Одеса дедалі частіше стикається з екстремальною спекою. На це впливають не лише глобальні кліматичні зміни, а й те, як розвивається саме місто: щільна забудова, велика кількість асфальту й бетону та скорочення зелених зон посилюють перегрів. Водночас Одеса має природний механізм охолодження — морський бриз. Однак забудова узбережжя може заважати повітрю проникати вглиб міста.
Що чекає на Одесу в умовах зміни клімату та які рішення можуть зменшити наслідки спеки, Суспільному розповіли фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія» Поліна Біла та архітектор Олег Дроздов.
Одеса опинилася на «передовій» кліматичних змін
Потепління відчуває не лише Одеса. Клімат змінюється в усій Україні та світі, однак південні регіони стикаються з додатковими ризиками. За словами Поліни Білої, Одеса поступово переходить до більш посушливих кліматичних умов.
«Одеса опиняється на такій собі "передовій" кліматичних змін, клімат стає більш ариднимСухий і спекотний тип клімату, який притаманний пустелям та напівпустелям, тобто такий більш пустелевий, напівпустелевий. Хвилі екстремальної спеки трапляються значно частіше, а водні екосистеми деградують. Також це все підсилюється тим, що кліматичний дискомфорт впливає на наявні проблеми, такі як забруднення повітря чи обмеження в енергосистемі».
Водночас зміна клімату — це не лише поступове підвищення температури. Мова йде про частіші та інтенсивніші погодні явища, які можуть проявлятися по-різному залежно від сезону.
«Глобальна зміна клімату сама по собі не про потепління чи про щось дуже холодне, це про екстремальні зміни. Тобто якісь екстремальні періоди зими: декілька днів будуть супер холодними. Чи якщо це дощ, то це буде екстремальний дощ, екстремальні зливи».
Асфальт і бетон перетворюють місто на накопичувач тепла
Перегрів Одеси посилює і міське середовище. Природні поверхні поступово замінили матеріали, які вдень накопичують тепло, а потім повільно його віддають.
«Все замінено теплоємними матеріалами, які дуже сильно накопичують тепло і потім повільно охолоджується: бетон та асфальт», — пояснила Поліна Біла.
Архітектор Олег Дроздов звертає увагу, що історична Одеса вже має приклад кліматичної інфраструктури, яка працює без складних технологій. Йдеться про старі вулиці з великими платанами, які створюють суцільну тінь над громадським простором:
«Це є частиною кліматичної інфраструктури міста. Я не знаю де ще в світі, от так системно, що багато вулиць, в яких сформована така парасолька, яка регулює південний клімат».
Однак таких прикладів у місті залишилося небагато. Водночас забудова прибережних районів змінила природну циркуляцію повітря.
Чому море не завжди рятує Одесу від спеки
Для приморського міста морський бриз може бути природним способом охолодження. Через різницю температури між сушею та морем прохолодніше повітря рухається в бік міста.
«Морський бриз може охолоджувати саме місто і може проникати десь на 15–20 кілометрів вглиб міста», — додала фахівчиня.
Проте, на думку Поліни Білої, щільна забудова на береговій лінії може перетворювати природну перевагу Одеси на втрачений ресурс:
«За рахунок такої щільної хаотичної забудови на береговій лінії цей вітер, цей бриз не може проникнути далі в місто. І у вузьких провулках між висотками повітря просто застоюється і нагрівається».
Олег Дроздов також пов'язує проблему з активною забудовою у районах, які раніше пропускали повітря з моря. Вже сформовану забудову неможливо просто прибрати. Проте, на думку експертів, місто може змінити підхід до майбутнього будівництва.
Нові райони мають залишати місце для повітря
Поліна Біла вважає, що під час планування нової забудови необхідно одразу враховувати природну вентиляцію, а не намагатися компенсувати її втрату вже після появи житлових комплексів:
«Вже те, що побудовано — не зносити. Але є шанс будувати за новими стандартами і закладати якраз цю природну вентиляцію в плануванні нових житлових районів та комплексів».
Йдеться, зокрема, про обмеження висотності, збереження коридорів для руху повітря від моря та інтеграцію зелених зон у проєкти ще на етапі планування.
На думку Олега Дроздова, міське планування має реагувати на нові кліматичні умови, оскільки правила, за якими формувалося місто десятки чи сотні років тому, не враховували сучасного рівня спеки:
«Це така нова реальність: зміни клімату — те, з чим ми маємо працювати, і наше міське планування, архітектура мають відповідати до них».
Менше асфальту — більше тіні та зелені
Повністю перебудувати вже існуючі райони неможливо. Але змінювати міське середовище можна поступово — під час реконструкцій, ремонтів доріг та облаштування громадських просторів. Олег Дроздов наголошує, що одним із головних принципів має стати скорочення площі поверхонь, які накопичують тепло:
«Все, що абсорбує тепло, потім як радіація його передає. Наприклад, якщо гуляти по розпеченому асфальту, то набагато жаркіше».
Замість суцільного асфальту в окремих місцях можна використовувати проникні покриття, гравій або армований газон. Це особливо актуально для паркувальних зон, де зараз часто переважають великі площі асфальту. Поліна Біла пропонує використовувати світліші матеріали для фасадів та інфраструктури.
«Світліші матеріали просто відбивають сонячне світло, і за рахунок цього будівля чи інфраструктура не так сильно нагрівається».
За її словами, змінювати покриття можна поступово, коли старий асфальт потребує ремонту. Тоді місто може обирати матеріали, які не лише менше нагріваються, а й пропускають воду:
«Його (старе покриття, — ред.) все одно будуть міняти. Але питання: як його будуть міняти? На той же асфальт? Чи, все-таки, на світлішу плитку, проникні поверхні?»
Одесі потрібні не просто дерева, а зелена система
Озеленення — один із найочевидніших способів захиститися від спеки. Однак експерти наголошують: поодинокі дерева не здатні суттєво вплинути на мікроклімат великого міста.
«Поодинокі дерева біля під'їздів не складають таку екологічну систему. Тільки дерева, коли утворюють певну масу, то більше працюють. Це формування міського клімату: має бути велика планова міська робота, яка координується, це і певні закони, що ти не можеш їх порушити»,— пояснив Олег Дроздов.
Водночас важливо враховувати місцевий клімат і правильно добирати види рослин. Поліна Біла радить не перетворювати озеленення на формальне висаджування дерев заради кількості.
«Треба спершу думати і підбирати вид дерева, консультуватися з науковцями, з людьми, які безпосередньо з цим працюють».
Перголи Садово-паркова споруда у вигляді легкого навісу або коридору з вертикальних стійок (стовпів, арок) і ґратчастого даху з поперечних балок.та зелені дахи: що можна зробити вже зараз
Поліна Біла називає створення тіні одним із рішень, які місто може реалізовувати без масштабної перебудови:
«Перше, про що ми з вами говорили, це озеленення, створювати тінь, не тільки з допомогою дерев, а також тіньових конструкцій — пергол».
Такі конструкції можна встановлювати у громадських просторах і доповнювати виткими рослинами. Ще один варіант — зелені дахи. Експертка наводить приклад одеського будинку, де такий простір існує вже близько десяти років і використовується не лише для вирощування рослин, а й для відпочинку мешканців.
Без системного підходу окремі рішення не спрацюють
Експерти сходяться в одному: висадка кількох дерев або заміна асфальту на одній вулиці не вирішить проблему міського перегріву. Поліна Біла наголошує на необхідності стратегії адаптації до зміни клімату, що має допомогти визначити найбільш уразливі території та зрозуміти, де місту потрібно діяти насамперед:
«Коли ми розуміємо, з чим ми стикнемося через кілька років, і які райони будуть неможливі для життя, бо там буде жарко, чи які райони будуть просто затоплюватися — це дає змогу адаптуватися правильніше і планувати це завчасно».
За словами експертки, в межах проєкту PAABS Міжнародний проєкт («Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до впливу зміни клімату в Чорноморському регіоні»), що допомагає Україні зменшувати викиди парникових газів та пристосовуватися до зміни клімату.уже провели оцінку кліматичної вразливості Одеси. Надалі планують працювати над стратегією адаптації для Одеської області та локальними планами для окремих громад.
Якщо нічого не змінювати, Одеса стане ще спекотнішою
За словами Поліни Білої, у найближчі десятиліття місто може зіткнутися зі зростанням кількості тропічних ночей, коли температура не опускається нижче 20 градусів. Це означає, що місто не встигатиме охолоджуватися навіть після заходу сонця.
Висока температура також може збільшити попит на кондиціонування, а отже — створити додаткове навантаження на енергосистему. Посушливіший клімат, за словами Білої, може збільшити і кількість днів із пожежонебезпечною погодою на півдні області.
Питання в тому, чи зможе місто перейти від окремих рішень до системного планування. Адже, як показують приклади, які наводять експерти, кліматично комфортне місто створюють не одним проєктом. Воно формується поступово — через рішення щодо забудови, транспорту, зелених зон, води та міського простору.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.