Ливарню XVII століття, стародавній вал, рештки поховань в круглих ямах — такі об'єкти виявили під час археологічних розкопок, які відбулись у 2024 році на території Рівненщини. Найраніший виявлений артефакт датують бронзовим віком. Це крем'яний скребок.
До Дня археолога, який в Україні відзначають 15 серпня, Суспільне розповідає про знахідки з чотирьох експедицій сезону-2024 на Рівненщині.
Розкопки біля Хрінників
Упродовж липня археологи разом зі студентами проводили розкопки в урочищі Шанків Яр біля Хрінників. Під час експедиції вони виявили житла III-IV та XII-XIII століть.
На території досліджували найвищу ділянку багатошарової пам'ятки в урочищі. Загалом розкрили 70 метрів квадратних, занурившись на 1,5 метра глибини. На цій площі виявили п'ять об'єктів. Один з них — це залишки наземного житла вельбарської культури.
"Це культура германських племен готів, які жили на території Волині у III-IV століттях. У самому житлі було знайдено досить багатий матеріал: залізні та бронзові фібули, тобто застібки для одягу, римські монети. Знайшли повністю збережені тягарці для ткацьких верстатів, що є досить рідкісним, а також оброблені кістку і ріг. Можливо, у цій будівлі була якась майстерня", — розповів учасник експедиції Ярослав Погоральський.
Після опрацювання знахідки передадуть в Рівненський обласний краєзнавчий музей.
Залишки ще одного житла XII-XIII — це заглиблена будівля квадратної форми, в якій підлога знаходилася нижче рівня поверхні землі.
"Глибина від поверхні становила близько метра. Розміри цієї будівлі — 3,5 на 3,5 метра. Звичайно, вона мала дерев'яні стіни. Ми зафіксували тільки нижню частину цієї будівлі. Типовою ознакою таких споруд є піч, яка була виліплена з глини. У печі добре збереглася лише задня стінка, а бічні — зруйновані", — додав археолог.
Зі слів археолога, на території урочища Шанків Яр існувало велике поселення часів княжої доби. Наступного року цю ділянку надалі планують досліджувати:
"За масштабами — це безперечно одна з найбільших пам'яток регіону. Одна з найкраще досліджених на території історичної Волині".
Розкопки в центрі Острога
Під час розкопок в центрі Острога, які проходили на початку липня, археологи знайшли фрагменти посуду Х століття, ливарню XVII століття та підземну споруду.
Керівник експедиції Павло Нечитайло зазначив, вони досліджували об'єкти трипільської культури Х століття, монгольського часу та періоду найбільшого розквіту Острога у XVI–XVII ст.
"Ділянка в Острозі досліджувалася ще з 2022 року нашими колегами. Цього року ми займалися завершальними етапами робіт. Це серце Острога і максимально важливо було все дослідити", — розповів Павло Нечитайло.
Серед виявлених об'єктів — ливарня XVII століття, складена з великих цеглин та викладена у формі шестипелюсткової квітки. У ній виплавляли мідновмісний сплав, можливо, бронзу.
"Це була капітальна споруда, для якої викопали котлован площею 20 кв. м. В середині знайшли круглу підставку, на якій кріпилася глиняна форма для відливання, можливо, бронзи. Сліди цієї форми також були виявлені. Під ливарнею ми натрапили на фрагмент підземного ходу, ймовірно, створеного на початку XVII ст. Можливо, там сталася велика пожежа, внаслідок якої дерев'яна прибудова впала в підземний хід і згодом його завалило склепіння. Пізніше територію розрівняли й на цьому місці збудували ливарню", — розповів керівник експедиції Павло Нечитайло.
Археолог додав, що фрагмент ливарні можуть передати у Державний історико-культурний заповідник Острога.
Також на території розкопок знайшли рештки стародавнього валу, який датується ХІ століттям.
"Місце, де був вал, використовувалося аж до XVII століття. Одна з версій, що Острог називається через загострені палі, які мали оборонне значення і стояли на верхівці валу, давніх укріплень. Сліди цих дерев'яних конструкцій ми знайшли. Ймовірно, в одних з перших штурмів Острога, коли палі згоріли, глина запеклася", — зазначив дослідник.
Під конструкцією валу археологи знайшли фрагменти кераміки X століття, яка була біля господарської глиняної печі.
Про знахідки в Пересопниці
У липні під час розкопок в Пересопниці в урочищі Пастівник археологи виявили перстень, шиферне прясло, хлібці, датовані XII-XIII століттями — це тогочасні ритуальні речі. Також серед знахідок астрагал — кістка, яка використовувалась для ігор, відома у Х-ХІІI століттях.
В одному із шурфів дослідники знайшли залишки печі, яку попередньо продатували Х століттям.
"Вдалося виявити об'єкт — господарську споруду з піччю, де люди просушували зерно. В хлібній печі було велике масивне замощення керамікою, яка датується X століттям. Вдалося відреставрувати горщик, решта знахідок перебувають в обробці", — розповіла Суспільному керівниця археологічної експедиції Віта Коцюбайло.
Серед індивідуальних знахідок виявили крем'яний скребок — знаряддя періоду бронзового віку.
"Це четверта споруда в урочищі Пастівник, де є поселення Х-XII століттями. На наступний рік також планується експедиція. Для області це досить врожайний рік. Триває камеральна обробка матеріалів, які виявили. Маємо їх ще опрацювати, описати і скласти опис. Ближче до закінчення року всі ці матеріали передамо в музей", — додала археологиня.
Траплялися також фрагменти посуду, так звана біла глиняна кераміка литовсько-польського періоду — XV-XVI ст.
Знайдені предмети після дослідження передадуть у фонди культурно-археологічного центру "Пересопниця". Розкопки проводила Охоронна археологічна служба Інституту археології НАН України.
Поховання в круглих ямах IV-V століть біля Рівного
У травні археологи під час розкопок поселень Княжої доби в мікрорайоні Боярка знайшли поховання в круглих ямах IV-V століть. Також виявили керамічну посудину та прикрасу з мушлі.
Розкопки проводили під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла. Він розповів Суспільному, що раніше не зустрічав подібних круглих поховань, там лежав кістяк дитини й дорослої людини.
"Це доволі сенсаційна знахідка, нічого подібного я раніше не знаходив. Набір цих речей — срібло, підвіски, поховальний інвентар, горщики — говорять про початок IV століття. Вони збережені в чудовому стані".
Поруч з людськими рештками археологи також знайшли керамічний горщик та прикрасу.
"Ліпний домашній горщик — це завжди етнографічна ознака. Вона свідчить про приналежність цих людей. Прикраса зроблена з мушлі й видно, що не з місцевої, імпортної, можливо, морської", — розповів під час експедиції голова громадської організації "Дубенський археологічний осередок" Андрій Бардецький.
Також археологи виявили літню кухню Х століття з п'ятьма печами. Територія в мікрорайоні Боярка була сприятлива для проживання в той час і густо заселена, зазначив Андрій Бардецький.
Усі предмети передадуть в обласний краєзнавчий музей, після реставрації.
"Немає прохідних розкопок. Кожна унікальна, тому що територію, яку досліджують, не можна розкопати вдруге. Від якості роботи залежить інформація, яку ми здобуваємо. Знаю, що в Рівному триває безконтрольна забудова. Не всюди перед будівництвом проводять археологічні дослідження. Важливо для такого молодого міста вивчати все, особливо на берегах річок, де вирувало життя", — наголосив Павло Нечитайло.
Детальніше про розкопане поховання IV-V століть Суспільне розповідало в сюжеті 11 травня.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook