Ірина Клевцевич — переселенка з Нової Каховки Херсонської області, вчителька математики та репетиторка. Після початку повномасштабного вторгнення вона разом із двома дітьми та домашньою кішкою переїхала до Одеси. Спочатку довелося відновлювати роботу фактично з нуля — зі стареньким ноутбуком та постійними перебоями з електроенергією. Згодом Ірина отримала грант і придбала обладнання, яке дозволило їй стабільніше працювати та розвивати новий напрям — навчання дітей 3D-моделюванню. Свою історію вона розповіла в ефірі «Українського радіо Одеса».
«В мене не було нічого, крім мого старенького ноутбуку»
До повномасштабного вторгнення Ірина Клевцевич працювала вчителькою математики у вищому професійному училищі та займалася репетиторством. У вересні 2022 року вона разом із двома дітьми та кішкою переїхала з Нової Каховки до Одеси.
За словами Ірини, після переїзду першою потребою було знайти можливість продовжувати працювати за фахом.
«Ми почали адаптовуватись. Це в першу чергу були пошуки можливостей. Тому що я викладач, до війни займалася репетиторством, крім того, що працювала вчителем. І відповідно те, що я вміла робити — це репетиторство. Я почала пошуки, в мене не було нічого, крім мого старенького ноутбуку», — розповіла Ірина Клевцевич.
Перший час родині допомагали громадські організації. Ірина каже, що отримувала базові речі для облаштування побуту та фінансову допомогу. Завдяки цьому вдалося придбати Wi-Fi-роутер, провести інтернет і орендувати житло.
Однак із початком регулярних відключень електроенергії працювати стало складніше. Ірина шукала невеликі проєкти та можливості отримати обладнання. Однією з перших стала маленька електростанція.
«Вона давала можливість оживити Wi-Fi-роутер, але, на жаль, зарядити повноцінно ноутбук не було можливості. Таким чином я працювала коротко, але це дало можливість не залежати від інших і підтримувати свою діяльність і родину», — сказала Ірина.
Грант на обладнання
Окрім роботи, значну частину часу Ірина приділяла молодшій дитині, яка має інвалідність. На момент переїзду доньці було три з половиною роки, тому родина регулярно їздила на реабілітацію. Згодом дитина підросла, виникла потреба готуватися до школи, а сама Ірина зіткнулася з проблемами зі здоров'ям.
Поступово стало зрозуміло, що для стабільної роботи потрібне нове обладнання. Так Ірина дізналася про можливість отримати грант від Mercy Corps.
«Я заповнила форму і приблизно через два тижні зі мною зв'язався координатор. Спочатку ми проговорили, вона уточнила певні моменти, а потім вона приїхала, поглянула, як я працюю, чим я займаюсь», — розповіла Ірина.
На той час її ноутбук був у ремонті. До цього Ірина разом із донькою почала цікавитися 3D-моделюванням. Вони знаходили навчальні відео та пробували працювати самостійно, але через перебої з електропостачанням і технічні проблеми з ноутбуком заняття доводилося переривати.
За грантові кошти Ірина змогла придбати потужнішу техніку та зарядну станцію. Це було важливо, оскільки в окремі періоди електроенергію могли вимикати на добу або навіть довше.
Від волонтерства до 3D-моделювання
Системніше займатися 3D-моделюванням Ірина почала після участі у громадському проєкті Unlock Odesa. Там вона працювала разом із командою, до якої входили, зокрема, люди з досвідом роботи з ветеранами та людьми з інвалідністю.
Під час проєкту команда розробляла ідею створення за допомогою 3D-моделювання виробів, які могли б допомагати ветеранам та людям з інвалідністю адаптуватися до цивільного життя.
«Ми тоді організували невеличкий проєкт, написали щодо 3D-моделювання виробів, які будуть саме допомагати ветеранам або людям з інвалідністю адаптовуватись у суспільне життя», — сказала Ірина Клевцевич.
Після цього вона сама почала вивчати 3D-моделювання. Каже, що цей напрям зацікавив її своєю творчою складовою та водночас виявився близьким до математики.
«Мені було цікаво, тому що це такий процес, він досить творчий, і мені давалось це легко, тому що тут дуже багато і тривимірний простір, що дуже пов'язано з геометрією, лінії, які ти будуєш», — пояснила вона.
Для роботи Ірина використовує Blender. За її словами, програма дає змогу не лише моделювати об'єкти, а й створювати зображення та анімацію.
Першою зацікавилася 3D-моделюванням донька Ірини. Однак після участі в Unlock Odesa ця тема стала цікавою і самій викладачці.
Як математика допомагає опановувати 3D
Ірина каже, що її інтерес до тривимірного простору виник ще під час навчання у Херсонському державному університеті. Вона навчалася на фізико-математичному факультеті та інформатики й на третьому-четвертому курсах вивчала 2D- та 3D-графіку.
«І ось тоді вперше я познайомилася з тривимірним простором, саме з моделюванням, що завдяки графікам можна було створити об'ємне зображення. І ось це ще тоді більше зачепило і хотілось, звичайно, показати учням», — розповіла Ірина.
Зараз вона використовує 3D-візуалізацію і під час занять із математики. За її словами, так дітям легше показати практичне застосування тем, які вони вивчають у школі.
«Перші моделі, які створюють мої учні, я їх показую учням, які старші, і говорю: "Ось для чого там, наприклад, синуси, косинуси, функції, ось вони, де застосовуються"», — сказала Ірина.
На її думку, такий підхід допомагає відповідати на поширене питання школярів про те, де саме в житті можуть знадобитися математичні знання.
Онлайн-навчання та підготовка до НМТ
Ірина продовжує викладати математику індивідуально та в групах. Крім того, вона вже сформувала групу дітей, яких навчає 3D-моделюванню.
Учнів з математики їй, зокрема, рекомендують колеги. Частина педагогів працює з п'ятого по дев'ятий клас, а старшокласників передає Ірині для підготовки до НМТ.
Раніше в роботі Ірини переважали індивідуальні заняття. Після придбання нового обладнання вона отримала можливість розвивати і груповий формат.
Для онлайн-занять Ірина створює власні навчальні аркуші. Після уроку діти виконують короткі завдання, щоб регулярно повторювати матеріал.
«Я сама розроблюю аркуші, які вони відкрили, додаток, вони пройшли цей аркуш за 10–15 хвилин, але вони проходять його кожен день, що дає таку систематизацію. Тобто вони потратили 10–15 хвилин, пройшли тестування, але вони не втрачають того матеріалу, який ми опрацювали на уроці», — розповіла викладачка.
На групових заняттях вона переважно працює зі старшокласниками, які готуються до національного мультипредметного тесту. Спочатку визначає, які теми учні знають гірше, а потім будує навчання відповідно до цих прогалин.
За словами Ірини, дітям важливо не лише слухати пояснення, а й бачити, як працює матеріал на практиці. Тому вона використовує візуалізацію, роботу в групах та прикладні задачі.
«Вони дійсно на уроках люблять візуально. І я даю дуже багато, намагаюсь дати прикладного матеріалу. Тобто на основі прикладних задач, на основі прикладного матеріалу — те, що вони можуть використати в житті», — сказала Ірина.
«Не можна опускати руки»
Поєднання роботи та сімейних обов'язків для Ірини особливо важливе. Працюючи з дому, вона може одночасно приділяти час дитині та продовжувати професійну діяльність.
Ірина вважає, що саме такі можливості можуть стати стартом для людей, які після вимушеного переїзду хочуть спробувати себе у новій справі, але не готові одразу відкривати власний бізнес.
«Не можна опускати руки, тому що є діти і треба рухатись далі. І, звичайно, без підтримки громадських організацій, без підтримки ось таких можливостей, тому що, наприклад, одразу відкривати ФОП — ти не наважишся», — зазначила вона.
На її думку, мікрогранти дають людині можливість спочатку перевірити власну ідею, а вже потім розвивати її.
«Такі мікрогрантування вони дуже дають такий старт спробувати себе і ти вже дивишся, що ти далі можеш розвиватись. І ось саме такі можливості вони потрібні», — сказала Ірина Клевцевич.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.