За кермом 30-річного ВАЗу 69-річна Любов Костюк із Рівненщини волонтерить та допомагає як кур’єрка. Жінка з 49-річним водійським стажем щосереди забирає гільзи з пошти та розвозить їх місцевим майстриням і в заклади освіти. Також вона збирає та передає на фронт продукти.
Любов Костюк показала, як вона волонтерить.
На 30-річному Жигулі жінка волонтерить від початку повномасштабного вторгнення. Спершу здебільшого плела сітки, співпрацювала з волонтеркою Ганною Бут, а коли та виїхала з Дубна, то пані Любі додалася і кур'єрська робота.
"Я за кермом 49 років. Були в нас і "Жигулі", і "Волинянка", і що хочеш... Є ще й іномарка. Син каже — сідай, мамо. А я — ні-ні, мені хватить мого "гробіка". Багато племінників, онуків на фронті, то не сидиться мені вдома. Така в мене натура, що має бути рух", — поділилася Любов Костюк.
Щосереди жінка відвозить на пошту продукти, які відправляє на фронт:
"Моє діло завезти, доставити продукти, і забрати. Дякувати Богу, всі посилки як не я забираю, то син інколи допомагає. Але проблем ніколи не було з посилками. Чи не віддають, чи переплутали — такого не було. Відправлення в нас бувають різні: і на Дніпропетровську область, і на Запоріжжя... Куди більш потребують, туди й відправляємо. Он на Кривий Ріг відправили булочки, які печуть в Українській греко-католицькій церкві".
Максим на пошті працює півтора року. Каже, що пані Любов й інші волонтери в них бувають часто.
"Як треба допомогти, то це взагалі не проблема. Буває, і хлопці просять допомогти, і військові, й інваліди. А коли жінка, то й питати не треба — і так зрозуміло, що треба допомогти", — зауважив оператор пошти Максим.
Продукти жінка відправляє, натомість забирає гільзи, які потім розвозить місцевим майстриням та в заклади освіти. Ми з волонтеркою завезли гільзи у Дубенський дитсадок "Дзвіночок". Нас зустріла Леся Майко:
"З Любою Михайлівною ми знайомі з 2023 року — і співпрацюємо з нею з "гільзочками". Нам їх передають, ми їх чистимо та робимо мотанки, які передають на ярмарки, і на вилучені кошти допомагають ЗСУ".
Любов Костюк розповіла, що після кур'єрської роботи переводить подих — і йде у волонтерський центр плести сітки. Мріє про одне:
"Щоб скоріше закінчилася війна — це найголовніша мрія. Ну й здоров'я, звісно, але то таке, все прибуде. Головне, щоб війна закінчилася і не гинули діти. Щоб не було стільки сиріт і калік, скільки їх вже є".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
