Ірина Куртова з Одеси вже три роки допомагає військовим, виготовляючи окопні свічки прямо у себе вдома. Жінка співпрацює як з українськими волонтерами, так і організаціями з-за кордону. Чому волонтерка обрала саме окопні свічки, з ким розробила волонтерську мережу та про стосунки з військовими — читайте у матеріалі Суспільного.
Ірина Куртова виготовляє окопні свічки для військових і цивільних у зоні бойових дій з 2022 року. Волонтерити почала випадково: спершу відправляла поштою порожні бляшанки подрузі в інше місто, а згодом і сама вже вдома плавила парафін та нарізала картон.
"Свічки – це така штука, яка дуже потрібна, і мало хто береться їх робити, тому що це час, це бруд, і об'ємні такі моменти. Залита свічка — дуже важка. Я прийшла додому, озвучила це все батькам, кажу: "Ми можемо допомогти", мої підтримали. Спочатку ми заливали в селі маленькими партіями", — пригадала жінка.
Перші партії, згадує Ірина, були по 50-100 свічок, з часом обсяги почали зростати. Спершу жінка плавила парафін в чайнику та "доводила" його в побутовій духовці на власній кухні, а згодом волонтери з Дніпра виготовили для Ірини плавильню, що дозволило значно збільшити об'єми виробництва. Нині за три сезони вона зробила близько 10 тисяч свічок. Матеріали для роботи жінці допомагали збирати сусіди та друзі:
"Кухні, зооволонтери, школи – усі допомагають. Перший рік був хаос: ванна кімната була забита банками, люди просто не знали, як їх готувати: приносили все брудне. Але з часом почали їх чистити, сортувати, приносити все охайне. Навіть діти з польської школи зібрали для нас коробку з матеріалами", – поділилася волонтерка.
Тепер, розповіла Ірина, багато матеріалів та сировини надіслали європейські волонтери з Німеччини, Прибалтики та Польщі. А зараз, за її словами, часто отримує допомогу в найнесподіваніші моменти, як от від постачальника церковних свічок, що передав їй цілу партію неліквідної продукції вагою у 100 кг:
"Я танцювала біля під'їзду від радості, бо це був справжній скарб. З днів народження, весільні свічки також плавила і заливала, ставила мітку на таких банках. Говорила, що кому з хлопців попадеться, той жениться. Такі моменти дуже зворушують", – поділилася Ірина.
Спершу сім'я Ірини передавала свічки лише військовим, а згодом зрозуміли, що така потреба є і у цивільних, які ховаються в підвалах. Окрім виготовлення, Ірина Куртова координує постачання свічок на передову. Вона співпрацює з волонтерами з різних областей, які обмінюються ресурсами та допомагають передавати свічки в потрібні місця:
"У нас дуже велика мережа: Київ, Львів, Харків, Херсон. Хтось має зайвий парафін, хтось допомагає з доставкою, хтось виробляє більше, якщо терміново потрібно. Один одному допомагаємо".
Військові формують запити на свічки залежно від потреб їхніх підрозділів. Адже, пояснила Ірина, свічки різних розмірів: одні горять півтори-дві години, інші — по 4,5:
"Хлопці розраховують кількість на людей та виходи. Якщо це взвод із 30 людей, то 200-300 свічок – це максимум. Це дуже важкий матеріал, і коли хлопцям потрібно швидко рухатися, то все важке вони скидають: людям потрібно швидко відходити і весь цей важкий вантаж вони скидають".
Потреба в окопних свічках найбільша в осінньо-зимовий період, проте влітку їх також використовують для освітлення:
"Окопна свічка дозволяє закип’ятити воду на каву чи чай, підігріти їжу чи висушити шкарпетки. Мені часто надсилають відео, як хлопці бідні сидять у норках, і єдине, що поряд — це окопна свічка".
Тільки з жовтня по грудень цього року Ірина відправила на фронт близько двох тисяч свічок. Волонтерка допомагає багатьом підрозділам та відмітила, що про неї частіше дізнаються через "сарафанне радіо".
"Є хлопці, яким я відправляю от вже три роки. Але я не ділю, що ось це мої, я їм тільки відправляю і все. Ні, вони всі свої. І в будь-якому разі, якщо є потреба, і якщо є наявність і сировина, то відправляю всім. Ми вже дружимо, даруємо один одному шеврони, передаємо привіти, красиві фотки", – зауважила волонтерка.
З часом Ірина почала займатися також й іншими зборами: відправляє грілки, ліки, засоби гігієни, оптику. Для цього проводить різноманітні збори, адже кожен запит, який надходить від військових, волонтери намагаються задовольнити, об’єднуючи зусилля:
"Мені кажуть – я фея тепла. Стараюся брати хлопцям ще і хімічні грілки, відправляємо великими партіями. Зараз дуже багато потреб у хлопців з фронту і вони не мають часу чекати".
Співавторка: Вікторія Хаджи
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області