27 червня в Одесі відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти. Організаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України та Одеська обласна військова адміністрація за підтримки проєкту DECIDE. У чому полягає реформа і на якому етапі перебуває — у матеріалі Суспільного.
Чим викликана реформа?
Реформа профільної середньої освіти викликана необхідністю подальшого комплексного впровадження стандартів "Нової української школи".
Згідно з концепцією НУШ обов’язкова повна загальна середня освіта поділяється на початкову (чотири роки, 1-4 класи), базову (п'ять років, 5-9 класи) та профільну (три роки, 10-12 класи). Починаючи з 5 класу діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу продовжуватимуть навчання у ліцеях — закладах профільної середньої освіти.
У 2027 році учні НУШ переходитимуть із середньої ланки в старшу, термін навчання в старшій школі збільшуватиметься до трьох років, освітні навчальні заклади в більшості відокремлюватимуться в самостійні структури та укрупнюватимуться.
Упродовж останніх двох років триває підготовчий етап написання стратегії реформування профільної середньої освіти (10-12 класи), дорожньої карти, створення перспективної мапи мережі майбутніх освітніх закладів органами місцевого самоврядування.
Отже, громадські слухання відбулися з метою обговорення з представниками територіальних громад питань реформування старшої школи, дослідження громадської думки для формулювання законодавчих ініціатив.
Навіщо потрібна реформа?
Міжнародні дослідження якості освіти PISA-2022 в Україні продемонстрували серйозне посилення нерівності за якістю та доступністю освіти між сільськими та міськими школами. Розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив від 4 до 5 років навчання у читанні, математиці та природничо-наукових дисциплінах.
Також було виявлено, що за гуманітарними профілями навчаються близько 70% учнів і їхній вибір далеко не завжди продиктований бажанням здобувачів освіти. Школам бракує матеріально-технічної бази, аби підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.
Війна лише погіршила стан справ. По-перше, відчутнішою стала економічна недоцільність вкладання грошей в освіту людей, які не планують працювати за обраною спеціальністю. По-друге, ринок праці змінюється під впливом воєнних дій, держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни.
Крім усього зазначеного, 11-річний термін навчання в середніх освітніх закладах не відповідає європейській практиці. Оскільки Україна планує вступ до Європейського Союзу, вона має виконати зобов’язання в сфері освіти, адаптуючи її до європейських стандартів.
Що передбачає реформа
- Відокремлення профільної середньої освіти 10-12 класів від базової.
Організатори громадських слухань упевнені, що за умови реалізації такої стратегії школи будуть зацікавлені в якісній профорієнтації, оскільки не матимуть на меті зберегти якнайбільше учнів у себе для навчання в старших класах. Це в свою чергу сприятиме справжньому, а не формальному вибору між академічним ліцеєм, де будуть готувати до вступу в університет, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.
- Розподіл спрямування освіти на академічне з орієнтацією на продовження навчання у закладах вищої освіти та профільне, орієнтоване на здобуття професії.
- Створення мережі академічних та професійних ліцеїв з великою кількістю учнів, що забезпечать функціонування нового освітнього середовища з потужною матеріально-технічною базою та висококваліфікованими кадрами. Це покращить учнівський вибір серед різноманіття профілів навчання, яких налічується понад 20, предметів і курсів для поглибленого вивчення. І що більше буде такий освітній заклад, то легше буде забезпечити профільність та вибір дисциплін.
- Нагляд обласних департаментів освіти, який полягатиме в тому, щоб у межах області профілі — гуманітарні, природничі, ІТ тощо — були представлені збалансовано. "Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані", — зазначають організатори.
- Оновлення матеріальної бази, підвищення кваліфікації вчителів, розробка нових навчальних програм, запровадження проєктного навчання тощо з метою формування у здобувачів освіти навичок і компетенцій, необхідних у сучасних умовах життя.
- Упровадження з 2027 року трирічної профільної середньої освіти. Збільшення до 12 років терміну здобуття повної загальної середньої освіти відповідає практиці провідних освітніх систем.
- Зменшення, а згодом нівелювання різниці в успішності учнів із сіл і міст.
- Надання можливості учням самостійно обирати свою освітню траєкторію. Упровадження гнучкого та варіативного змісту освіти, що складатиметься з трьох компонентів: обов’язкових; варіативної частини в межах обраного профілю; варіативної — поза профілем.
- Упровадження міжкласних груп для вивчення предметів вибіркового циклу.
- Актуалізація професійної освіти.
"На сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більшеніж 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці", – заявляють організатори. У намірах освітян – підвищити відсоток здобувачів професійної освіти до 45%.
Учасники заходу
Узяти участь в обговоренні ситуації з реформою профільної середньої освіти були запрошені представники Міністерства освіти і науки України, експерти проєкту DECIDE, представники Одеської обласної державної адміністрації, депутатського корпусу, голови РВА, керівники органів управління освіти РВА, голови територіальних громад, керівники органів управління освіти територіальних громад, голови асоціацій керівників закладів фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.
Хід обговорень
Під час заходу присутні розглянули стратегію та проблемні питання впровадження реформи профільної середньої освіти в цілому і на Одещині зокрема, презентували проєкт моделювання мережі закладів профільної середньої освіти в Одеській області з роз’ясненням, яких критеріїв слід дотримуватися під час планування. Також порушувалися питання засновників, моделі фінансування та співробітництво територіальних громад як механізм ефективного створення та функціонування мережі закладів середньої профільної освіти.
У ході обговорень заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків детально розповів про передумови реформи та проблемні питання освіти старшокласників, а саме: перенавантаження через велику кількість навчальних предметів та чималий об’єм домашнього завдання, формальний характер профорієнтаційної роботи, недоступність для учнівства вибору профілів навчання тощо.
На проблемі демографічної ситуації та її впливі на подальший розвиток освіти наголосила у своєму виступі Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE, заступниця голови DOCCU:
"На замовлення Міністерства освіти і проєкту DECIDE Національна академія наук України зробила демографічний прогноз. Він у нас є до рівня територіальних громад. На жаль, він дуже невтішний. Зазвичай в Україні народжується 320 тисяч дітей, а в минулому році народилося майже 90. Це падіння майже в чотири рази. Я впевнена, що керівники освіти територіальних громад уже зараз бачать, що дітей у цих громадах значно менше. Ми всі сподіваємося, що діти, як виїхали, повернуться до 2027 року, але треба бути реалістичними при плануванні мережі (закладів профільної середньої освіти — ред.). Ми поділимося цим демографічним прогнозом".
З огляду на ситуацію, яка є наслідком російської агресії, у деяких громадах взагалі не планується організація академічних ліцеїв. Через воєнні дії і постійну небезпеку в деяких регіонах, що знаходяться в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення або на кордоні з Росією та Білоруссю, на сьогодні в 600 громадах України вчиться 10% дітей. Валентина Полторак вважає це катастрофою і бачить необхідність у вибудовуванні окремої державної політики для того, щоб згодом населення поверталося жити в ці громади.
Виступи експертів проєкту DECIDE були зосереджені головним чином на доведенні необхідності зваженого підходу територіальних громад до формування мережі закладів профільної середньої освіти в Одеській області. Передусім наголошувалося на раціональному та ефективному використанні ресурсів, реалістичній оцінці власних спроможностей забезпечити діяльність таких закладів у власних громадах з урахуванням складної демографічної ситуації, воєнних дій та їх наслідків, а також реалізації забезпечення належної якості навчання, яка не можлива у школах з малою наповнюваністю.
Розповідаючи про проблемні моменті подання тергромадами пропозицій щодо створення проєктної мережі ліцеїв в Одеській області, експерт проєкту DECIDE Павло Остапенко акцентував необхідність врахування кількох критеріїв: проєктної кількості здобувачів освіти, яка має складати не менше 300 осіб в одному ліцеї, потужності закладу та зони обслуговування. Як виявилося в результаті аналізу, у низці поданих пропозицій кількість "проєктного контингенту" в окремих тергромадах не відповідає заявленій кількості академічних ліцеїв.
Висловив свої зауваги щодо зазначеного питання і національний експерт проєкту DECIDE Павло Хобзей. Зокрема він зазначив, що тергромада має враховувати свою спроможність забезпечити свої заклади освіти високопрофесійним кадрами, що на сьогодні є чималою проблемою, а також реально оцінити свої можливості щодо створення необхідної матеріально-технічної бази ліцеїв.
Думку про необхідність забезпечення фінансових, матеріальних та кадрових ресурсів підтвердив наступний спікер — національний експерт Проєкту DECIDE Андрій Мацокін, який зосередив свій виступ на варіантах міжтериторіального співробітництва громад.
Про моделі фінансування закладів середньої профільної освіти, освітню субвенцію та різні типи ліцеїв: створений обласною радою, з пансіоном, без підвезення або з підвезенням учнів із інших громад — розповів національний експерт Проєкту DECIDE Сергій Яцковський.
Освіта Одещини в умовах реформи
Директор департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак презентував прогнозну мережу закладів профільної освіти та докладно зупинився на висвітленні проблемних моментів упровадження реформи на Одещині.
Посилаючись на статистику, він зазначив:
"Ми бачимо по показниках на наступні роки, що, враховуючи дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, в Одеській області контингент не зменшується".
Тож в якості бази для формування мережі академічних та професійних ліцеїв розглядається 628 закладів загальної середньої освіти та 35 закладів професійної (професійно-технічної) та фаховой передвищої освіти.
З огляду на статистику минулого року, 33% дітей в Одеській області обрали для продовження навчання заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
"Цей відсоток буде збільшуватися, — зауважує Олександр Лончак. — За нашим прогнозом, 60% залишиться вчитися в академічних ліцеях, а 40%, на наше переконання, — це діти, які будуть навчатися в професійних ліцеях".
Підсумовуючи проміжні результати впровадження реформи на обласному рівні, директор департаменту освіти і науки Одеської ОВА зазначив:
"Сформовано прогнозну мережу старшої профільної школи, яка складається з 214 закладів загальної середньої освіти, які в перспективі стануть академічними ліцеями. Проте я переконаний, що після сьогоднішнього громадського обговорення бачення і позиції трішки зміняться і ви (представники територіальних громад — ред.) подасте зовсім іншу мережу старшої профільної школи, яка буде у серпні затверджена обласною військовою адміністрацією. І розглядаємо 35 закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, які в подальшому будуть професійними ліцеями".
Виклики, що стоять перед Одещиною під час впровадження реформи
Основними викликами, що потребують невідкладного реагування, Олександр Лончак назвав стан матеріально-технічної бази для задоволення освітніх потреб старшої профільної школи, збільшення кількості шкільних автобусів, незадовільний стан доріг між тергромадами, бездоріжжя на території районів, необхідність виділення приміщень для створення пансіонів та реконструкцію діючих гуртожитків на території громад, подолання проблеми відсутності розуміння оптимізаційних процесів депутатським складом сільських, селищних і міських рад області, а також оперативного ухвалення відповідних рішень.
"Завдання реформи — це якісна освіта для всіх жителів 91 громади нашої області, — підсумував Олександр Лончак. — Тож, плануючи мережу закладів освіти, важливо враховувати особливості кожної громади. Маю надію, що навіть в умовах воєнного стану наші плани та інвестиції швидко виправдають себе, у першу чергу йдеться про подолання освітніх втрат, набутих під час пандемії та війни, створення безпечного освітнього середовища".
Присутні на обговоренні представники територіальних громад мали можливість поставити питання. Переважно вони стосувалися термінів затвердження державного стандарту середньої профільної освіти, внесення змін в законодавство, кількості пілотних закладів, реалізації інклюзивного навчання, підвезення учнів з віддалених куточків тергромади або з інших громад, субвенції держави на шкільні автобуси, стану доріг, організації пансіонів чи гуртожитків, умов зарахування в академічні та професійні ліцеї, а також їхнє фінансування.
Організатори слухань зазначили, що навіть в умовах війни реформу не можна зупинити. Отже, зусиллями всіх зацікавлених сторін потрібно шукати шляхи розв’язання проблем, думаючи в першу чергу про розвиток дітей.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області