В Одесі ветерани та військовослужбовці опановують керування мотоциклами в межах проєкту адаптивного мотоспорту. Техніку пристосовують до потреб людей з ампутаціями та іншими травмами, а заняття допомагають їм відновлюватися після поранень, долати психологічні труднощі й повертатися до активного життя. Проєкт розвиває ветеран і байкер Сергій Сергієнко. Цього року навчання пройшли понад 20 ветеранів.
Від мотоспільноти до адаптивного спорту
Сергій Сергієнко захоплюється мотоциклами з 1999 року. Він ветеран війни та керівник одеської мотошколи HelloMoto Odesa, яку створили у 2016 році. На її базі розвивають проєкт адаптивного мотоспорту.
За словами ветерана, спочатку людей об'єднували спільні інтереси — мотоцикли, подорожі, музика та спілкування. Згодом спільнота зросла приблизно до 400 активних учасників, а одним із напрямів її роботи стала підтримка ветеранів і військовослужбовців.
У проєкті адаптивного мотоспорту мотоцикли використовують не лише для навчання та дозвілля, а й для психологічного розвантаження військових, які повертаються з фронту або продовжують службу.
«Ми використовуємо мотоспорт як засіб реабілітації хлопців, які повернулися, які і надалі проходять службу, але потребують психологічного розвантаження. Допомагає їм саме контроль над технікою. Вони розуміють, що у них все виходить, і продовжують займатися тим, що подобається», — пояснив Сергій Сергієнко.
Керівник мотошколи також додав, що важливо не тільки навчити людину керувати мотоциклом, а й допомогти їй відчути себе частиною спільноти, де є люди зі схожим досвідом та інтересами.
Техніку адаптують під потреби кожного
У HelloMoto Odesa допомагають пристосувати мотоцикли під індивідуальні потреби військовослужбовців та ветеранів. За словами Сергія Сергієнка, у цьому допомагають майстерня та учасники мотоспільноти. Вони ремонтують техніку, змінюють елементи керування й готують мотоцикли до сезону.
«Мото-ком'юніті допомагає, дуже допомагає, бо це і спільні подорожі, це спільні поїздки до родин наших побратимів, це і майстерня, яка допомагає підготувати техніку або адаптувати її під потреби саме людей з ампутаціями, тому що органи керування не всім після отриманих травм зручні, їх приходиться підготувати таким чином, щоб вони могли їх нормально контролювати», — пояснив Сергій.
Окрім технічних змін, учасники проходять навчання з керування. Для багатьох це поступовий процес: спочатку потрібно опанувати мотоцикл, відчути впевненість у власних діях, а потім вирішити, чи готові вони придбати власну техніку.
За словами Сергія, цього року навчання пройшли понад 20 ветеранів, більш як десять із них мають інвалідність. Частина учасників уже завершила основний етап підготовки та обирає власні мотоцикли, які згодом адаптуватимуть до їхніх потреб.
«Для мене мотоцикл — це важлива частина життя»
Валерій — один з учасників мотошколи HelloMoto Odesa та байкер із майже 20-річним стажем. У 2019 році він втратив частину лівої ноги внаслідок мотоциклетної аварії. Після реабілітації повернувся до фізичної активності, а у 2022 році долучився до Збройних сил України, де служив до червня 2025 року.
За словами Валерія, хороша фізична підготовка допомогла йому швидко відновитися після аварії, а під час служби ампутація не заважала виконувати бойові завдання разом із побратимами.
«Я фізично дуже добре підготовлена людина. Це дало мені можливість ще в 2019 році швидко пройти реабілітацію і встати на обидві кінцівки. І я не поступався фізично в підрозділі нікому», — розповів ветеран.
Після аварії Валерій кілька років не сідав на мотоцикл. Згодом вирішив повернутися до давнього захоплення та придбав байк, який потребував ремонту. Щоб керувати ним з ампутацією ноги, довелося змінити систему перемикання передач. Зазвичай це роблять лівою ногою, але для Валерія знайомий вручну виготовив спеціальний механізм із ручкою. Тепер передачі він перемикає рукою.
Валерій розповів, що повернення до мотоциклів стало для нього важливою частиною відновлення. Також допомогло байкерське оточення: після служби він проводив час у майстерні разом з іншими учасниками спільноти, відновлював мотоцикл і поступово повертався до звичного життя.
«Для мене мотоцикл — це важлива частина життя. Так само повернення до керування мотоциклом мені допомогло остаточно побороти посттравматичну депресію», — поділився Валерій.
«Та яка ампутація? Я вже мотоцикл обрав собі»
Ілля також є учасником мотоспільноти. У 2022 році він долучився до війська, а згодом дістав поранення на Херсонщині. За його словами, права нога була сильно травмована, тому згодом її довелося ампутувати.
«Мене передавали по евакуації, казали, що ампутація і опіки. Я кажу: "Та яка ампутація? Я вже мотоцикл обрав собі. Ну яка ампутація?"» — пригадав ветеран.
На початку мотосезону 2024 року він зателефонував Сергію Сергієнку й запитав, чи можуть у мотошколі навчати людей із протезами. Відповідь була позитивною: техніку пообіцяли адаптувати під його потреби. Так Ілля долучився до проєкту. Він поділився, що тепер мотоцикл для нього — ще й можливість проводити час із близькими та відпочивати за межами міста.
«Я ніколи раніше до поранення не був байкером, ніколи загалом не цікавився цією спільнотою. Але, як виявилося, це дуже дружня спільнота, дуже щира, готова прийти в будь-який момент на допомогу. З нею мені стало краще. Я знаю, що якщо я хочу поїхати десь відпочити, то я беру байк, дівчину, і ми їдемо на захід сонця на Куяльник або ще кудись. І дуже класно проводимо час», — розповів Ілля.
«Заряджаються тією енергією, яка дає їм наснаги»
Для Сергія Сергієнка адаптивний мотоспорт — це також спосіб допомогти ветеранам відчути, що після поранення їхнє життя не обмежується реабілітацією та лікуванням. За його словами, перші спроби сісти за кермо можуть повертати відчуття самостійності, а спілкування з іншими учасниками — допомагати долати ізоляцію.
Водночас сам керівник проєкту наголошує на важливості контролю над технікою: людина має зрозуміти, як керувати мотоциклом з урахуванням своїх фізичних можливостей.
«Я бачу, як хлопці, які вчора вважали себе вже покинутими або обділеними, сідають на мотоцикл, їм вдається. Вони бачать, що навколо них багато людей, багато однодумців. І так виходить, що вони заряджаються тією енергією, яка дає їм наснаги далі вести активний образ життя через мотоспорт», — сказав Сергій.
Плани — розвивати адаптивний мотоспорт
У HelloMoto Odesa планують і надалі залучати ветеранів до мотоспорту. Сергій Сергієнко зазначив, що потреба в адаптації та соціалізації військових після поранень зростатиме, тому спільнота хоче розширювати свою роботу. За його словами, в Україні розвивають різні напрями адаптивного спорту, однак можливостей для адаптації через керування технікою поки небагато.
«У ком'юніті дуже багато планів завжди було, а зараз їх ще більше, тому що ветеранів стає більше, і буде більше. Тому потрібно якось їх адаптувати, соціалізувати їх і розвивати мотоспорт», — підсумував Сергій.
Учасники проєкту можуть продовжувати навчання, долучатися до спільних поїздок, працювати в майстерні та готувати власні мотоцикли до наступного сезону. На думку Сергієнка, для них це можливість не лише повернутися до керування, а й знайти серед однодумців підтримку та нові спільні цілі.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.