Людмила Шарабар із Довговолі — одна із 33 жінок Володимирецької громади, що на Рівненщині, кому цьогоріч присвоїли звання "мати-героїня". Жінка має п'ятьох дітей, є директоркою школи, а у вільний від роботи час веде весілля.
Як розповіла Суспільному Людмила Шарабар, нині її старша донька, 22-річна Софія, має свою сімʼю та живе окремо. Двоє старших синів — 20-річний Ярослав та 17-річний Василь — навчаються у Києві. У домі живуть двоє молодших — 13-річний Захар та 11-річна Соломія.
"Коли у нас збільшувалася сімʼя, я починала каструльки збільшувати, купувати все в магазинах не кілограмами, а мішечками. І десь останніх років 10 ось так купувала".
Жінка разом з чоловіком та дітьми доглядає за великим господарством: мають 5 свиней, коня, пса, котів, курей, вирощують різну городину на полі, доглядають великий сад.
"22 роки тримали корову, а оце зараз допомагаємо батькам по господарству, і корівка в нас одна на дві сімʼї. Складно було, треба було вранці завжди встати, видоїти корову, наварити, прибрати. Але я завжди раділа тим, що мої діти вставали разом зі мною, все робили".
11-річна Соломія Шарабар розповіла, що у великій сім'ї їй жити добре, а маму цінує за те, що всіх любить однаково. Найстарша донька Софія працює з мамою в школі, вона зазначила, що дуже вдячна батькам за виховання:
"Так, ми працювали складно, важко, я памʼятаю ці пельмені — завжди цілий стіл обліплений пельменями. До мене подруги прибігали і казали: Софіє, йдемо гуляти, а я кажу, поки не зроблю стільки-то, таку-то порцію, ми не вийдемо. Всі завжди дивувалися. Але я безмежно вдячна своїм батькам за те, що мені зараз дуже просто. За ці мудрі настанови, мудрі поради, які вони завжди давали мені".
Людмила Шарабар поділилася, що відновлює сили у вирощуванні квітів та спілкуванні з людьми — тому і веде часом весілля вихідними. Дітей виховує за принципом "що посієш, те і пожнеш".
"Коли хтось щось говорить, щось десь щось не так, я завжди кажу: ви просто спробуйте першого вересня одягнути їх усіх пʼятеро, до школи відправити, а тоді кажіть. А отакий ритм життя у мене, і якщо зупинити, то я навіть і не знаю, що буду робити. Це ж завжди я звикла: городу багато, господарства багато, дітей багато — всього багато".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook