У 90-х роках він залишив професію токаря і самотужки опанував ювелірну справу. Майстер з Рівного Борис Рембовський понад три десятиліття створює прикраси та інструменти для їх виготовлення. У його майстерні "народжуються" золоті мініатюри зі струнами завтовшки з волосину та срібні персні-нагороди для українських захисників. За ці роки він пережив збройний напад на магазин і взявся продовжувати справу колеги-ювеліра, який загинув на війні.
15 історія проєкту "Власноруч".
Як токар став ювеліром
"Мене звати Борис, останній 31 рік я займаюся виготовленням ювелірних виробів і їхнім ремонтом. Сьогодні розкажу про два процеси – виготовлення золотого хрестика та лиття за виплавлюваними моделями. Починалося все на початку 90-х років. За першим фахом я був токарем. Відпрацював 14 років, а потім пішов злам епохи — ми стали Україною, хоча й були нею. Але Радянський Союз закінчився і люди почали масово йти зі своїх підприємств. Підприємства почали продаватися і ми зрозуміли, що там нам місця вже не буде. Тому довелося робити якийсь вибір, а так як я декілька останніх років виготовляв інструмент для ювелірів, тому вибір був вже зроблений. Вже з 1995 року став підприємцем і почав працювати офіційно, а до цього були проби пера. Час був дуже тривожний, дуже багато людей не знали, що робити, тому робили все. І так ось потрошку, потрошку, років за 10 вийшов з мене, я так думаю, ювелір".
Майстерня і інструменти, зроблені власноруч
"Як починав цим займатися, у нас цього інструменту не було, а якщо й було, то дуже дороге. Тому доводилося робити самому: вальці, інжектори і ливарні машини — все. З усього інструменту в мене тільки піч куплена і токарний верстат — усе інше доводилося потроху за 35 років робити самому. Ну і служить цей інструмент дотепер, і слава Богу".
Напад на ювелірний магазин
"У 2007 році на наш магазин, ми тоді були в оренді, був здійснений розбійний напад. Травматами стріляли, але так, як стріляли в лице, то було не дуже добре. Першим вийшов до дверей майстер, який у нас працював, і він побачив, що в нього ціляться і мають стріляти. Він встиг заховатися за двері, а я не встиг, і я вискочив прямо на нього, і він уже стріляв. Я встиг тільки підняти руку, і мені десь сюди попало. Ну там з дробом якісь були патрони травматичні, але так, синець був на всю спину. Вони там хапанули вітрину, на ній було чотири планшети, один забрали. Їх шукають дотепер. Справа вже в архіві давним-давно. Такий був інцидент".
Золота скрипка зі струнами завтовшки з волосину
"У 2018 році в мене замовили маленьку золоту скрипку. Я її робив 18 днів, але треба було працювати до терміну, у мене було всього 18 днів. Вона вийшла 7,64 грами, розміром як три монети по копійці. І гриф був, і кілки були, і кілки натягувалися, струни були товщиною з людську волосину — 0,15 міліметра. Поки я їх натягував, я порвав 16 струн, їх потрібно було натягувати всі одночасно. Ми зробили її, і вона вийшла непогана. Клієнт був задоволений".
Хрест із 1279 отворами, який майстер робив місяць
"Колись на початку 2000-х років робив такий хрест. Батюшка прийшов, отець Григорій. Цей хрест із трьох частин складається: нижня частина суцільна, потім ідуть ось ці отвори — тут 1 279 отворів, а зверху з країв ще зроблено вручну цей візерунок. Плюс стоять малахіти і посередині золотий хрестик. Я його робив близько чотирьох тижнів. Важив він 600 грамів і ще був метровий ланцюжок."
Персні для українських військових
"З фронту, мої друзі замовили собі як нагороду персня, на якому було гасло, їхня емблема і "Українська Народна Самооборона". Тут: голова вовка, "Слава нації" і "Смерть ворогам". Також на початку війни один з ювелірів, який цей хрест розробив, пішов воювати, а зараз помер. І теж до мене звернулися вони, бо не було кому їх робити, то я для них робив ось такі їхні знаки, хрести. Вони теж у них є як нагороди. Так я хоч якусь частинку їм віддаю, вони воюють за нас, вони нас захищають".
Детальніше про те, як майстер виготовляє золотого хрестика – дивіться у відеоверсії проєкту "Власноруч".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok