Жителі «Хіммістечка» у Сумах розповідають про життя під постійними обстрілами. Тут — пошкоджені будинки, загиблі сусіди, уламки «шахедів» на городах та відсутність чутних попереджень про небезпеку. Район облаштовують антидроновими сітками. Як місцеві намагаються продовжувати жити у цьому мікрорайоні та працювати — у матеріалі Суспільного.
«Оце з шахеда. Він у мене на городі — чотирьохциліндровий лежав. Кульками начинений», — говорить Анатолій Токар.
Неподалік його будинку — відділення «Нової пошти». Чоловік розповідає: щоразу, як війська РФ били по підприємству та поряд, були пошкоджені десятки будинків місцевих жителів, кілька — знищені повністю, є і загиблі сусіди.
«Нова пошта»: гилять і гилять. Це вже четвертий раз пробомбили. Наче в окопі на першому рвуПеребування на передовій — безпосередньо на першій лінії оборони, де розташовані бойові позиції або траншеї, звернені до противника.. Так в мене там автомат чи граната чи що, я б отвєтку дав, а тут не можу палкою, гадам би пішов би... Б'ють і будуть бити, люди страждають. Друг в мене загинув, Гриша, разом з жіночкою. Льоша перший загинув.
Пан Анатолій показує пошкодження, яких у його садибі дедалі більше з кожним обстрілом.
«Це моя хата. Сам своїми руками, чесно, трудом. Двері дивіться, де валяються. Це так воно і залишиться. Там вікно обіцяють — «РокадаБлагодійний фонд «Рокада» — українська організація, яка з 2003 року допомагає внутрішньо переміщеним людям, біженцям, шукачам захисту та постраждалим від повномасштабної війни. Фонд працює у різних регіонах України.« була. А оце остання ця бригада, просто не хочу поганим словом казати. Бачите? Тут нема нічого. Скоро просто помру від стресів цих всіх. Там вікно посипалось. Це витримало, те витримало, те витримало, тому що в мене є голова — позабивав щитами. Ви тільки подивіться. І хто це його буде робити?».
Допомогу у відновленні житла, каже чоловік, обіцяють різні організації.
«Вікна ще не привезли. Ну обіцяють, може, і привезуть. Я розумію, що не один я такий у країні. Ще нічого поки. Два листа записали, OSB-листок дали. Зараз мають поставити на глухій стіні два листа, вискочило. Поки і все».
Пан Анатолій розповідає, що як тільки почалася повномасштабна війна, поставив дві «буржуйки». Коли зникає електрика, є гаряча вода і опалення. Чоловік каже: в цьому районі дуже потрібен гучномовець, який би попереджав про КАБи та іншу небезпеку, адже тут попереджень не чути.
На іншій частині Хіммістечка — забиті після влучань вікна.
«Там бахнули, там бахнули, хто його знає. На город підеш, і хтозна, прийдеш додому чи ні?», — каже пан Василь.
Місцеві жителі мають свій алгоритм дій на випадок небезпеки, розповідає пані Вікторія.
«Якщо стріляють і десь працює ППО, навіть якщо летить перехоплювач, то діти біжать і ми біжимо всі до під'їздів. Якщо перехоплювач, стоїмо біля під'їзду, якщо уже починає працювати ППО, то в під'їзді діти знають, що треба ховатися. Якщо летить авіація — теж у під'їзди».
Навчання дітей здійснюють за планом, але з урахуванням вимог воєнного часу, розповідає заступниця директора одного з навчальних закладів на Хіммістечку Вікторія Ткаченко.
«Ми зараз активно займаємося набором на перший курс абітурієнтів. Повністю готовий заклад до прийому з 1 вересня. Планується навчання в змішаному форматі. У нас готові укриття — от зараз ми перебуваємо. Тому все йде за стандартами, за навчальними програмами. Ми готові працювати».
Пані Аліна рік тому переїхала до Сум з Краснопільщини.
«У нас там взагалі розбили будинок. Так що ми сюди просто переїхали, знімаємо кімнату. Так що тут більш-менш спокійно на Хіммістечку».
На центральній вулиці Хіммістечка натягують антидронові сітки. Це третій район Сум, в якому встановлюють захист.
Місцеві жителі звикли до воєнних умов, але життя продовжується, каже пані Вікторія.
«Гучно у нас буває. А так все добре».
Читайте Суспільне у Telegram та WhatsApp
Дивіться нас у YouTube та TikTok