Учасники громадського руху «Простір свободи» закликали посилити увагу держави до Української Бессарабії та запропонували кроки для подолання ізоляції регіону. Серед них — покращення транспортного сполучення, розвиток туризму та підтримка українського культурного й інформаційного простору.
Про проблеми регіону та можливі шляхи їхнього розв'язання — у матеріалі Суспільного.
Транспортне сполучення з регіоном
Співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда розповів Суспільному, що через географічне розташування та історичні обставини Українська Бессарабія тривалий час залишалася регіоном, де, за його словами, поширювалися російські наративи. Тут проживають представники різних національних спільнот, зокрема болгари, румуни, молдовани, гагаузи та албанці.
За словами Шамайди, транспортна ізоляція регіону посилилася через російські атаки на інфраструктуру:
«Атаки на мости, наприклад через Дністер, як у Затоці, так і в районі кордону з Молдовою, сприяли тому, що фізично ізольована ця територія, ускладнений рух залізницею, ускладнений рух транспорту».
Шамайда вважає, що одним із завдань держави має бути покращення сполучення Української Бессарабії з іншими регіонами країни.
«Максимально залучити Українську Бессарабію і логістично, і в сенсі політичного, культурного життя, економічного життя, життя всієї країни», — зазначив він.
Окремою проблемою Шамайда назвав маршрут через Паланку, частина якого пролягає територією Молдови. Через це під час поїздок між Одесою та півднем області люди перетинають українсько-молдовський кордон.
Серед можливих варіантів покращення сполучення Шамайда назвав будівництво дороги територією України, а також використання водного транспорту та мультимодальних перевезеньМультимодальне перевезення — це доставка вантажу за допомогою щонайменше двох різних видів транспорту (наприклад, корабля та вантажівки), але за одним договором та під відповідальністю однієї компанії-оператора..
«Можна використовувати пасажирські зручні катери, можуть бути мультимодальні перевезення. Умовно кажучи, людина купує собі квиток з Одеси в Ізмаїл, їде автобусом, там пересідає на катер, який за кілька хвилин перевозить її через лиман, і сідає на інший автобус», — пояснив він.
Туризм та економічні зв'язки
Покращення транспортного сполучення, за словами Шамайди, також може сприяти розвитку туризму. Це, на його думку, може підтримати місцевий бізнес, готелі, заклади харчування, перевізників та культурні проєкти.
Крім економічного ефекту, збільшення кількості поїздок між регіонами України може сприяти культурному та інформаційному обміну, вважає Шамайда.
«Якщо буде багато туристів з різних регіонів, безумовно, набагато складніше буде росіянам з точки зору як соціально-економічної обстановки в регіоні, так і з точки зору якихось інших наративів проводити підривну роботу», — сказав він.
Водночас Шамайда зауважив, що під час повномасштабної війни розвиток туризму ускладнений.
Український культурний та інформаційний простір
Ще одним напрямком Шамайда назвав підтримку українського культурного продукту та проєктів, спрямованих на популяризацію української мови й культури.
За його словами, через інтернет у регіоні залишається доступним російський розважальний та пропагандистський контент. Водночас, на його думку, держава має підтримувати не лише український культурний продукт, а й культури національних спільнот регіону.
«Україна повинна активно просувати свій контент усіх видів, усіх форматів і підтримувати культурні ініціативи, підтримувати розвиток культур національних меншин, збереження їхньої самобутності, інтеграцію органічно в український культурний простір», — зазначив Шамайда.
Серед можливих напрямків такої підтримки він назвав проведення фестивалів, видання книжок, виробництво фільмів та реалізацію інших культурних проєктів.
«Найскладніше — зміни в головах людей»
Про культурні та мовні зміни в регіоні також розповіла режисерка, документалістка, фольклористка та засновниця етнографічного кінофестивалю «ОКО» Тетяна Станєва.
За її словами, після початку повномасштабного вторгнення зміни в регіоні відбулися, однак, на її думку, вони почалися запізно і є недостатніми.
Станєва вважає, що деколонізація та декомунізація мають стосуватися не лише перейменування вулиць або демонтажу пам'ятників, а й суспільних поглядів.
«Я кажу зараз не про фасад, не про зміну вулиць, пам'ятників, а безпосередньо про зміни в головах людей. А оце найскладніше і дуже повільний процес, справа, яка потребує багатьох ресурсів і включення держави на всіх рівнях», — сказала вона.
Для таких змін на місцевому рівні, за словами Станєвої, потрібні люди, готові долучатися до громадських і культурних ініціатив. Водночас вона стверджує, що активісти можуть стикатися з тиском і погрозами.
Станєва розповіла, що сама отримувала погрози через свою діяльність.
«Мені погрожували різним, насправді. Мені писали, що і ноги мені переб'ють, і руки переб'ють», — додала вона.
На думку Станєвої, без достатньої підтримки місцеві активісти можуть залишатися сам на сам із проблемами.
Законодавство та його виконання
Станєва вважає, що ухвалення законів недостатньо без механізмів їхнього виконання. Як приклад вона навела реагування на використання російської музики у закладах.
За її словами, для проведення перевірки може знадобитися звернення, однак місцеві жителі не завжди готові його подавати.
«Закон є, далі що? Ніхто не штрафує, ніхто не ходить рейдами», — зауважила Станєва.
Одним зі способів посилення зв'язків регіону з рештою України вона назвала збільшення кількості українських культурних проєктів.
«Це має бути просто засилля культурних продуктів українських, щоб люди нарешті тут, на місці, відчули себе частиною українського культурного та інформаційного простору», — зазначила вона.
Серед інших напрямків Станєва назвала формування українськомовного середовища, розвиток туризму та обмін культурними й іншими проєктами між Українською Бессарабією та рештою країни.
«Щоб створилося це мовне середовище, в якому люди розуміли, навіщо їм потрібна українська мова і навіщо її взагалі вчити. Щоб був туризм, щоб був обмін якимись проєктами», — пояснила режисерка.
За словами Станєвої, проблеми з транспортним сполученням також ускладнюють міжрегіональні контакти.
«Ніхто із Західної, Центральної, з усієї решти України не може до нас доїхати. Як може відбутися цей обмін?» — підсумувала вона.
На її думку, для посилення зв'язків Української Бессарабії з іншими регіонами потрібні культурні, туристичні та міжрегіональні проєкти, а також покращення транспортного сполучення.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.