У місті на Рівненщині діє громадська організація "Сарни Бат Україна", її презентували у цьому місяці. Там планують надавати допомогу у вирішення соціальних та юридичних питань, сприяти реабілітації воїнів та працювати над патріотичним вихованням молоді. Одним із співзасновників та уповноваженою особою ГО є ветеран Сергій Орешко.
В етері Українське Радіо. Рівне ветеран розповів про свій військовий шлях та діяльність "Сарни Бат Україна".
Що вас мотивувало піти на військову службу
— Я вважаю, що мотивації було вдосталь, тому що дивився ці новини, про те, що робиться в країні, яке насильство внаслідок повномасштабного вторгнення. Я думаю, що мотивація у хлопців однакова і вона, на жаль, зараз падає, але ми сподіваємося на краще. Моя мотивація полягала в тому, що треба йти захищати батьківщину, тому що до цього нас все вело. Перед тим служив строкову, навчався в Державній службі охорони. Якісь навички були в тактиці введення вогню, якесь було розуміння, що таке вогнепальна зброя, як з нею поводиться. Я зрозумів, що треба йти захищати батьківщину, близьких, сім'ю, щоб не чекати, поки вони [ред. — армія РФ] прийдуть і будуть коїти насильство по всій Україні.
Як змінилися ваші погляди на життя внаслідок участі в бойових діях
— Після повернення погляди змінюються в багатьох. Я вважаю, що повернення додому важко прийняти, тому що там багато побратимів залишилось, про яких ти теж піклувався, переживав, і натхнення трохи падає, бо хочеться назад до хлопців, щось робити, допомогти, але ти — безпомічний.
Чи змінилося ставлення суспільства до ветеранів за роки війни і як саме
— На мою думку, змінилося, тому що в перші дні повномасштабного вторгнення, у 2022 році й половині 2023 року, багато в людей було натхнення допомагати і якось об'єднуватися, бути одним цілим. Останнім часом, з власного досвіду і досвіду військових, тому що ми спілкуємося й не можемо просто зрозуміти, всім байдуже на військових, немає ніякої підтримки, немає ніякого розуміння. Я не говорю за всіх, але таких більшість. Вони не розуміють, що таке війна. Колись було АТО і тоді було так само: «А до нас не прийдуть, а нам все одно». Потрохи вони забуваються, і це постійно потрібно нагадувати, а також те, що військові віддали своє життя, яке не повернеш, і треба мати повагу до всіх військових, які зараз ідуть й захищають Україну.
Чи підтримуєте зараз зв'язок із побратимами
— Зв'язок я підтримую з декількома із хлопців. Це дуже складно, тому що в нас багато було втрат і, на жаль, в мене з побратимів залишилось тільки декілька живих.
На вашу думку, яким чином можна допомогти ветеранам адаптуватися після повернення з фронту
— Розуміти, що життя не так вже ефективно проходить, як проходило. Це стосується тих, хто отримав поранення або втратив кінцівки чи отримав групу інвалідності. Головне не покладати руки, бути впевненим у собі й шукати підтримку у сім'ї, в близьких. Потрібно щось робити, не просто сидіти і зациклюватись на тому, що було, бо життя продовжується і його потрібно для себе ефективно провести.
Про діяльність ГО "Сарни БАТ Україна"
Як виникла ідея створення громадської організації "Сарни Бат Україна" і чому саме зараз
— Чому саме зараз? Бо робити Україну кращою, громаду і також відношення до військових можна вже. У нас були спільні цілі, знання, ми хотіли ними поділитися і це все відбулося у нас в міському центрі "Життя". Ми туди приходили, там — реабілітація, психологи, випивали по чашці кави й в нас було розуміння і одна ціль, яку ми втілили.
Які головні виклики стоять перед ветеранами після повернення з фронту і як ваша організація буде допомагати їм їх долати
— Виклики стоять дуже важкі, скажу це також з власного досвіду. Наприклад, повернулися ветерани, ті, хто проходив лікування, реабілітацію, хтось по інвалідності, за станом здоров'я і надалі лікується. Це важко, тому що ти, по-перше, проходиш лікування, по-друге, тебе зі всіх сторін починають виснажувати цим збором і подачею документів, і ти не можеш спокійно пройти реабілітацію і лікування. Це впливає на ментальне і фізичне здоров'я.
Чи знаєте ви про подібні ініціативи в інших містах України й чи співпрацюєте з ними
— Так, їх дуже багато, але на цей час, оскільки ми ще молода організація, ми встановили контакти й співпрацю з "Міцні 300" — це спілка ветеранів з Києва. Її очолює Андрій Кучер. Ми поспілкувалися, знайшли спільні інтереси й думаємо, що будемо допомагати всім. Також є спілка "DoLady" — це кемпи, збір всіх ветеранів в Україні, ми також з ними хочемо заключити меморандум, щоб підтримка була масштабнішою.
Хто може звернутися по психологічну та юридичну допомогу, як саме її надають
— У нас поки ще все налаштовується. Зі свого досвіду, я збирав ці всі документи, лікувався у Швеції за кордоном і це все було в онлайн зв'язку, добивався також лікування за кордоном, тому що ми не могли нічого зробити тут в лікарні з ногою.
Я пройшов цей шлях і розумію, що ми можемо сказати куди звернутися, дати контакти, домовитися, щоб вони йшли назустріч, які документи потрібно куди зібрати. Це великий перелік питань, детальніше з ними можна ознайомитися на наших сторінках у Facebook, Instagram, Telegram "Сарни Бат Україна".
Які можливості з реабілітації пропонує організація
— Ми співпрацюємо з Центром психологічної підтримки в Сарнах. Це центр "Життя", там є психологічна підтримка для ветеранів, яку проходив я та мої побратими.
Також для підлітків, дітей є дуже адекватні й вмілі психологи. Є підтримка також нашого співзасновника Євгенія Жаровікова. Він — реабілітолог. Багато є різних можливостей, але акцент ставиться на цих.
Важливим напрямком є патріотичне виховання молоді. Як ви плануєте працювати, або можливо вже працюєте з молодим поколінням
— Так, ми вже працюємо. Це дуже цікаве питання, тому що зараз говорили й говорять, що діти наше все, наше майбутнє і тому зараз основним є патріотичне виховання. Ми робили і робимо. Це тактична медицина, підготовка до різних екстремальних умов, які в нас зараз в країні, на жаль, відбуваються, щоб надати першу медичну допомогу. Так само і з хлопцями робимо конкурси для дітей. Їздимо до дітей в школи, проводимо їм там навчання, і підтримуємо діток, які залишились без батьків або в школі-інтернаті. У нас є в групі дівчата, які проводять тактичну бойову частину з вогнепальної зброї й стрільби.
Що плануєте зробити найближчим часом
— Найближчим часом ми плануємо запросити до нас "Міцних 300". У них є заходи зі спорту для ветеранів, я роблю акцент на стрільбі з лука, бо це багато кому подобається з ветеранів, військових.
Чи є можливості для волонтерства
— Ми самі волонтеримо, тож є можливість. Потрібно допомагати військовим, тому що без нашої допомоги, підтримки вони ніяк і так само ми без них.
Поділіться найближчими планами "Сарни Бат Україна"
— Основне — це адаптація, перші кроки ми зробили. Найважливіше — це адаптація військових, які повернулися в цивільне життя. Кожен дивиться на суспільство і розуміє, що тут дуже все "печально", але насправді воно не так, потрібно займатися, не падати духом. Ми в цьому допоможемо.
Моє головне посилання до ветеранів — не залишатися наодинці, мати підтримку, а якщо її ви хочете знайти — приходьте до нас, ми обов'язково підтримаємо у всіх питаннях, допоможемо і підкажемо. Якщо ж у вас ціль, така як і в нас — допомогти громаді, в цілому Україні й суспільству в адаптації до військових, й у вас є своє розуміння, будь ласка, приходьте.
Що відомо про Сергія Орешка
Раніше Суспільне писало, що Сергій Орешко із Сарн. Військовослужбовець 25-ї десантно-штурмової бригади у листопаді 2022 року отримав порання ноги в результаті вибухової хвилі від танкового снаряда.
За словами військового, поранену ногу прооперували у Швеції, однак повноцінно відновити моторику не вдалось. Чоловік відвідував заняття з фізичного відновлення у центрі психосоціальної підтримки "Життя".
Більше про те, як військовим допомагають відновити здоров’я у центрі, дивіться в сюжеті Суспільного.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok