Перейти до основного змісту

Морський експорт під загрозою: як атаки РФ вплинули на роботу портів Великої Одеси

Через російські атаки на портову інфраструктуру та цивільні судна нові кораблі тимчасово не заходять до портів Великої ОдесиПорти Великої Одеси — це сукупність трьох морських портів: Одеса, Чорноморськ і Південний, які утворюють єдиний транспортно-логістичний вузол на північному заході Чорного моря. Вони забезпечують перевалку вантажів, зокрема зерна, нафти та контейнерів, і є ключовими для експорту України.. Хоча повної зупинки морського експорту наразі немає, обсяги перевезень уже скоротилися. Які наслідки це матиме для українських аграріїв, чи можуть альтернативні маршрути замінити морський експорт та що прогнозують експерти — у матеріалі Суспільного.

Російські атаки призупинили захід нових суден до портів Великої Одеси

Через погіршення безпекової ситуації в Чорному морі та регулярні російські атаки нові судна тимчасово не заходять до українських портів. Про це 23 липня під час спілкування з журналістами повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Пожежа на торговельному судні AIDA після російського удару по одному з портів Одещини 13 липня 2026 року. Скриншот з відео: Facebook/Seaman OnLine

Останніми тижнями російська армія регулярно атакує портову інфраструктуру Одещини, цивільні судна та кораблі, які перевозять або завантажують українську агропродукцію. Через це пошкоджується інфраструктура, гинуть члени екіпажів, а експорт зерна суттєво ускладнився.

Одним із таких випадків стала атака на судно AIDA під час розвантаження мінеральних добрив. Унаслідок удару загинули п'ятеро членів екіпажу, ще 12 моряків евакуювали.

Джафар, громадянин Сирії та член екіпажу пошкодженого внаслідок російської атаки судна AIDA 13 липня 2026 року. Суспільне Одеса

Моряк Джафар із Сирії, для якого це був перший рейс до українського порту, розповів, що екіпаж майже пів години самостійно намагався загасити пожежу.

"Ми були у шоці, але намагалися загасити вогонь своїми силами близько 30 хвилин. Але полум'я розповсюджувалося занадто швидко і стало неконтрольованим. Зрозумівши, що нам не вдається впоратися своїми силами, ми прийняли рішення евакуюватися. Майже всі особисті речі і документи згоріли прямо там", — розповів Джафар.
Мохамед, громадянин Єгипту та член екіпажу торговельного судна AIDA, пошкодженого внаслідок російської атаки 13 липня 2026 року. Суспільне Одеса

Інший член екіпажу — громадянин Єгипту Мохамед — після атаки отримав проблеми з диханням.

"Перші спогади — це все у крові, крики, багато криків, багато людського гніву, всі перестали дихати, тож це було дуже погано…Я просто хочу знову потрапити додому, у безпеку", — поділився Мохамед.

Порти працюють, але нові судна не заходять

Президент Асоціації портів України "Укрпорт" Дмитро Барінов розповів, що нині працюють шість українських портів: три чорноморські — Одеса, Чорноморськ і Південний — та три дунайські.

Президент Асоціації портів України "Укрпорт" Дмитро Барінов. Суспільне Одеса

За його словами, наразі рух нових суден до чорноморських портів відсутній, однак самі порти не припинили роботу. Працівники продовжують відвантажувати вантажі та завершують обробку суден, які прибули до загострення ситуації. Також триває розвантаження вагонів та автомобільного транспорту.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що у липні Україна планувала експортувати морем понад 2,5 мільйона тонн зерна, однак наразі вдалося відправити лише трохи більше мільйона тонн.

Балкер KEY KNIGHT у порту "Південний". ОК "Південь"

За його словами, додатковою проблемою стало припинення дії страхових полісів для суден, які мають заходити до портів Великої Одеси. Через це судноплавні компанії відмовляються направляти нові кораблі до України.

Чому Росія атакує українські порти?

Перша заступниця голови парламентського Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко вважає, що ситуація нагадує блокаду чорноморських портів, яка вже була у 2022 році.

Перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко. Суспільне Одеса

За її словами, Росія цілеспрямовано атакує не лише цивільні судна, а й намагається позбавити Україну можливості експортувати аграрну продукцію.

"Росія хоче зайняти своєю продукцією ті ринки, які історично мала завжди Україна. По-друге, це механізм дестабілізації ситуації в світі, в тому числі і продуктової безпеки, тому що Україна годує більше 400 мільйонів людей в країнах Африки і Азії", — вважає депутатка.
Вантажне судно в акваторії порту Великої Одеси. ТРС МОУ "Бриз"

Сірко прогнозує, що ще один-два тижні чорноморські порти можуть залишатися практично закритими для нових суден. Водночас вона наголосила на необхідності працювати над відновленням роботи морського коридору як військовими, так і дипломатичними методами, зокрема за участі ООН.

Аграрії накопичують зерно та шукають альтернативну логістику

Керівниця громадської організації "Аграрії Одещини" Алла Стоянова розповіла, що зараз урожай із полів переважно везуть на склади, адже великі глибоководні термінали не працюють.

Керівниця громадської організації "Аграрії Одещини" Алла Стоянова. Суспільне Одеса

За її словами, логістика суттєво подорожчала: зросла вартість автомобільних перевезень, залізничних тарифів та фрахту Фрахт — це плата за послугу перевезення вантажу (морським, повітряним, залізничним або автомобільним транспортом) або винагорода за надання транспортного засобу в оренду. Фактично це підсумкова вартість доставки вантажу від відправника до одержувача.невеликих суден. Крім того, страхові компанії відмовляються покривати частину воєнних ризиків.

Для зберігання врожаю аграрії використовують склади та спеціальні напольні рукавиНапольні рукави — великі мішки з багатошарового міцного поліетилену, які використовують для зберігання зерна, кукурудзи та кормів просто неба. місткістю 180–200 тонн, які почали активно застосовувати ще за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).

Збирання врожаю пшениці на одному з полів Одещини. Суспільне Одеса

Стоянова зазначила, що ситуація із фруктами та овочами дещо краща, оскільки вони мають внутрішній ринок збуту. Натомість експорт зернових культур фактично заблокований, а єдиною альтернативою залишаються дунайські порти Ізмаїла та Рені.

Чому Дунай не замінить чорноморські порти

Як альтернативу морському експорту аграрії використовують дунайські порти, залізницю та автомобільний транспорт.

За словами Дениса Марчука, навіть за максимальної завантаженості ці маршрути не здатні компенсувати роботу портів Великої Одеси. Дунайські порти можуть перевозити близько 2–2,5 мільйона тонн вантажів на місяць, залізниця — до мільйона тонн, автомобільний транспорт — приблизно 600–700 тисяч тонн.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Суспільне Одеса

Разом це становить близько чотирьох мільйонів тонн на місяць, тоді як для експорту нинішнього врожаю Україні необхідно щомісяця відвантажувати 6–7 мільйонів тонн зерна.

Частину імпортних вантажів перенаправлять до Румунії

Після російських ударів по порту Чорноморська компанія Maersk тимчасово перенаправила імпортні вантажі до румунського порту Констанца.

Перша заступниця голови парламентського Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко зазначила, що Україна вже використовувала такий маршрут у 2022 році, коли чорноморські порти були заблоковані. Водночас, за її словами, це лише резервний варіант, адже перевезення через Дунай значно дорожчі.

"Це як варіант Б. Через Дунай направляти вантажі на Констанцу, але ми повинні розуміти, що це набагато дорожче. На Дунаї не глибоководні порти, тому туди заходять судна не більше п'яти тисяч тонн, і, відповідно, логістика буде набагато дорожча", — пояснила народна депутатка

Вантажне судно NAVI-STAR під завантаженням у морському порту. Суспільне Одеса

Через кілька місяців аграрії можуть зіткнутися з браком коштів

Марчук зазначив, що нині українські аграрії мають достатньо потужностей для зберігання врожаю ще приблизно на два-чотири місяці.

Якщо за цей час робота великих портів не відновиться, восени можуть виникнути серйозні труднощі. У цей період одночасно триватиме збирання олійних і зернових культур та посів озимини, що потребуватиме значних фінансових ресурсів.

На його думку, державі разом із банківською системою варто підготувати механізми підтримки аграріїв. Серед можливих рішень — кредитні канікули та можливість використовувати зерно на складах як заставу для отримання нових кредитів.

Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Топ дня
Вибір редакції