Перейти до основного змісту

«Кожен випадок — це чиєсь життя»: як щодня працює дитяча міська клінічна лікарня №3 в Одесі

В одеській дитячій міській клінічній лікарні №3 допомогу надають дітям від перших днів життя до 18 років. Тут працюють неврологи, реабілітологи, хірурги, травматологи, анестезіологи та інші лікарі. До них потрапляють як пацієнти з плановими діагнозами, так і діти у критичних станах, які потребують невідкладної допомоги. До дня медичного працівника, який в Україні щорічно відзначають 27 липня, лікарі дитячої лікарні поділилися із Суспільним подробицями своєї роботи.

«Це неабиякий скарб — бачити дитину, якій стає краще»

За словами завідування відділення неврології Юлії Головашич, в її сфері роботи одночасно можуть працювати кілька спеціалістів: епілептологи підбирають терапію, реабілітологи відновлюють рухові функції та навички годування немовлят, а лікарі проводять необхідні обстеження. Реабілітацію тут проходять зокрема немовлята та недоношені діти.

Юлія вважає, що робота з маленькими пацієнтами емоційно непроста, однак найбільша мотивація для медиків — бачити результат лікування.

«Працюємо ми однією великою командою безпосередньо від надходження дитини у неврологічний стаціонар, встановлення діагнозу і до моменту реабілітаційних заходів. І недоношені, і грудні діти до нас надходять на реабілітацію. Звісно, це важко емоційно. Але ми поруч з тою проблемою, яка вирішується. Тому це неабиякий скарб — бачити дитину, який стає краще», — додала вона. 

«Емоційно важко, тому що це діти і вони хворіють»

Окремий напрям роботи лікарні — лікування травм та захворювань опорно-рухового апарату. За словами завідувача відділення екстреної невідкладної травматологічної допомоги Василя Фізора, до лікарні діти потрапляють як самостійно, так і каретами швидкої допомоги.

Лікар також пояснив, що під час ортопедичних операцій часто не йдеться про порятунок життя. На його думку, їхня мета — дати дитині можливість повноцінно рухатися та змінити якість її життя.

«Ті діти, які 5-10-15 років не наступали на стопу… Для того, щоб це порівняти, кожен дорослий може взяти і походити один тиждень навшпиньки. І відчути те, що відчуває ця дитина. Все це — емоційно важко, тому що це діти і вони хворіють, тому що їм та їхнім батькам боляче. Емоційно важко, тому що зараз війна в країні. Емоційно важко, тому що післяопераційних дітей потрібно спускати в укриття. І до війни було емоційно важко, а зараз не легше стало», — поділився Василь.

«Кожна операція — це моральна і фізична напруга»

Хірурги лікарні працюють як із плановими, так і з невідкладними випадками. За потреби медики приїжджають до лікарні у вечірній час чи вихідні та збираються командою, щоб спільно визначити тактику лікування. Про це розповів заступник медичного директора з хірургічних питань Назарій Гаврилишен.

Він також поділився, що після роботи може відчувати стрес, проте під час виконання своїх обов'язків зосереджується тільки на роботі і на тому, що має допомогти дітям.

«Кожна операція — це моральна і фізична напруга. Після операції, коли ти просто сідаєш, починаєш все одно потім прокручувати цю операцію у себе в голові і думаєш про це. Але під час самих дій ти не задумуєшся над тим, що це складно. Ти просто робиш те, що треба. Що не зробиш заради дітей. Діти — це ж наше майбутнє. Різні були випадки і всі вони по-особливому важкі, тому що кожен випадок — це чиєсь життя», — розповів Назарій Гаврилишен. 

«Вижила після важкого опікового шоку»

Ще один напрям роботи лікарні — анестезіологія та інтенсивна терапія. Завідувач відповідного відділення Костянтин Паркаєв розповів, що медики лікують дітей у критичних станах та забезпечують анестезіологічний супровід операцій.

Серед найскладніших випадків він згадує дівчинку, яка отримала ураження електричним струмом після того, як залізла на дах потяга. За його словами, у неї були опіки 92% тіла, важкий септичний шок, а також дві зупинки серцевої діяльності.

Костянтин зазначив, що попри важкі травми медикам вдалося стабілізувати стан дитини. Після лікування у лікарні її транспортували до Львова, звідки евакуювали до опікового центру в Берліні. Нині дівчинка проходить реабілітацію в Україні.

«Дуже багато у нас буває складних випадків. Завдяки нашим зусиллям дитина пройшла дуже складні критичні моменти. Але дівчинка вижила після важкого опікового шоку, подолала його», — розповів Паркаєв.

«Нам дозволяє не вигорати, коли бачимо усмішки дітей»

Хірургічну допомогу в лікарні надають дітям також із різними патологіями. Завідувач хірургічного відділення Тарас Овсійчук розповів, що медики оперують пацієнтів зокрема з опіками, урологічними та загальнохірургічними захворюваннями, а також надають допомогу дітям із гінекологічними та щелепно-лицьовими патологіями.

За словами лікаря, працювати з дітьми, які страждають через хвороби або травми, емоційно складно. Водночас медиків підтримує результат їхньої роботи — коли пацієнти одужують, повертаються додому та знову усміхаються.

«Завжди дивитися на страждання дітей — це складно. Єдине, що нам дозволяє не вигорати, — це коли ми бачимо, як наші дітки, яких ми лікуємо, одужують, йдуть додому, нам дякують, і ми бачимо усмішки на їхніх обличчях. Це нам дає оптимізм і наснагу на подальшу роботу», — зазначив Овсійчук.

Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області 

Топ дня
Вибір редакції