В Одесі оновили міську програму енергоефективності на 2022–2029 роки із загальним бюджетом 32,81 мільярда гривень. Вона передбачає будівництво ТЕЦ на паливі з відходів, модернізацію тепломереж, захист критичної інфраструктури та закупівлю генераторів. Водночас майже 79% коштів місто планує залучити із зовнішніх джерел.
Наскільки реалістичні ці плани та чи посилять вони енергетичну стійкість Одеси, обговорили експерти в ефірі «Українського радіо Одеса».
Відповідно до розпорядження голови Одеської міської військової адміністрації №384-2026, основні витрати запланували на 2026–2029 роки. Один із найбільших проєктів — будівництво нової теплоелектроцентралі на паливі RDF/SRF, яке виготовляють із побутових відходів, та сміттєсортувальної станції. На це передбачили 4,5 мільярда гривень.
Також програма охоплює реконструкцію застарілих тепломереж, підвищення енергоефективності КП «Теплопостачання міста Одеси» та захист об'єктів критичної інфраструктури.
Нова ТЕЦ на відходах: переваги та ризики
Головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев вважає, що ТЕЦ на відходах може зменшити залежність Одеси від природного газу й частково розв'язати проблему побутового сміття. Проте її економічна ефективність залежатиме від кількості та якості палива, витрат на його підготовку, очищення викидів і дотримання екологічних вимог.
Науковець наголошує, що місту не варто відмовлятися від газової когенерації. Такі установки дешевші на початковому етапі, швидше вводяться в експлуатацію та дозволяють гнучкіше реагувати на потреби енергосистеми.
«Тому я б не протиставляв ці дві технології. Для Одеси доцільніше розглядати їх як взаємодоповнювані», — зазначив Рябцев.
За його словами, велика ТЕЦ може забезпечувати основне теплове навантаження, а розподілені газові установки — резервування. Водночас концентрація значних потужностей на одному об'єкті створює додаткові ризики під час російських атак.
Експерт у сфері енергетики та ЖКГ Юрій Зволєндовський також підтримує використання відходів для виробництва енергії. На його думку, варто розглянути територію чинної Одеської ТЕЦ, яка займає понад 24 гектари. Частина цієї площі не використовується, проте до об'єкта вже підведені залізничні колії, газові й теплові мережі.
«І отут задіяти цю територію і цей об'єкт було б доволі раціонально», — вважає експерт.
Зволєндовський нагадав, що раніше Одеська ТЕЦ виробляла не лише тепло, а й електроенергію. За його інформацією, цю функцію припинили приблизно 10–15 років тому. Він вважає, що її відновлення також варто розглянути. Іншим потенційним об'єктом для модернізації експерт називає колишню котельню на вулиці Чорноморського Козацтва, яка нині не працює.
Чи вистачить коштів на захист інфраструктури та генератори
На захист критичної інфраструктури програма передбачає 371 мільйон гривень. Геннадій Рябцев сумнівається, що цієї суми вистачить для комплексного захисту всіх ключових об'єктів теплозабезпечення міста.
«Для міста масштабу Одеси 371 мільйон гривень навряд чи забезпечить комплексний захист усієї критичної інфраструктури. Але вона може бути достатньою для реалізації окремих пріоритетних заходів на найбільш уразливих об'єктах».
Науковець пояснив, що кошти потрібно спрямовувати не лише на захисні конструкції, а й на резервне обладнання, автономне живлення та можливість швидкого відновлення після атак.
Ще понад 63 мільйони гривень передбачили на закупівлю генераторів для малих котелень. Однак, за словами Рябцева, самі генератори не гарантують безперебійного опалення під час тривалих знеструмлень. Потрібно врахувати потужність насосів, забезпечити запаси пального та підготувати персонал.
«Тому ефективність цієї закупівлі варто вимірювати не кількістю генераторів, а кількістю годин, протягом яких система здатна підтримувати теплопостачання, гарантовано підтримувати теплопостачання, без централізованого зовнішнього живлення».
Науковець наголосив, що автономну роботу котелень необхідно перевіряти під час практичних випробувань.
Майже 79% бюджету — зовнішні кошти
Із загальних 32,81 мільярда гривень понад 25 мільярдів місто планує отримати з позабюджетних джерел та міжнародної допомоги. Геннадій Рябцев вважає, що залучити таку суму теоретично можливо, проте без підтвердженого фінансування план залишається ризикованим.
«Майже 79% загального бюджету програми – це дуже висока залежність від зовнішніх кредиторів, донорів та інвесторів».
За словами науковця, необхідно розрізняти кошти за вже підписаними угодами, фінансування, щодо якого тривають переговори, та суми, які місто лише сподівається залучити.
Як приклад міжнародної підтримки він навів грант ЄС на 30 мільйонів євро, який доповнює 200 мільйонів євро кредитного фінансування муніципального теплопостачання в Україні. Проте такі програми не гарантують отримання коштів саме Одесою.
Рябцев пропонує оприлюднити окремий фінансовий план із підтвердженими джерелами коштів, строками їх залучення та альтернативними сценаріями. Для реалізації проєктів він радить поєднувати міжнародні гранти, довгострокові кредити, публічно-приватне партнерство та страхування воєнних ризиків.
«Підсумовуючи, 33 мільярда гривень у міській програмі – це не 33 мільярда гривень реальних інвестицій. Тим більше, це не гарантія енергетичної стійкості Одеси».
Як Одеса готується до опалювального сезону
Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов розповів Українському радіо Одеса, що підготовку до зими розпочали одразу після завершення попереднього опалювального сезону.
За його словами, комунальні служби провели гідравлічні випробування, перевірили насосне та електричне обладнання, котельні й відремонтували пошкоджені тепломережі. Технічну частину підготовки завершили, а роботи в житловому фонді перебувають на фінальній стадії.
Попередньо опалювальний сезон в Одесі планували розпочати в перших числах листопада, залежно від погоди. Торік опалення запустили 12 листопада.
Щодо децентралізації теплопостачання Філатов зазначив, що централізована система залишається основною, проте місто працює над резервними можливостями. Частину заходів реалізують за планами з обмеженим доступом через безпекові причини.
«Ми точно в рази готові краще, ніж рік назад. Інша справа, що тут ключовою закритою зоною є зона ураження ворога. Ніхто не знає, що трапиться через годину, через дві, через добу чи через два тижні».
За словами посадовця, місто також готує запаси пального, дров та резервне опалювальне обладнання для допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.