2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизмЗа визначенням Центру громадського здоров'я МОЗ України, аутизм – це стан, який виникає через порушення розвитку головного мозку і характеризується дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.. Аутизм неможливо вилікувати повністю, але цілком можна скоригувати та адаптувати людину до соціального життя. Найкращий час для цього перші 6 років життя. Сумчанка Олена Абаєва виховує двох синів, в одного з яких у дворічному віці виявили аутизм. Олена створила центр "Щасливі діти" у Сумах та допомагає родинам, де також є діти з особливостями розвитку.
"У місті Суми ми живемо недавно. Самі ми із Донецька. Переїхали ми у 2014-му році. Я - мама двох прекрасних синочків. І у Владика ми помічали різні такі, знаєте, як мама помічає, якісь дивні речі. Якусь не таку, як у всіх інших дітей, поведінку. Ми тоді почали шукати, що з нашою дитиною. Почали ходити до лікарів", – розповідає Олена Абаєва.
Невролог сказала батькам Влада, що швидше за все у вашого хлопчика або порушення психіки або аутизм.
Спершу родина пройшла стадію заперечення, адже "у нас не може бути такого" – думала родина.
"Втім, я почала паралельно вивчати цю інформацію. Ми почали йти цим шляхом. Шукати проблему, лікувати", – говорить Олена.
Основна проблема, яку виявила жінка – слабкий рівень розвитку діагностики аутизму у дітей сім років у Сумах. Тому доводилось багато їздити на інтенсиви в інші міста
"І ось із цього моменту ми вирішили, що, напевно, створимо свій центр. І те, як ми його бачимо, як батьки. Ми зробили його якісним. Щоб ми дійсно могли допомогти не лише своїй дитині, але і багатьом дітям також", – зазначає Олена.
Нині в центр отримали консультації та допомогу понад 600 родин. У центр допомагають на різних етапах провести реабілітацію.
"У Владика діагноз стоїть "помірна інтелектуальна недостатність". У нього досить серйозні інтелектуальні порушення. "Звичайним" на думку суспільства Владик вже ніколи не буде", – каже жінка.
Олега розповідає, що у процесі реабілітації дуже багато завдань. Усі їх варто вирішувати поступово та розбивати на етапи.
"Програма реабілітації в усіх різна та індивідуальна. І що вона буде включати, залежить від потенціалу – із чим ми приходимо і що хочемо отримати на виході", – зазначає керівниця центру.
Олена впевнена, що на першому місці мають бути саме інтереси дитини, а не інтереси суспільства. І намагатися розвивати її так, щоб комфортно передусім було їй, а не оточенню.
Олена веде два Youtube-канали, присвячені життю з дитиною з особливостями розвитку.
"Це був канал лише спеціалізований, лише по реабілітації. Ми знімали заняття, як його одягати в туалет, як навчити дитину одягатися самостійно. Потім з'явилась потреба ділитися тим, щоб люди бачили, як живе звичайна родина. Зі своїми труднощами. Тоді батьки бачать, що дійсно вони не одні", – говорить Олена.
Канал фактично допомагає прийняти ситуацію, у якій опиняються родини. Олена з родиною показують своїм прикладом, що їх щасливе життя триває. Вони навчились повноцінно організувати своє життя так, що можуть і подорожувати, і присвячують час собі.
На що звертати увагу батькам
Щоб якомога краще адаптувати дитину до подальшого соціального життя, важливо якомога раніше виявити у неї особливості розвитку. На що радять звертати увагу батьками у Центрі громадського здоров'я МОЗ:
- Порушення мови: дитина не агукає та емоційно не реагує на маму чи близьких у віці до 12 місяці, у два роки знають дуже мало слів (менш як 15), у трирічному віці не можуть комбінувати слова, просто повторюю почуте або вигадують власні слова.
- Усамітнення: дити не проявляє активності у спілкуванні та іграх з іншими дітьми, адже не розуміють їх емоцій та переживають через та бояться.
- Відсутність емоційного контакту з людьми: немовлята не тягнуться до рук батьків, не дивляться в очі, дещо старші діти часто емоційно не вирізняють батьків серед інших людей.
- Напади агресії: дитина сильно дратується та агресує, якщо їй щось не вдається. Адресувати може, як стосовно інших, так і себе.
- Слабкий інтерес до іграшок: може використовувати іграшки не за призначенням, наприклад, тривалий час крутить якусь окрему деталь іграшки, замість гри. Або надає перевагу лише одній іграшці, а інших цілком уникає.
- Стереотипність поведінки, страх змін: проявляється у тривалому повторенні будь-якої дії. З цього стану буває складно вивести дитину без істерики. Дитина звикає до графіка і боїться змін.