На початку січня в Одесі відбулася публічна дискусія "Минуле як виклик, минуле як ресурс". Захід зібрав експертів, науковців та громадських діячів, щоб обговорити питання деколонізації, культурної ідентичності та мультикультурності Одеси.
Передумови дискусії
Приводом для дискусії стали питання, що загострилися під час деколонізаційних процесів. Про це модераторка заходу Світлана Бондар написала на своїй сторінці у фейсбуці напередодні дискусії.
"Ми стали свідками організованої дестабілізаційної та дискредитаційної кампанії проти нашого міста, яка болісно вплинула на взаємини і між самими одеситами, і на імідж міста як всередині країни, так за її межами. У публічному просторі лунають взаємні образи, а не конструктивний діалог. Деколонізаційні процеси відбулися за найгіршим сценарієм і завели нас у глухий кут комунікаційних девіацій", — зазначила модераторка.
Вона закликала одеситів, науковців і представників влади до обговорення: чи є Одеса мультикультурною, як це часто декларується, у чому мультикультурність проявлена та як корелює з національною пам'яттю?
Основними спікерками заходу стали:
- Марія Тахтаулова — кандидатка історичних наук, начальниця Другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної памʼяті, координаторка Харківської топонімічної групи
- Оксана Довгополова — докторка філософських наук, дослідниця колективної пам'яті, кураторка платформи культури пам'яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво".
Погляд на мультикультурність
Відомий український письменник і очільник Інституту центральноєвропейської стратегії Андрій Любка висловив свій погляд на процеси, що відбуваються в Одесі.
"Мультикультурність Одеси, яку так палко захищають деякі люди, просто не існує, бо де-факто багато десятиліть це було російськомовне і російськокультурне місто, яке свою русифікацію прикривало ширмою мультикультурності. Чому не чути на вулицях болгарської, румунської, івриту, німецької та інших мов?" — зазначив письменник.
Оксана Довгополова так визначила поняття "мультикультурність" та поділилася думками щодо цього феномену в одеському контексті:
"Це не просто існування в одному просторі представників різних національностей. Мультикультурність – це співіснування декількох культур, де представники різних культур можуть вільно практикувати свою культуру. Ми зараз живемо в місті, яке було мультикультурним колись, але в ХХ столітті декілька історичних трагедій цю мультикультурність вбили і перетворили Одесу на мономовне, монокультурне місто..."
Деколонізація та регіональна пам'ять
Марія Тахтаулова пояснила відмінності між термінами "деколонізація" та "дерусифікація" та наголосила на важливості інтеграції регіональної пам'яті в загальноукраїнський наратив:
"В Одесі це один міф, в Харкові інший. Щоб працювати з регіональною специфікою, і були створені наші міжрегіональні відділи. Наше основне завдання, яке я бачу перед собою і наші колеги в регіонах, це, власне, інтегрувати цю регіональну пам'ять у загальноукраїнський гранд-наратив… Діяльність Інституту, його представників, і загалом, я вважаю, усіх, хто вважає себе українцями, має бути спрямована на об'єднання зі збереженням певної специфіки".
Дискусія про національну пам’ять
Інший погляд на національну пам'ять представив громадський діяч Леонід Штекель. Він висловив переконання, що для економіки країни ідея колективної національної пам'яті — це кінець, вважаючи її на сьогодні найголовнішою економічною проблемою для країни.
"Національна пам'ять завжди конкретна… Тобто як тільки ми говоримо, що виникає єдина колективна пам'ять, то слово "приватне право", "приватне життя" — це все вже не існує. Тобто ми перетворюємося на Азію, східну країну, а не на європейську країну, про яку ми говоримо" (переклад з рос, – ред.), — зазначає Леонід Штекель.
Заступниця директора департаменту культури Одеської ОВА Ярослава Різникова наголосила на важливості виконання деколонізаційного законодавства. Вона зазначила: потрібно виходити зі своєї "бульбашки" задля того, щоб зазирнути в книжки і детальніше вивчити постаті тих, чиї імена прибрали з публічної площини, або, навпаки, вшанували в міській топоніміці.
Втрата культурної різноманітності
Про втрату справжньої мультикультурності розповів і доктор історичних наук В'ячеслав Кушнір. За його словами, на початку ХХ століття в Одесі існував театр караїмів, зараз його немає, в університеті зник болгарознавчий напрямок, а північ Одеської області перетворилася на майже моноетнічну територію.
"Чи маємо ми спрямовувати свої зусилля на те, щоб багатокультурність зберігалася? Я за це, але я знаю, що вона зникне, бо процес незворотній. Його можна лише уповільнити. Але зупинити його неможливо. Це стосується і української ідентичності, перед якою також стоять виклики", — зазначив історик.
На думку голови товариства кримських татар в Одеській області, депутата обласної ради Февзі Мамутова, ідентичність повільно, але втрачається, і одеситам треба домовитися щодо речей, пов'язаних з колоніальною політикою, аби мати підґрунтя для розвитку тут мультикультурності, багатонаціональності й толерантності. Адже зараз в місті є одесити в сьомому-десятому поколінні, пращури яких збирали гроші на пам'ятник Пушкіну, проте до того моменту тут жили люди, які програли цю землю росіянам.
Відповідаючи на питання модераторки Світлани Бондар, чи є можливість у сина вивчати мову, пан Мамутов зазначив:
"Так, у нашому культурному центрі. Але "рідна мова" з кримськотатарської перекладається як "мова твоєї матері". Скільки ти не сиди, не вивчай в якихось онлайн, офлайн форматах, якщо мама з тобою в дитинстві не розмовляє цією мовою, навряд вона стане тобі рідною".
Актуальність теми в умовах війни
Під час війни, яку розв'язала імперія з метою позбавити ідентичності цілу націю, питання відновлення, усвідомлення та збереження ідентичності стали особливо актуальними. На цьому наголосив під час дискусії В'ячеслав Кушнір.
"Треба бачити якусь перспективу. Історія нам показує: якщо ми не будемо піклуватися про свою ідентичність, завтра її може не бути. Завтра ми станемо ніким, будемо просто біологічною масою без культури, а елементи цієї культури хтось привласнить, як вже привласнюють: кажуть же "один народ". Це дикість у ХХІ столітті, але вона транслюється. І це загроза", — зазначив історик.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області