Пожежа у дитячому таборі “Вікторія” сталася у ніч на 16 вересня 2017 року. У ній загинули три дівчинки: Соня Мазур, Настя Кулініч та Сніжана Арпентій. Їм було 8, 9 та 12 років. Батьки загиблих дітей вже протягом семи років борються за те, щоб винні у пожежі були покарані. Чи тривають судові процеси, які справи закрили та чи отримають батьки загиблих компенсацію від держави — читайте у матеріалі Суспільного
Одеська обласна прокуратура відкрила кримінальні провадження проти сімох людей. На лаві підсудних опинилися директор "Вікторії" Петрос Саркісян, його заступниця Тетяна Ланіна та вихователька Наталія Янчик, яка значилась відповідальною за пожежну безпеку, співробітники ДСНС Віктор Дяченко та Леонід Бондар, заступниця Одеського міського голови Зінаїда Цвірінько, директор будівельної компанії Станіслав Чернишев.
Петрос Саркісян та Тетяна Ланіна
Директора дитячого табору "Вікторія" обвинувачують у порушенні вимог пожежної безпеки, розтраті майна та службовому підробленні. Слідство вважає, що чоловік знав про несправності сигналізації, а також про порушення правил пожежної безпеки. Петрос Саркісян своєї вини не визнає по сьогодні.
За такий злочин передбачено до 6 років позбавлення волі, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності становить 10 років. Себто, у цьому випадку — 2027 рік.
"У кінці все почуєте. Справу намагаються перекрутити навпаки. Все суспільство у кінці побачить, що це було таке. Як звинувачують невинну людину", — зазначив у коментарі Суспільному Ігор Карпов, адвокат Петроса Саркісяна.
З 2017 року директор табору "Вікторія" перебував у СІЗО. У 2019 році Петросу Саркісяну змінили запобіжний захід — його відпустили під цілодобовий домашній арешт.
Під час обшуків у кабінеті Петроса Саркісяна знайшли 16 банківських карток, які були оформлені на фіктивних працівників, чиї зарплати, вважають правоохоронці, привласнювали директор табору та його заступниця — Тетяна Ланіна. Жінка частково визнала свою провину та повернула до міського бюджету 120 тисяч гривень.
У 2024 році не було жодного судового засідання по цій справі.
"Цей рік абсолютно по кримінальних справах був пустий. Не було навіть засідань, тому що по справі за обвинуваченням директора табору — там зупинене провадження, бо була призначена знову експертиза, вона була призначена ще на початку повномасштабного вторгнення і вона з того часу не проведена. Це ніяк не пояснюють. Це мав би це контролювати суд", — розповіла Оксана Муравська, адвокатка сімей, чиї діти загинули.
В ухвалі від червня 2023 року суд постановив “доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України”, де зараз перебувають матеріальні докази у справі. За словами адвокатки, це “вже 6 чи 7 експертиза і в Україні вже не залишилося експертних установ, які б не займалися цією справою. Призначення цих експертиз – просто затягування часу”.
"Ми на разі в стадії, коли зупинилося абсолютно все. Формально призначені експертизи, які в експертних установах і ніхто нічого не робить. Формально — видимість розслідування йде", — додала Оксана Муравська.
Мати загиблої Сніжани Арпентій вважає, що із самого початку розслідування саботували, бо до будівництва табору були дотичні високопосадовці.
“Ясна справа, що ніхто її не збирався робити. З причини пожежі через 7 років — це просто смішно. Це було неефективно з самого початку. От навіть один аспект: незалежні експерти через 10 місяців знайшли рештки дівчаток. Батьки наполягли, щоб було просіювання, акт розбору згарища — але його немає по сьогодні, хоча постанова суду є”,— розповіла Світлана Арпентій "Українському радіо. Одеса".
Валерій Дяченко
Колишній начальник Київського районного відділу ДСНС свою провину не визнав. Проте справу закрили по строках давності. Строк притягнення до відповідальності за службову недбалість — п’ять років з моменту вчинення злочину.
У грудні 2022 року суд ухвалив "клопотання адвоката про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності задовольнити".
"Невідомо, скільки років це ще буде тривати. Дяченко не став чекати, допоки буде виправдальний вирок. Він погодився, щоб справу закрили по строках давності", — розповів Анатолій Робул, адвокат Валерія Дяченка.
За словами адвоката, його клієнт жодного статусу "винний" або "невинний" — немає.
Леонід Бондар
На відміну від свого колишнього начальника, інспектор ДСНС Леонід Бондар не погодився про закриття справи за спливом строків давності. У липні 2024 року Київський районний суд Одеси визнав його невинним.
У вироку вказано, що обвинувачення ґрунтувалось на припущеннях та не узгоджувалось з іншими належними й допустимими доказами, зібраними по справі. Прокуратура оскаржує це рішення, проте дата апеляції на разі не призначена.
Адвокат Леоніда Бондаря, Олександр Булгаров, справу не коментує. Каже, що надасть свою думку вже після апеляції.
Зінаїда Цвірінько
Службову недбалість інкримінували й колишній заступниці мера Одеси — Зінаїді Цвірінько. Правоохоронці стверджували, що чиновниця координувала діяльність міського департаменту освіти та науки та знала, що договори на обслуговування систем пожежогасіння, вентиляції, теплопостачання та поливної системи у таборі не укладали. А тому не мала давати вказівку керівництву департаменту освіти формувати списки дітей і відправляти їх до табору.
Обвинувальний акт до суду скерували у жовтні 2018 року. Своєї провини колишня чиновниця не визнає.
"Я не розумію, яким чином мої дії на посаді заступника міського голови могли призвести до таких тяжких наслідків", — заявила Зінаїда Цвірінько на засіданні, де їй зачитали обвинувачувальний акт.
Судовий процес триває.
Станіслав Чернишев
Директор приватної компанії "Стройсоцстандартрозвиток" Станіслав Чернишев також отримав обвинувальний акт. У 2015 році його фірма займалася ремонтно-будівельними роботами у таборі. Чоловіка звинувачують у службовому підробленні та розтраті бюджетних коштів у розмірі понад мільйон гривень. За словами правоохоронців, Чернишев завищив вартість робіт та склав завідомо неправдиві акти про їхнє виконання, на основі яких привласнив бюджетні кошти.
Судовий процес на разі триває. Суд допитує свідків. У серпні цього року Приморський районний суд Одеси ухвалив рішення про привід свідків, які "не з`являються до суду без поважних причин, а розгляд кримінального провадження у їх відсутності не є можливим".
Наталія Янчик
Під час розгляду справи прокурори звертали увагу на порушення, що зафіксували працівники ДСНС напередодні трагедії — їх було понад 30. Вихователька табору Наталія Янчик значилася відповідальною за пожежну безпеку та ставила свої підписи під висновками інспекторів, таким чином вона була ознайомлена зі всіма порушеннями, проте не усунула їх.
На суді Наталія стверджувала, що погодилася стати відповідальною особою за пожежний стан "на тиждень-другий, поки керівництво не знайде фахового спеціаліста". Під час пожежі жінка вже не працювала в таборі "Вікторія". Про те, що з цієї посади її ніхто так і не зняв, вона дізналася вже після трагедії.
Жінка пішла на угоду зі слідством та визнала провину. Її засудили до трьох років з відтермінуванням у два роки.
Цивільний позов проти правоохоронних органів
У червні 2020 року батьки загиблих дівчаток подали у суд на одеську обласну поліцію і прокуратуру через те, що майже за три роки розслідування так і не встановлено причину пожеж. Їхній позов розділили на три справи.
Усі три справи виграли суд першої інстанції у листопаді 2023 року. Приморський районний суд Одеси частково задовольнив позов усіх позивачів. Сім’ям загиблих суд призначив різне матеріальне відшкодування:
- Батькам Сніжани Арпентій: 428 600 гривень;
- Батькам Соні Мазур: 455 600 гривень.;
- Батькам Насті Кулініч: 415 400 гривень.
У 2023 році представники Одеської обласної прокуратури та Нацполіції подали апеляційні скарги щодо трьох справ. Судові засідання щодо справ батьків Сніжани Арпентій та Соні Мазур відбудуться 1 жовтня 2024 та 26 листопада 2024 року.
Апеляція у справі батьків Насті Кулініч відбулася у квітні 2024 року. Одеський апеляційний суд підтвердив рішення першої інстанції, однак змінив та доповнив рішення суду у мотиваційній частині рішення, в іншій — залишив без змін.
“Апеляційний суд зауважує, що для більшості ж осіб, які постраждали від злочинів, важливою сатисфакцією є покарання винних та відновлення справедливості. Якщо органи розслідування не можуть забезпечити розкриття злочину та притягнення винних до кримінальної відповідальності, то потерпілі не можуть отримати як відшкодування за рахунок порушників, так і сатисфакції у вигляді покарання винних”, — йдеться в постанові Одеського апеляційного суду.
Що відповіли у прокуратурі
В Одеській обласній прокуратурі Суспільному повідомили, що наразі Верховний суд України відкрив касаційне провадження за скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури щодо цієї справи. Київський районним суд Одеси розглядає обвинувальний акт Петроса Саркісяна. Станом на зараз, досліджено усі матеріали кримінального провадження, допитано свідків, потерпілих та обвинуваченого.
Приморський районний суд розглядає обвинувальний акт стосовно Станіслава Чернишова. Під час проведення судового розгляду змінювався склад колегії суддів, захисників, що призвело до затягування розгляду справи. На даний час в судовому засіданні дослідженні всі письмові докази, запланований допит свідків.
Також в провадженні Київського районного суду Одеси перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням Тетяни Ланіної. Судовий розгляд триває, досліджуються письмові докази.
У прокуратурі додали, що під час досудового розслідування проведено низку експертиз щодо визначення причин виникнення пожежі. У той же час, 02.06.2023 суд призначив комплексну трасологічну експертизу, експертизу електричних провідників з ознаками короткого замикання, експертизу металів і сплавів, пожежно-технічну, електро-технічну експертизу та експертизу безпеки життєдіяльності.
"Необхідність призначення зазначеної експертизи обумовлена наявністю в матеріалах провадження декілька висновків експертиз, у тому числі, що суперечать один одному. Також — з урахуванням досліджених письмових доказів в суді, показань свідків та обвинуваченого, показів потерпілих, щодо причини пожежі, та неможливість їх усунення шляхом допиту експертів в суді, а також — необхідністю проведення експертного дослідження у сфері безпеки життєдіяльності, яку під час досудового розслідування не проведено", — зазначили у повідомленні.
Експертиза перебуває на виконанні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Пожежа у таборі "Вікторія"
Дитячий табір "Вікторія" біля морського узбережжя створили у 2003 році за рішенням міськради. У 2015 році на його ремонт виділили понад 20 мільйонів гривень. Навесні 2017 року табір урочисто відкрили мер Одеси Геннадій Труханов та тодішній президент Петро Порошенко. В цей час поліція розслідувала справу стосовно розкрадання бюджетних коштів під час реконструкції будівлі, а працівники ДСНС фіксували у таборі порушення норм пожежної безпеки.
15 вересня, між 23:15 та 23:30, у дерев'яному корпусі №5 спалахнула пожежа. На той час там перебували 44 дитини з хореографічного ансамблю "Адель". Загоряння розпочалося з кімнати керівниці ансамблю. Як потім розповідали діти: вони бачили у Тетяни Єгорової електричний кип'ятильник, яким вона розігрівала воду у скляній банці.
Крім цього, діти розповіли, що за час перебування у корпусі №5 постійно спрацьовувала протипожежна сигналізація. Вихователі пояснювали це нестабільною напругою. Згодом сигналізацію хтось вимкнув, що позбавило дітей можливості під час пожежі скористатися ручними сповіщувачами з гучною сиреною, які були встановлені у кожній кімнаті.
Жодного вожатого чи вихователя під час пожежі у корпусі не було, адже всі перебували в альтанці неподалік, де закінчувалася нарада. О 23:42 вогонь охопив всю будівлю, а через 20 хвилин її конструкції обвалилися.
Унаслідок пожежі загинули троє дітей, які жили разом в одній кімнаті: 8-річна Софія Мазур, 10-річна Анастасія Кулініч та 12-річна Сніжана Арпентій. Їх тіла знайшли не одразу, оскільки під час пожежі з'явилася інформація, що дітям вдалося вибратися з будівлі та втекти. Усі дівчата, за даними судмедекспертів, загинули від опікового шоку.
Справу відкрили 16 вересня. У перші тижні поліціянти допитали дітей та вихователів закладу, які заявили, що в таборі були проблеми з електрикою. Зокрема й в згорілому корпусі №5. Діти розповідали, що під час використання деяких приладів у санвузлах їх било струмом.
Найбільш ймовірною причиною загоряння назвали "аварійний режим роботи електричного кип'ятильника, залишеного без нагляду", а через два місяці працівники ДСНС представили чотири причини: відкритий вогонь (сірник, свічка чи сигарета), коротке замикання, підпал чи розігрітий предмет (ймовірно, кип'ятильник).
Авторка: Лілія Демидова
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області