Літаки, автомобілі для перегонів, мотоцикли, трактори та гармати — мініатюрну техніку зі старих швейних машинок, які купує на металобрухті, виготовляє майстер зі Здовбиці на Рівненщині Євгеній Сак. Слюсар за фахом, він зараз ремонтує вантажівки для військових, а у вільний час — творить. Захоплення з’явилося приблизно рік тому завдяки дітям, відтоді його доробок налічує 12 екземплярів.
Нова історія — у черговому випуску проєкту "Власноруч".
Мистецтво з металобрухту. Звідки ідея
"Мене на це надихнув син — валялася стара швейна машинка, він каже: «Тату, з них роблять трактори». Я спочатку не надав цьому значення, але, думаю, спробую виготовити щось оригінальне зі швейної машинки. Все-таки свого часу я займався ковальством. Я свої вироби наразі не продаю, просто показую і збираю колекцію. Зараз роблю гармату, яку після завершення хочу виставити на аукціон, а всі кошти, які надійдуть, передати нашим Збройним силам України".
Де бере матеріали
"Почав їздити на металобрухт, а ви самі знаєте, що там зараз — "любе-голубе". Згодом хлопці почали цікавитися, для чого воно мені – я почав розказувати. Вже приходжу, а вони для мене залишали і запчастини цікаві, і швейні машинки. Одна жінка прислала дві швейні машинки з-під Києва поштою. — «Я бачу, що ви працюєте, вони мені не потрібні, а ви створюєте такі шедеври — заберіть». І люди самі пропонують і віддають".
Про натхнення
"Ця робота затягує. Часом сидиш вечора: ще трішки – і піду вже в хату. Але так затягує, що приходиш посеред ночі. А в душі воно дає полегшення, не фізично, а душевно відпочиваєш. Якраз зимовий період почався. Я собі натоплю буржуйку і працюю. Приходжу о першій чи другій ночі, а дружина зранку каже: «Чого ти там так довго сидів?». Кажу: «Якось тепло там, зручно, компоную запчастини». А вона: «Ой, що ти там робиш?». Коли зробив того тракторця, приніс – як новенький, все пофарбоване, чисте, гарне. В захваті були, просто в захваті. За фахом я починав як слюсар-ремонтник. Ми їздили по всій Україні — відновлювали цементні заводи. І на залізниці працював слюсарем, а зварювальні роботи вже навчився сам".
Як він це робить
"Всі з'єднувальні частини я попередньо обприскую, щоб відійшли, розкисли й стали придатні для відкручування різних деталей. Потім розбираю, без зубила та молотка не обійтися. Так доходжу до того стану, що більше нічого не відкручується. Беру "болгарку" й починаю розпилювати. Це найбільш кропітка робота і найневдячніша. Жодних креслень в роботі не використовую. Просто дивлюся, які деталі в мене є і чи підходять до майбутнього виробу. Далі зачищаю заготовку і з'єдную зварюванням. Ґрунтую, фарбую — і все, виріб готовий.
Трохи допомагає теперішня робота, працюю зварювальником-рихтувальником. Ремонтуємо старі військові вантажні автомобілі. Поки йде війна, роботи досить багато. Привозять техніку нову й стару – її треба ремонтувати, щоб хоч якусь частину своєї праці вкласти в нашу перемогу".
Від тракторця до гармати
"Найперший виріб — це мій тракторець, він найбільше подобається. Це як найперший шмат хліба — найсмачніший. З останніх робіт це — така машинка, як Rolls-Royce, мені сподобалася. Мотоцикл. З двох машинок мені ще подобається болід. Товариш робить літаки з пінопласту і каже, що це дуже хороша ідея, тож я вирішив теж зробити; лишилося поставити пропелер — і вже буде зліт. І щойно зроблена гармата. Але на цьому я не зупиняюся. Буду вдосконалювати свої навички й працювати. Слава Україні!".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok