Мобілізація засуджених на Полтавщині: як та для кого це має працювати

Засуджений у дворі виправної колонії на Запоріжжі, 2024 рік. Суспільне Запоріжжя/Андрій Варьонов

Законопроєкт про мобілізацію засуджених, який схвалили депутати Верховної Ради, має набути чинності після підписання президентом. Піти до війська замість відбування покарання можна буде в усіх регіонах України, зокрема, і на Полтавщині.

Що передбачає закон про мобілізацію засуджених

Законопроєктом вносять змін до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та інших законів України. Таким чином запроваджують процедуру звільнення від відбування покарань для участі людини в обороні України.

У тексті документу йдеться, що до засуджених, які захочуть служити, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення. При цьому вони мають підписати контракт на проходження військової служби.

Охочі зможуть служити на посадах рядового, сержантського, старшинського й офіцерського складу, відповідно до їхнього звання, з яким перебувають на військовому обліку. А перелік посад визначають представники Генштабу Збройних сил України. Установи виконання покарань мають звертатися до ТЦК та СП за місцем розташування щодо тих, хто захоче захищати Україну замість позбавлення волі.

Як розповів речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін у відео на офіційному YouTube-каналі відомства, рішення про умовно-дострокове звільнення ухвалює суд, а після цього засуджені зможуть служити у спеціальних підрозділах військових частин.

Згідно з текстом законопроєкту, представники Нацгвардії привозять звільнених умовно-достроково до територіальних центрів комплектування для укладення контракту та подальшої відправки у військові частини.

Якщо людина ухилятиметься від служби за контрактом, її можуть позбавити волі на строк від п’яти до десяти років. А якщо вчинить нове кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання, то санкцію визначатиме суд.

Закон набере чинності після підписання президентом й у наступний день після його офіційного публікування, розповів Дмитро Лазуткін.

Кого із засуджених зможуть мобілізувати

На військову службу за контрактом, згідно з документом, будуть приймати людей, до завершення терміну покарання яких має бути не більше трьох років. Також вони повинні відповідати вимогам служби:

  • вимога щодо віку;
  • придатні до служби за станом здоров’я;
  • пройшли професійно-психологічний відбір;
  • мають достатній рівень фізичної підготовки.

"Рішення щодо мобілізації конкретного засудженого буде залежати не лише від його особистого бажання та складу злочину, а й від висновку ВЛК (військово-лікарської комісії ― ред.), рішення суду та готовності командира прийняти таку особу на службу у свій підрозділ", ― повідомив речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін.

За його словами, також буде неможливим звільнення для військової служби тих, хто був засуджений:

  • за злочини проти основ нацбезпеки України;
  • умисне вбивство двох або більше людей;
  • вбивство з особливою жорстокістю або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
  • злочини проти статевої свободи та недоторканості;
  • злочини, пов’язані з тероризмом;
  • порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
  • вбивство або замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
  • особливо тяжкі корупційні злочини.

Як розповів в ефірі проєкту "Суспільне Студія" народний депутат Федір Веніславський, набирати і контролювати звільнених засуджених будуть безпосередньо у військових підрозділах.

"Після того, як ми ухвалили цей законопроєкт, ми очікуємо підзаконні нормативно-правові акти, які детально регламентують процедуру і звільнення, проходження військово-лікарської комісії тощо. Але ключове, що ми внесли зміни до законодавства України, яке передбачає можливість звільнення від відбування покарань осіб, які виявили бажання долучитися до сектору безпеки й оборони", ― розповів Федір Веніславський.

За даними виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, у системі виконання покарань нині перебуває 48 тисяч людей. Це цифра станом на березень 2024-го року. Із них 32 тисячі людей мають вироки щодо скоєних злочинів.

"Це не вперше така практика. 2021-го року через процедуру помилування працювала Рада з питань захисту захисників України. І понад 300 осіб були звільнені з місць відбування покарання. Це були безпосередньо ті, хто мав статус учасника бойових дій. І вони, більшість із них, опинилися у лавах Збройних сил, теробороні, починаючи від перших днів вторгнення російської армії. Така практика є позитивною", ― сказав в ефірі проєкту "Суспільне Студія" Олександр Павліченко.

Як ухвалювали законопроєкт про мобілізацію засуджених

Законопроєкт № 11079 про звільнення засуджених для служби за контрактом у Збройних силах України зареєстрували у Верховній Раді 13 березня 2024-го року. 10 квітня Верховна Рада підтримала його у першому читанні.

Ухвалили законопроєкт 8 травня, за це проголосували 279 народних депутатів. За інформацією з офіційного сайту Верховної Ради, документ підтримали семеро обранців із Полтавщини. Це Максим Березін, Андрій Боблях, Костянтин Касай, Олексій Мовчан, Дмитро Нальотов від фракції "Слуга народу", також "за" проголосував Олег Кулініч від депутатської групи "Довіра" та Юрій Шаповалов від депутатської групи "За майбутнє". Анастасія Ляшенко від "Слуги народу" була відсутня.

Народний депутат Федір Веніславський в ефірі проєкту "Суспільне Студія" сказав, що питання можливості служби для засуджених почали обговорювати під час розгляду внесення змін до закону про мобілізацію.

"У цьому процесі брали участь представники Міністерства оборони, Збройних сил України, інших складових сектору оборони. І тривали, скажімо так, не прості дискусії. Але деякі наші військові формування провели попередній аналіз і співбесіди з певним числом засуджених. І, за їхніми оцінками, декілька тисяч громадян України, які перебувають у місцях позбавлення волі, готові включитися в склад Збройних сил України".

Проти надання можливості служби замість відбування покарання висловився в ефірі "Суспільне Студія" військовослужбовець бригади Нацгвардії "Рубіж" Володимир Назаренко:

"Метою покарання у в’язниці є, фактично, щоб людина виправилася ― це перша складова. Друга складова ― щоб вона понесла покарання, щоб інші люди розуміли, що не можна вчиняти злочини. Тому заміняти службу в армії на покарання, я вважаю, категорично не можна, що стосується важких, кримінально важких злочинів. Щодо інших ― дійсно, є дискусія".

13 травня 2024-го року законопроєкт направили на підпис до президента.

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok