когось привезли з прикордоння, когось просто покинули».
За спостереженнями Василя Вороніна, протягом останніх десяти років в області покращилася ситуація зі стерилізацією, проте через бойові дії побільшало покинутих тварин.
«У рази більше тварин залишають самих удома. Бувають непоодинокі випадки, коли їх лишають на прив'язі. Якщо виїжджаєте і не можете забрати собаку — відпустіть її», — закликає Василь.
Волонтери наголошують, що безпородні собаки нічим не гірші за породистих і так само потребують турботи. Водночас, за словами Анжели Малахової, у притулку часто опиняються і породисті тварини, з якими власники не змогли впоратися.
Нині головна потреба притулку — знайти для кожного підопічного нову домівку та відповідальних господарів.
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах