Сум'янка Дар'я Товстолиткіна грає за муніципальний хокейний клуб «Сумчанка», а її чоловік Богдан Товстолиткін — за вінницький «ОКС-ШВСМ» та збірну України. Обидва — вихованці сумської хокейної школи «Динамо», а нині й подружжя. Більше про свою кар'єру у спорті та родину — розповіли Суспільному.
Дар'я Товстолиткіна займається хокеєм 13 років. У «Сумчанці» грає третій рік граю на позиції нападника.
Під час одного з тренувань на трибуні за спорсменкою спостерігає чоловік Богдан. Говорить, і сам займається хокеєм майже 13 років: «Граю на позиції воротаря в команді «ОКС-ШВСМ» місто Вінниця, і в національній збірній».
Хокей на траві в житті Дар'ї та Богдана зʼявився ще в школі.
«Займалася танцями. Прийшли в школу, сказали: є таке. І я мамі кажу: всьо, буду грати. Мама пояснила, що будуть травми. А я говорю: подобається, буду бігати. Команда у нас дуже гарна. 2004 рік — це взагалі любов. Звісно, «Сумчанка» зараз також найкраще. Але 2004 рік, Кукаріна Наталія Олексіївна, перша команда», — говорить спортсменка.
«Першій мій тренер Тагаєва Діана Тагієвна прийшла до нас в школу, запросила на пробне тренування. Це було біля школи, ввечері після навчання. Прийшов, взяв ключку до рук. І якось мені дуже сподобалось і дотепер я займаюся цим видом спорту», — додає Богдан.
Так із дитячого хокею і Дар'я, і Богдан дійшли до дорослого і нині виступають за команди, які є лідерами чемпіонатів України серед жінок та серед чоловіків.
«Дивилася на старших, на старшу «Сумчанку», на дорослу, завжди хотілося досягти їхнього рівня і грати там, де вони грають», — каже дівчина.
«Богдан, я думаю, в Україні, серед хлопців і для мене — найкращий воротар. І мені завжди з ним цікаво, його обіграти. Бо це важко. Я чомусь вчусь у нього»
«Я їй підказував точно. Були такі моменти. А в неї я, мабуть, не питав ніколи, які у них секрети».
Також нині родина Товстолиткіних виховує сина, який із чотирьох місяців ходить на тренування та їздить із мамою на змагання. Чи гратиме він у хокей на траві, як і його батьки, кажуть, час покаже.
«Це будемо дивитися по ньому. Якщо він захоче продовжити наші кар'єри — ми його підтримаємо і тільки так. Якщо ні — то приймемо його рішення», — додає спортсменка.
«Я думаю, що в нашій ситуації, коли він із чотирьох місяців з мамою ходить на тренування, слідкує, їздить на змагання… Їздили ось зі мною у Вінницю на змагання. Тут йому не уникнути хокею 100%», — каже хокеїст.
Про свої мрії Богдан та Дар'я говорять так:
«Щоб син виріс нормальною людиною в спокійній та мирній країні. Я думаю, це основне. Я думаю, щоб син потрапив на Олімпіаду, або хоча б на кваліфікацію до Олімпійських Ігор».
«Посісти якесь високе місце з командою на європейський змаганнях. — А родинна мрія? — Родинна? Що б усі були здорові. Це найважливіше»
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber та Facebook
Підписуйтеся на наш Instagram та Threads
Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах