Купівельна спроможність в Україні, попри зростання середньої зарплати, залишається невисокою. Про це в етері Суспільне. Спротив зазначив професор Київської школи економіки Михайло Колісник. За його словами, ріст споживчих цін призводить до того, що люди стають біднішими.
Середня зарплата та купівельна спроможність
"Початок липня — це час, коли Світовий банк публікує свої дослідження по Україні, а також макроекономічні показники. І є один із методів обчислення інфляціїТривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. й росту цін, який називають — дефлятор валового внутрішнього продуктуЦе відношення номінального ВВП до реального ВВП, тобто це індекс рівня цін вироблених товарів (послуг).. Він уже опублікований за 2022 рік і складає щонайменше 34%. Такий цікавий момент, наші статистичні органи відмічають інфляцію за минулий рік на рівні 24%, а тут — 34%. Та попри ріст заробітних плат, ріст споживчих цін від 24 до 34 відсотків призводить до того, що люди стають біднішими".
Зміни на ринку праці під час війни
"Чому у нас виникла інфляція? Я почну з грошової тенденції. Сьогодні ми змушені фінансувати частину галузей, які в мирний час грошей недоотримували, але економіка — це є взаємопов'язаний механізм, а тому гроші з однієї галузі перетікають в другу. Наприклад, працівники оборонпрому, які трохи більше почали заробляти в часи війни, виливають ці гроші в економіку і ми вже бачимо прирости у зарплатах в інших галузях. Хоча, звісно, немає такої зарплати, щоби окупити кров, яку вони проливають на фронті. Є ще цілий ряд монетарних причин, намагання Національного банку стримувати інфляцію, але результати ми бачимо на ринку та на полицях магазинів.
Щодо населення, то воно частково змінило свої вподобання, професії. Багато людей виїхали за кордон, насамперед робоча сила, яка створювала ВВП країни. Вже там вони знайшли собі роботи, це офіціанти, кухарі тощо. Відповідно в Україні зріс попит на ці професії, бо таких працівників стало менше, відтак роботодавці змушені пропонувати вищі зарплати. Тобто з точки зору ринкової економіки — усе росте, з точки зору купівельної спроможності — не можемо про це говорити".
Відновлення економіки після перемоги
"Однозначно, ми повинні думати про те, що зробити, аби люди, які під час війни виїхали за кордон, повернулися. Це питання комфортності життя у нашій країні, яке містить у собі не лише загальний рівень цін, а й питання безпечного середовища, соціальної інфраструктури, законодавчої підтримки, у тому числі справедливих судів і всього іншого.
Ми повинні боротись за те, щоб люди приїжджали сюди, нам доведеться досить довго відбудовувати усе, це не буде питання одного року і навіть не трьох. Говорімо так — від п'яти до десяти років ми будемо відновлювати економіку. Але в цьому є і позитивний момент. Це будуть роки росту, а ріст й економічне зростання будуть посилювати добробут людей, створюватиме можливості заробити гроші, покращити свій побут. А от який комплекс держава придумає, аби повертати людей, побачимо.
Частина населення, яка за рубежем активно шукає роботу, знайде її і в момент, коли ці люди замість того, щоб повернутися сюди, навпаки заберуть чоловічу частину населення, яка воювала на фронті, туди — для возз'єднання з сім'єю, для України — це може стати найгіршим ударом".
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
