"Найбільша краса Одеси, головна її оздоба – це море", — писала Леся Українка свої враження про відвідини міста на узбережжі Чорного моря. Вона тричі приїздила сюди на лікування, писала вірші та відвідувала храми. До дня народження української поетеси — 25 лютого, Суспільне розповідає про її подорож до моря, час проведений з українською інтелігенцією та враження від Одеси та Одещини.
Леся в Одесі: де зупинялася, з ким дружила та що робила
В Одесі Леся Українка тричі зупинялася на лікування. Здебільшого, поетеса приїздила влітку. Вперше – у 1888 році, коли їй було 17. У своїй збірці "Подорож до моря" вона писала про враження:
"Найбільша краса Одеси, головна її оздоба – це море. Синьо-зелене і безмежне, воно відкривається з багатьох вулиць і майданів".
Також поетеса затрималася в Одесі у 1889 та 1891 роках. Усі три рази письменниця зупинялася у родини публіциста та очільника одеської "Просвіти" Михайла Комарова.
"Це така українська хвиля інтелігенції, в яку поринула Леся Українка. Ну, по-перше, вона була знайома з родиною Комарових, а по-друге, вона дійсно, як магніт, притягувала до себе багато цікавих непересічних постатей, які дійсно відкривали українську Одесу, вони її поширювали, це наша також одеська спадщина", – розповіла завідувачка відділом соціокультурної діяльності Одеської національної наукової бібліотеки Тамара Кухарук
Сім'я Комарових, розповіла фахівчиня, проживала у будинку, що проєктував архітектор Олександр Бернардацці по вулиці Святослава Караванського (колишня — Жуковського), 27.
У спогадах письменниці, літературознавиці та перекладачки Ольги Косач-Кривенюк, яка була сестрою Лесі Українки, йдеться про атмосферу у домі Комарових:
"Під час цього нашого перебування в Одесі в господі Комарових улаштували "живі картини". Виконавцями були Маргарита, Люба та Віра Комарови, я і Міша. А Леся ж була автором і костюмером".
Наймолодший з дітей Михайла Комарова – Богдан писав, що найбільше Леся КосачЛеся Українка — це псевдонім. Справжнє прізвище поетеси Косач. любила три місця в Одесі: Приморський бульвар (у той час – "Ніколаєвський"), парк Шевченка (у той час – Олександрівський) та Ланжерон. Там, зі спогадів Богдана, поетеса милувалася морем. Михайло Комаров переконав Лесю пройти лікування на Хаджибеївському грязьовому курорті:
"...влітку 1888 року Леся отримала курс лікування і купання у грязелікувальному закладі на Хаджибейському лимані в Одесі. У результаті цього настало значне покращання...", – йдеться в історії хвороби Лесі Українки.
Любила Леся Українка і відвідувати храми різних віросповідань. У спогадах її сестри Ольги Косач-Кривинюк йдеться, що вони були в грецькій та вірменській церквах, єврейській синагозі, а також – католицькому костелі, де слухали гру на органі. Михайло Комаров влаштував подорож усій сім'ї Косач пароплавом на три дні до Білгород-Дністровської фортеці. Тетяна Ананченко у роботі "Одеськими стежками Лесі Українки" писала, що на поетесу відвідини Аккермана справили незабутнє враження.
"Вона там писала листи... Вона так писала вірші, вони на одному подиху читаються, сприймаються, вона як вибух писала", — додала Тамара Кухарук.
У селищі Шабо Білгород-Дністровського району жінка проходила "виноградну терапію". У листах до батька поетеса писала, що ефект від лікування все ж був:
"Я таки думаю, що вдома я б довше поправлялася ніж тут, у Шабі. Тут я надалі не зостаюсь, бо вже воно не тільки що не жарко, а навіть інший раз і зовсім холодно. Та й дощі перепадають. Винограду я вже досить їла, та й ще їстиму в Одесі, а купатись тут, як я вже писала, не можу".
Леся Українка хворіла на туберкульоз кісток, тож, розповіла Тамара Кухарук, поетеса ще не раз була в Одесі день-два дорогою на лікування до Єгипту, Італії, Криму та Кавказу:
"Леся Українка була вражена її (Одеси, — ред.) гамірним життям і південною екзотикою, що контрастувала з рідним Поліссям. У своїх листах вона часто згадувала Хаджибеївську фортецю, Ланжерон, Фонтан та парк Шевченка. Згадувала Одесу як велике місто з високими будинками у збірці "Подорож до моря". Море залишило глибокий слід у її душі, відобразившись у циклі віршів про Одесу та її околиці".
Книжки Лесі і про Лесю в Одеській національній науковій бібліотеці
В Одеській національній науковій бібліотеці є повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах з ілюстраціями. Цикл "Подорож до моря", який поетеса написала, коли лікувалась, складається із дев'яти розділів: в п'яти з них Леся Українка описала враження від Одеси та Одещини. А присвятила цикл – сім'ї Михайла Комарова.
Перевидання "Подорож до моря" ілюструвала одеситка Лариса Дем'янишина:
"Вона такі графічні роботи представила, але вони написані ніби одним махом руки. Це притаманно для самої Лесі Українки, а Лариса Дем'янишина вхопила цю ритміку творчості", — звернула увагу Тамара Кухарук.
Про перебування в Одесі Лариси Косач, розповіла бібліотекарка, писав одеський науковець, книго- та літературознавець Григорій Дем'янович. Він уклав показчик "Леся Українка і Одеса".
"Тетяна Ананченко, дуже плідна дослідниця, також шанувальниця творчості Лесі Українки. Дослідила все: яка вона була, межувала це з листами, і віршами. Тобто чудовий нарис. І загалом вона дуже цікаво розповідає і про Лесю Українку, і про її особистість", — додала фахівчиня.
Парк імені Лесі в Одесі та пам'ятник поетесі
В Одесі є вулиця імені Лесі Українки у Пересипському районі, а в 2024 році на її честь перейменували проспект Гагаріна, який з'єднує Французький бульвар з Середньофонтанською площею.
"Остання її (Лесі Українки, — ред.) збірка "Подорож до моря", вона саме є прикладом того, що завдячуючи Лесі Українці, європейська спільнота дізналася про наш Чорноморський край, про нашу природу, красу моря і все інше", — вважає депутатка Одеської міськради Ольга Квасніцька.
Також в Одесі може з'явитися парк імені Лесі Українки. Заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської ОВА Ярослава Різникова розповіла Суспільному, що проспект Лесі Українки закінчується парком Космонавтів, тож, на думку посадовиці, логічним було б перейменувати його іменем поетеси:
"Було зроблено прохання, звернення до міської ради, і було засідання історико-топонімічної комісії, на якій розглядався запит, і одноголосно було підтримано, що так, це буде вдало: і перейменування, і з подальшим встановленням пам'ятника".
Про пам'ятник письменниці депутатка міськради Ольга Квасніцька говорить вже десять років. На її думку, монумент потрібно було б встановити на проспекті Українських Героїв (колишній Олександрівський проспект), проте міська влада не погоджувала це місце. Тому, вважає Ольга Квасніцька, після перейменування парку Космонавтів, там же і встановлять монумент:
"Вчергове треба підкреслювати, що якраз українська ідентичність і українська мова страждає в Одесі, а не російська мова і російська ідентичність, яка тут не може мати місця. Тому те, що у нас завжди домінували пам'ятники російським письменникам, це є наша спільна поразка".
Проте, чіткого рішення, зауважила депутатка, все ще немає і додала:
"Якщо говорити про бюджетні кошти, то це дуже довгий шлях і в програмі ці кошти повинні бути вже заведені навіть на проведення конкурсу. Але якщо ви відкриєте місцеву програму, яка передбачає фінансування проведення конкурсу для встановлення пам'ятника Лесі Українки, то ви там цього не знайдете".
Співавтор: Олександр Лазеба
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області