"Тоді рятували від німців, а зараз німці рятують": як одеські музеї зберігають культурну спадщину

Ексклюзивно

З початку повномасштабного вторгнення музеї та архіви почали евакуювати до більш безпечних місць документи та предмети культурної спадщини. Набула поширення і їхня цифровізація, розповіли Суспільному співробітники музеїв. Який вигляд мають віртуальні експозиції та як триває робота зі збереження культурного фонду — у матеріалі.

Одеський музей західного та східного мистецтва

Колекція музею зазвичай складається з основного та допоміжного фондів, розповів в.о. директора Одеського музею західного та східного мистецтва Ігор Пороник. В основному фонді є так званий "червоний перелік" — найцінніші роботи, які в першу чергу потребують під час війни евакуації, що і було зроблено:

"Найсумніше, я колись зрівняв перелік робіт евакуйованих у світову війну і зараз — вони десь на 90 % збігаються. Це сумно в тому сенсі, що тоді рятували від німців, а зараз німці рятують. Наразі ці роботи перебувають на виставці в Берліні. Тоді вони їхали на схід, а під час цієї війни вони поїхали на захід".

Одеський музей західного та східного мистецтва. Суспільне Одеса

У 2017 році друзі музею безкоштовно розробили пошукову програму, яку потім вдосконалювали, а закордонні партнери нещодавно надіслали три книжкові сканери та один 3D сканер. Наразі у музеї ведуть роботи з оцифрування експонатів. У колекції 10 тисяч предметів, тому роботи багато, додав Ігор Пороник.

"3D-сканування — воно складніше і потребує більше часу, тому що предмет треба розглянути з різних сторін. Замість однієї фотографії збирається ціла серія, і її моментально повинна обробити програма. Відповідно, необхідний більш потужний компʼютер. Саме тому ми його (3D-сканер — прим.ред.) ще не засвоїли", — розповів співробітник музею західного та східного мистецтва Віктор Фомін.

Цифрування експонату в Одеському музеї західного та східного мистецтва. Суспільне Одеса

На думку Ігоря Пороника, інформація від оцифрування експонатів може бути корисною не лише для внутрішнього користування музею, але й бути представленою для всіх. За його словами, окрім історичної довідки у цифровому форматі зберігається інформація про експонат, фіксується де наразі знаходиться картина, в якомусь вигляді тощо.

Одеський археологічний музей НАН України

Одеський музей є найстарішим археологічним музеєм України та має одну з найбагатших колекцій. Наступного року йому виповниться 200 років. За словами директора закладу Ігоря Піструїла, у той час, коли інші музеї були краєзнавчими та мали археологічну секцію, в Одесі представляли лише археологію.

Наразі музей зачинений для відвідувачів через війну та обстріли. Також всі експонати наразі зняті. Співробітники музею займаються науковою діяльністю, обробляють матеріали та пишуть наукові статті.

Одеський археологічний музей НАН України. Суспільне Одеса

Через вибухи в Одесі будівля музею почала тріскатись, в одній з кімнат частково впала стеля. За словами Ігоря Піструїла, останній капремонт у музеї проводили на початку 50-х років:

"Така монументальна будівля, вона давить на ґрунт. Але як показали дослідження, які ми провели вже під час війни, фундамент музею досить стабільний. Коли науковці приїздять з інших країн, вони наших умов жахаються дещо, тому що.. ну а як так можна. У нас є основне фондосховище, допоміжні фондосховища, там взагалі працювати неможливо. Тому що воно там перевантажено все і умов ніяких нема. Якщо ми йдемо до Європи, то працювати в якихось нормальних умовах все ж таки хочеться".

Директор музею додав, що заклад активно співпрацює з ЮНЕСКО та має спільний проєкт з реорганізації фондосховища:

"У нас дуже велика колекція в музеї, наші фондосховища перевантажені. Вони оцінюють її, як унікальну, тому що навіть для ЮНЕСКО тут є експонати не тільки з нашої території (хоча їх цікавить в першу чергу експонати з нашої території), але в нас є експонати навіть з Єгипту. Це єдина Єгипетська колекція на півдні країни й вони дуже стурбовані її збереженням".

Експонат Одеського археологічного музею НАН України. Суспільне Одеса

Ігор Піструїл додав, що наразі оцифровано приблизно 25 тисяч предметів. Музей співпрацює з різними фондами та намагається отримати об'єм пам'яті для зберігання цифрової інформації.

"Як такі, гроші на цифрування і зберігання інформації експонатів не виділяють, хоча такі розмови йдуть. Цей проєкт, він не тільки по Одесі, він загальноукраїнський. Але якщо він на всю Україну — це не значить, що державах якось керує. Кожен музей виходить з положення по своєму. Ну і сайт — це теж не безкоштовно. Музей не працює, грошей немає, щоб підтримувати якийсь величезний сайт. У нас є деяка невелика інформація там, і деякі предмети там представлені. Ми плануємо теж на грантову поміч, подалися на грант Американський з оцифрування 3D моделювання", — розповів директор Одеського археологічного музею.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області