У Куяльницькому національному природному парку продовжують боротися з несанкціонованим заїздом автомобілів, мотоциклів, квадроциклів та іншого механічного транспорту. За словами керівництва парку, проблема, зокрема, пов'язана з нестачею працівників і фінансування. Водночас фахівці наголошують: джипінг і мотопрогулянки схилами Куяльницького лиману знищують степову рослинність, спричиняють ерозію ґрунтів та можуть негативно впливати на птахів і тварин.
Про проблему джипінгу, стан охорони території Куяльницького нацпарку та можливі альтернативи для любителів такого виду відпочинку говорили в ефірі Українського радіо Одеса.
Чому джипінг заборонений у заповідниках
Законодавство України забороняє пересування механічних транспортних засобів територіями природно-заповідного фонду, якщо це не пов'язано з виконанням службових або інших передбачених законом функцій.
Попри це, джипінг залишається популярним видом відпочинку. Зокрема, у Карпатах власники джипів і квадроциклів перевозять туристів, отримуючи з цього дохід.
У липні 2026 року в Яремчі власники джипів і квадроциклів протестували проти посилення контролю за їхнім пересуванням територіями природно-заповідного фонду. Представники місцевої громади заявляли, що перевезення туристів є для них джерелом заробітку.
«У селі люди цим займаються: майже кожна хата має джип, люди приймають туристів у котеджах і вивозять їх на цікаві локації. Це хліб місцевих людей», — сказав представник асоціації власників джипів та квадроциклів Роман Качлуп.
За його словами, частина маршрутів проходить приватними землями, тому їхні власники вважають, що мають право ними користуватися.
«Якщо люди мають підтверджувальні документи, що вони є власниками земельних ділянок, закон це дозволяє. Але якщо йдеться про туристичні послуги, коли одна й та сама машина систематично кілька разів на день заїжджає на територію, тоді потрібно вживати заходів адміністративного впливу», — пояснив начальник відділу державного екологічного нагляду Карпатського округу Михайло Півторак.
Яка ситуація у Куяльницькому нацпарку
Куяльницький національний природний парк працює близько двох років. Його площа становить понад 10,8 тисячі гектарів.
Виконувач обов'язків директора парку Олександр Шестун розповів, що працівники фіксують порушення, складають акти та протоколи, а матеріали передають відповідно до законодавства. Водночас, за його словами, парку бракує фінансування та співробітників.
«На таку велику територію — 10 800 гектарів — ми не можемо забезпечити повний контроль і проконтролювати всі заїзди на територію парку, особливо на схилах», — зазначив Олександр Шестун.
Водночас, за словами керівника парку, після профілактичної роботи кількість мотоциклістів на території зменшилася. Частина людей, які займалися джипінгом, також відреагувала на заборону.
«Є адекватні джипери, які каталися схилами лиману та заїжджали на територію, але вони нормально поставилися до заборони джипінгу. Я бачу, що вони вже не їздять. Але є відвідувачі, які хочуть подивитися на гарні заходи сонця або просто приїхати із сім'єю на узбережжя. І з такими порушниками ми боремося», — сказав Олександр Шестун.
Руйнуються схили Куяльницького лиману
Геолог і географ Дмитро Жданов вважає, що головна небезпека від джипінгу — руйнування природного рослинного покриву. За його словами, на схилах Куяльницького лиману збереглися ділянки унікальної степової рослинності, зокрема рослини, занесені до Червоної книги України.
«Я спостерігав шкоду від джипінгу саме на узбережжі Куяльницького лиману. Там групи мотоциклістів постійно збираються, щоб кататися на схилах. Це призводить до знищення унікальної степової рослинності. Трав'яний покрив знищується, після чого починається ерозія ґрунту», — пояснив Дмитро Жданов.
Він зазначив, що пошкоджені ділянки відновити складно. Зокрема, через знищення рослинності ґрунт стає вразливішим до ерозії, а на схилах можуть утворюватися нові яри.
«Якщо прибрати цей покрив, який захищає ґрунт, він починає руйнуватися. Саме це ми зараз спостерігаємо на Куяльницькому лимані», — зазначив Дмитро Жданов.
За словами Жданова, для захисту території недостатньо лише статусу національного природного парку — потрібні ресурси для належної охорони.
«Якщо на папері написано, що це національний природний парк, але його ніхто не охороняє, то сенсу в цьому національному парку я не бачу. Без ресурсів запобігти джипінгу дуже складно», — сказав Дмитро Жданов.
Чому бракує охорони
Окремою проблемою фахівець називає графік роботи працівників парку. За його словами, порушення найчастіше фіксують у вихідні, коли штатні працівники не чергують. Для ефективнішої охорони, вважає він, потрібно збільшити штат, підвищити зарплати та організувати чергування у вихідні.
«Після завершення війни цю проблему можна було б вирішити буквально двома дронами. Оператор може постійно контролювати узбережжя лиману. Якщо дрон зафіксує порушників, на місце можна викликати поліцію», — зазначив Дмитро Жданов.
Водночас він зауважує, що для Куяльницького лиману проблемою є й віддаленість окремих територій від поліцейських підрозділів.
Чи можливий компроміс із прихильниками джипінгу
На думку Дмитра Жданова, повністю забороняти джипінг не обов'язково — для нього можна визначити території, де він не шкодитиме природі. Зокрема, геолог пропонує облаштувати спеціальні майданчики на територіях колишніх кар'єрів.
Щодо Куяльницького лиману, то, за його словами, компроміс можливий лише за умови чіткого зонування.
«Можна, наприклад, кататися вздовж узбережжя, але не чіпати схили, де є трав'яна рослинність. Якщо хочете перегони вздовж Куяльницького лиману — добре, по трасі. Якщо біля самого лиману — можна визначити ділянки, де це не руйнуватиме схили», — сказав Дмитро Жданов.
Водночас він наголошує, що потрібно враховувати не лише вплив джипінгу на ґрунти та рослинність.
«Там гніздиться дуже багато рідкісних птахів. Якщо почнуться постійні покатушки, це може знищити видовий склад птахів в околицях Куяльницького лиману. Тому мають бути ділянки, які повністю заборонені для джипінгу та іншої діяльності, що може зашкодити природі», — зазначив Дмитро Жданов.
Окремо фахівець наголошує на шумовому забрудненні: гуркіт двигунів може відлякувати тварин і птахів.
Чому штрафи не вирішують проблему джипінгу
На думку Дмитра Жданова, однією з причин, чому порушення продовжуються, є недостатня відповідальність за них.
«Представники поліції зафіксували порушення, зупинили мотоциклістів, склали протокол. Що далі? Вони сплатять 850 гривень і завтра знову поїдуть кататися. Це перетворюється просто на офіційну плату за можливість знищувати національний природний парк», — сказав Дмитро Жданов.
Він вважає, що законодавство потребує змін, зокрема щодо конфіскації транспортних засобів.
«Потрібно чітко прописати в законі, що транспортний засіб — мотоцикл, квадроцикл чи автомобіль — конфіскується без права його повернення. Штраф має бути значно більшим. Без зміни законодавства цю проблему не вирішити», — зазначив Дмитро Жданов.
За його словами, посилення відповідальності має стосуватися не лише джипінгу, а й інших порушень природоохоронного законодавства.
Екологічне виховання як частина захисту лиману
Фахівець також вважає, що проблема має освітню складову. На його думку, системної екологічної освіти в Україні недостатньо.
«Проводяться змагання, конкурси, якісь звіти, але це часто робиться для галочки. Повноцінної систематичної роботи з екологічного виховання в більшості закладів освіти немає. І це величезна проблема», — сказав Дмитро Жданов.
Він наголошує, що охорона Куяльницького лиману потребує комплексного підходу: від посилення роботи національного парку та змін у законодавстві до екологічного виховання й створення альтернативних місць для активного відпочинку.
Водночас у Куяльницькому національному природному парку заявляють, що продовжать фіксувати порушення та притягувати винних до відповідальності відповідно до законодавства.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.