У Полтавській міськраді 26 червня розглянули петицію щодо заборони демонтажу Монумента Слави та пам’ятника захисникам Полтави і коменданту фортеці Келіну. Під час депутатської комісії її представив співавтор Антон Михайлик. За його словами, ці пам’ятки не несуть російської культури.
Хто рекомендував демонтувати пам'ятники у Полтаві
Торік експертна рада мінкульту рекомендувала демонтувати та прибрати з публічного простору пам’ятники у Полтаві, встановлені у часи російської імперії та пов’язані з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Серед них - Монумент Слави та пам’ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну.
"Пам’ятник захисникам Полтавської фортеці і коменданту Келіну, був споруджений на сотню років пізніше. Був присвячений відзначенню 200-річчя Полтавської битви. Пам’ятник розміщений на місці четвертого бастіону Полтавської фортеці. Тут одне із укріплених місць було, тому тут розташували пам’ятник", — каже завідувачка відділу пам’яткознавства краєзнавчого музею Наталія Сиволап.
Що відомо про петицію проти демонтажу пам’ятників у Полтаві
Петицію проти демонтажу цих пам’ятників створили на сайті Полтавської міської ради. Вона набрала необхідну кількість підписів. 26 червня її розглянули під час депутатської комісії.
"Можна теоретично і практично довести на Монументі, що він несе архітектурні ознаки європейської культури, а не російської або іншої. Так само лев, пам’ятник Келіну, на якому справді написано, що це пам’ятник полковнику Келіну. Але це напис, який на монументі, хто знайомий з архітектурною тематикою, це є написи прикріплені. Це те, що можна змінити, прикріпити. Наполягаємо на тому, щоб відбулося обговорення серед жителів міста. Щоб за можливості був референдум, під час якого б визначили, чи існувати, чи демонтувати, чи частково демонтувати", — говорить співавтор петиції Антон Михайлик.
Нині оголосили тендер на виготовлення облікової документації, зокрема, для цих пам’яток, розповіла директорка міського департаменту культури Олена Ромас.
"Без облікової документації ми не зможемо направити ніякої інформації на міністерство, оскільки облікова документація передбачає пакет документів, де певний пам’ятник розглядають з різних сторін", — каже директорка департаменту культури Полтавської міськради Олена Ромас.
Після цього документи мають відправити до міністерства культури.
"Ми будемо змушені чекати роз’яснень, рекомендацій Інституту національної пам’яті, міністерства культури, через те, що їм надано термін три місяці для визначення, чи винесуть вони з реєстру ці пам'ятники, чи вони залишать у реєстрі ці пам’ятники з певними рекомендаціями. Оскільки це пам’ятки національного значення, їх не можна просто ні зняти, ні перемістити, ні знести до того часу, поки вони перебувають у національному державному реєстрі", — каже директорка департаменту культури Полтавської міськради Олена Ромас.
Позиція жителів Полтави щодо демонтажу пам'ятників
"Я думаю, що це пам’ятник історії, культури, його не треба демонтувати. Навіщо це робити? Як сьогодні заважає те, що було в історії? Мабуть, є набагато нагальніші проблеми сьогодні, ніж демонтувати пам'ятники, перейменовувати вулиці. Думаю, проблем у міста і в країні загалом набагато більше", — каже жителька Полтавської громади Наталія Стеценко.
"Мені байдуже. Якщо воно так стоятиме, але не буде нагорі птаха, можна, щоб воно лишилося. Якщо щось нормальне поставлять натомість, то хай демонтують", — говорить студент Максим Ложечка.
Що відомо про Монумент Слави у Полтаві
Монумент Слави у Корпусному саду Полтави споруджували протягом 1805-1811-го років. Його присвятили сторіччю Полтавської битви, каже завідувачка відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею Наталія Сиволап.
"Там військові обладунки ми можемо побачити: кірасу, щити, шолом, колчани. На інших двох гранях пам’ятника теж зображення у римському стилі. Там бронзові кільця у вигляді змії, яка тримає себе за хвіст. З античної міфології це символ вічності. В основу пам’ятника вмуровано 18 історичних гармат. Як писав відомий історик того часу Іван Франсович Павловський, 10 гармат було взято із Полтавської фортеці, а вісім гармат – трофейні шведські привезені із Переволочної (село, яке існувало у Полтавській області до 1964 року поряд із сучасним селом Світлогірське– ред.)", — каже завідувачка відділу пам’яткознавства краєзнавчого музею Наталія Сиволап.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: