У Арцизькій та Доброславській громадах Одеської області впроваджують рішення, які мають забезпечити роботу лікарень, шкіл та інших соціальних закладів під час тривалих відключень електроенергії. У медзакладах встановлюють сонячні електростанції та генератори, облаштовують альтернативні системи опалення й автономного водопостачання.
Завдяки сонячній електростанції Арцизька лікарня за два роки заощадила понад 2,1 мільйона гривень, а Доброславська лікарня має запаси води та резервного пального для роботи під час тривалих блекаутів.
Енергонезалежність лікарні та шкіл в Арцизькій громаді
Одним із головних напрямків підготовки Арцизької громади до зими стала енергетична автономність критичної інфраструктури. За словами голови громади Сергія Парпуланського, Арцизька громада не газифікована і не має централізованого теплопостачання. Тому під час підготовки до опалювального сезону основну увагу приділили забезпеченню лікарні, об'єктів водопостачання та освітніх закладів альтернативними джерелами енергії.
Зокрема, на території центральної лікарні встановили сонячну електростанцію потужністю 100 кВт. За даними Одеської обласної військової адміністрації, із жовтня 2024-го до вересня 2026 року вона допомогла медзакладу заощадити понад 2 мільйони 160 тисяч гривень.
За словами Сергія Парпуланського, середня потреба лікарні в електроенергії становить до 200 кВт, тому нинішня сонячна станція покриває приблизно половину споживання. Водночас заклад має резервні генератори, які дають змогу продовжувати роботу під час знеструмлень.
«В нас повністю лікарня працює, коли немає світла. Енергонезалежна», — зазначив голова громади.
Сонячні панелі встановлюють не лише в медзакладах. За словами Парпуланського, на центральному водоканалі громади працює станція потужністю 160 кВт, сонячними панелями також обладнали свердловини та амбулаторії. Наразі громада працює над розширенням використання сонячної енергетики в школах і дитячих садках.
Завдяки цьому планують не лише забезпечити резервне живлення під час відключень, а й скоротити витрати на електроенергію.
За словами голови громади, завдяки сонячній генерації водоканал заощадив близько трьох мільйонів гривень, лікарня — майже мільйон. Зекономлені кошти можна спрямовувати на ремонти та інші потреби комунальних установ.
«Ми хочемо, щоб наша комунальна сфера, школи, садочки, лікарня були максимально на зеленій енергетиці», — розповів Сергій Парпуланський.
Ще один напрямок підготовки — альтернативне опалення. У двох школах та одному дитячому садочку громади працюють модульні котельні, які використовують пелети. Потужність однієї з таких котелень становить 200 кВт.
Як пояснив Парпуланський, таке рішення обрали, зокрема, через проблеми з якістю вугілля, на якому працюють шкільні котельні. Пелетні системи, за його словами, ефективніші з погляду опалення, хоча вартість пелет залежить від ситуації на ринку й іноді перевищує ціну вугілля.
Усі школи, дитячі садки та об'єкти критичної інфраструктури громади також забезпечені генераторами. Для їхньої роботи заготовляють пальне.
«Має бути все: і сонячні панелі, і генератори, і альтернативне опалення. Буває, що сонце не дає необхідної кількості кіловат, коли дуже похмуро чи йде дощ», — пояснив голова громади.
Доброславська лікарня може працювати автономно до 30 діб
Інший приклад підготовки до можливих блекаутів — Доброславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування. За словами директорки закладу Тетяни Таран, нині лікарня має системи резервного електроживлення, автономне водопостачання та альтернативне опалення. Це дає змогу забезпечувати її роботу навіть за тривалої відсутності централізованих комунікацій.
Одним із головних елементів автономності є власна артезіанська свердловина, яка працює з 1999 року. Добова потреба лікарні у воді становить приблизно 10–13 кубометрів. Для її зберігання використовують водонапірну башту Рожновського місткістю 13 кубометрів та додаткові резервуари загальним об'ємом до 20 кубометрів.
У 2025 році за підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) у лікарні встановили систему зворотного осмосу для очищення води. На це міжнародні партнери спрямували близько мільйона гривень. Ще 700 тисяч гривень на облаштування та підключення системи виділила Доброславська селищна рада.
Також встановили додаткове обладнання для перекачування води. За словами Тетяни Таран, наявних запасів вистачає приблизно на три доби. Крім того, лікарня має можливість отримувати воду з мережі селищної ради у разі аварії або несправності власної свердловини.
Ще один важливий напрямок — забезпечення електроенергією. За допомогою організації «Рада міст України» на даху лікарні встановили сонячні панелі потужністю 40 кВт. Вони забезпечують роботу важливих відділень, зокрема реанімаційного, приймального та пологового.
«Ми можемо працювати без світла. Ми навіть не відчуваємо, коли вимикається світло. Ми продовжуємо працювати в операційних, у реанімаційних відділеннях», — розповіла директорка лікарні.
Крім сонячних панелей, медзаклад отримав від Департаменту охорони здоров'я акумуляторні батареї Tesla, які накопичують електроенергію. За словами Таран, завдяки сонячній генерації та накопичувачам лікарня може підтримувати роботу основних відділень протягом доби без зовнішнього електропостачання.
Ще один проєкт реалізували за підтримки посольства Литовської Республіки. Лікарні передали сонячні панелі потужністю 286 кВт, які вже встановили на землі. Наразі заклад готує проєктно-кошторисну документацію для підключення станції. На облаштування території, зокрема огорожу, та підготовку документації селищна рада спрямувала близько 700 тисяч гривень.
Для резервного живлення лікарня має чотири дизельні генератори, один із яких потужністю 100 кВт. Також створили запас дизельного пального.
За словами Тетяни Таран, із використанням генераторів та наявних запасів пального лікарня може працювати під час повного блекауту до 14 діб. Водночас загальну автономність закладу директорка оцінює у 30 діб.
Як Доброславська громада забезпечує роботу соціальних закладів
Підготовка лікарні є частиною ширшої роботи Доброславської громади з посилення енергетичної стійкості. Як розповів перший заступник Доброславського селищного голови Максим Калюжний, опалювальний сезон у громаді розпочали вчасно.
«З 25 жовтня тепло подали до дитячих садків та лікарні. Наразі працюють усі заклади соціальної сфери, школи та інші об'єкти громади», — сказав він.
Більшість установ мають власні котельні, оскільки централізованого теплопостачання в громаді немає. Частина працює на газі, інші використовують тверде паливо — вугілля та пелети. До початку сезону громада забезпечила заклади необхідними запасами палива, уклала договори на постачання газу та підготувала працівників котелень.
За словами Калюжного, кадрове питання стало окремим викликом, оскільки значна частина чоловіків, які могли б працювати опалювачами, нині перебуває на військовій службі. Тому громаді довелося шукати, навчати й готувати нових фахівців.
Окрему увагу приділили резервному електроживленню. За підтримки американських партнерів у межах проєкту «Говерла» громада отримала 32 сонячні станції — системи резервного живлення з інверторами. Ними обладнали практично всі соціальні заклади.
Також у громаді встановлювали генератори та стабілізатори напруги. Останні необхідні через перепади напруги в електромережі, які можуть виникати навіть після відновлення електропостачання внаслідок російських обстрілів.
«Ми за цей період у першу чергу забезпечували всі соціальні заклади резервним живленням. Зрозуміло, не за власні кошти, а здебільшого за кошти міжнародних донорів», — розповів Максим Калюжний.
Найбільш вразливим напрямком у громаді він назвав водопостачання. Воно забезпечується артезіанськими свердловинами, яких на території громади 42. Воду піднімають із глибини приблизно 110–140 метрів за допомогою насосів, робота яких залежить від електроенергії.
За словами Калюжного, генератори дають змогу підтримувати роботу свердловин, однак їхнє тривале використання потребує значних запасів дизельного пального.
«Встановити сонячні електростанції на кожній свердловині громада не може, тому шукає інші способи забезпечити безперебійне водопостачання», — сказав він.
Одним із таких рішень стали бюветні комплекси. За підтримки японських партнерів у громаді облаштували чотири бювети, які забезпечують мешканців чистою водою. Якщо людина через вік, стан здоров'я або обмежену рухливість не може самостійно дістатися до бювету, воду їй підвозять.
Калюжний зазначив, що децентралізована система водопостачання має і переваги: кожна свердловина є окремим об'єктом, тому пошкодження однієї з них не означає автоматичного припинення водопостачання в усій громаді.
Готуватися заздалегідь
За словами Максима Калюжного, одним із висновків попередніх опалювальних сезонів стала необхідність починати підготовку до зими ще на початку літа. На процес впливають не лише технічні питання, а й бюрократичні процедури, бюджетне планування, укладання договорів та розрахунки за енергоносії.
Досвід Арцизької та Доброславської громад показує, що енергетична стійкість соціальних і медичних закладів залежить не від одного джерела живлення, а від поєднання різних рішень. Сонячні електростанції допомагають виробляти власну електроенергію та заощаджувати бюджетні кошти, генератори забезпечують резерв під час знеструмлень, а альтернативні котельні й автономні джерела води дають змогу підтримувати роботу установ.
Водночас реалізація таких проєктів потребує не лише міжнародної допомоги, а й фінансування з місцевих бюджетів — для підключення обладнання, облаштування територій, закупівлі пального та технічного обслуговування систем.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.




