Понад 1000 метрів полотна виткала Галина Логощук з села Балашівка на Рівненщині. У доробку майстрині — лляні рушники, рядна, покривала, подушки та доріжки, які зберігаються в колекціях як в Україні, так і за кордоном.
Що найголовніше у ткацькому верстаті, скільки часу потрібно виготовляти один виріб та як навчитися ремесла — ткаля розповіла Суспільному.
Ткаля Галина Логощук показала, як працює ткацький верстат. Майстриня відреставрувала його для етноцентру у Сарнах:
"Серце верстата, то ось це: нит і берда. Від берда залежить, яка ширина. Від ниту — як перебирається. Через чини одна нитка зверху, одна знизу йде. І так воно заправляється в нит. І тоді ці підніжки, що натискаються, робить переплетення цієї ниточки, а інакше, як же воно буде ткане".
Ткацтвом Галина Логощук займається понад 30 років. Жінка розповіла, що має власний 200-річний верстат, на якому досі тче рушники, рядна, покривала, подушки та доріжки:
"Якби мене запитали, скільки я метрів виткала за своє життя, то я впевнено скажу, що 1000 метрів я виткала. А якби запитали, скільки часу йде на виготовлення метру полотна, то ось так — три з половиною, чотири години. Це вже на заправленому станку".
Майстриня зазначила, що наразі процес ткацтва на верстаті вважають мистецтвом. Однак, насамперед — це ремесло:
"В кожній хаті майже був верстат. А в кожній родині, то обов’язково. Без цього аж ніяк. Це зараз можна купити. Як кажуть, що це мистецтво. Ну в мистецтво воно якимось чином переросло, а це – ремесло".
Бажання та вміння ткати Галина Логощук перейняла від своєї мами. Наразі ж майстриня передала свої знання донькам та навчає ремесла під час майстер-класів:
"І мама мені наткала, що його вистачить і моїм дітям. Але мені дуже хотілося його продовжити, зберегти. От воно генетично потягнуло. Ну дуже мені захотілось його вміти робити. То вже розпитувала в стареньких бабусь. Бо, бачте, його треба передати наочно і ось так показати, бо інакше немає книжок написаних і не розберешся".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook
