Як народний депутат працює з виборцями 138-го округу? Що було зроблено за субвенції з держбюджету? Коли фермери, які вирощують бавовник, зможуть отримати субсидії? Про це детальніше — в інтерв’ю в межах міжрегіонального проєкту Суспільного "Обранці".
Що відомо про народного депутата Степана Чернявського?
- Степан Чернявський народився 4 травня 1973 року у селищі Іванівка Одеської області. Має вищу освіту за спеціальністю "інженер механік". Працював докером-механізатором Одеського морського торгового порту.
- Згідно з даними платформи Опендатабот, він є засновником компанії “Агростар експорт”. До свого обрання до Верховної Ради України він особисто керував компанією. Також він є засновником двох компаній, які спеціалізуються на виробництві м'ясних продуктів.
- У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом №138 як безпартійний. Член однойменної фракції. Заступник голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України.
У 2019 році ви були обрані депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії "Слуга народу" за виборчим округом №138. Це Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський райони та частина Лиманського району. Як наразі працюєте зі своїм округом?
Коли став вибір, в який округ я піду, я відразу сказав, що піду туди, де народився. Бо там знали моїх батьків, знають мене. І мені там дуже легко було, бо, дійсно, коли ти знаєш людей, дуже легко приходити, їм щось обіцяти, працювати з ними. І я отримав ту довіру.
Я народився, а потім жив в Іванівському районі, смт Петрівка. Це такий більш сільський округ, він розтягнутий, бо відстань від одного краю, від Любашівського району, селище Бобрик до Южного – це 200 кілометрів. Така велика відстань і робота проведена була потужна.
Понад п'ять років минуло з моменту виборів. Які є нагальні проблеми? Що загалом знаєте про свій округ?
Знаю не все, але більшість проблем розумію. Через війну не все можна вирішити, бо сьогодні у нас пріоритет – все на війну і все заради перемоги. Тому ті проблеми в основному це були дороги, лікарні, проблеми з соціальним захистом і все інше, стає зараз на другий план, бо спершу – це перемога. Всі гроші йдуть на війну і те, що зараз виходить підтягнути до якихось субвенцій або допомоги, тут я беру участь постійно.
У липні 2021 року Кабінет Міністрів України вдруге за рік розподілів субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Округ 138 тоді отримав 14 субвенцій на 7,7 млн грн. На що саме були виділені кошти? Нижче є перелік обіцянок. Що з цього вдалося реалізувати, а що ні?
Придбання дитячого майданчика у селі Виноградне — все зробили. Всі задоволені, дякують. Медичне обладнання для Коноплянської амбулаторії також все зробили. Капітальний ремонт водогону села Конопляне був, у селі Маркевичеве ремонт водогону був. Системи водопостачання в селі Конопляне теж.
Я бачу тут багато пунктів, але не все пам'ятаю. Але все, що я бачу, зробили. Я хочу окремо виокремити Ананьївську багатопрофільну міську лікарню. Ми зробили там дуже сучасне відділення інфекційне. Спочатку були виділені гроші, субсидії на ремонт цієї будівлі. Потім я працював з Міністерством охорони здоров'я.
Далі хочу сказати про село Трояндове — це Доброславська громада, теж ми зробили. Завжди мені хочеться допомагати саме тим громадам, які не спроможні або мало спроможні, тим людям, які дійсно цього потребують. Як ви бачите тут — село, село, село. І з цим ми працювали. Далі село Курісове теж зробили. Заклади загальної середньої освіти Старомаяківської сільської ради — дахи перекривали.
Тобто ті субвенції, про які ви говорите, то там не 7,7 мільйона. Там за 2020-2021 рік, наскільки я пам'ятаю, більше 50 мільйонів було. Бо там були інші ще програми, з якими працювали в бюджетному комітеті з комісіями, куди ці гроші розподілялися. І я, як депутат, якого обирали від цього округу, відстоював ці позиції. Бо саме це мій округ і хотілося показати роботу.
У 2022 році ми всі вже розуміємо, що цього вже не могло бути. Особливо 2022 рік, коли повномасштабна війна почалася, грошей не було.
У 2021 році мова йшла також про реконструкцію мосту по вулиці Центральній в смт Миколаївка. Про це ви зазначали на своїй особистій сторінці у фейсбуці. Про це нам також розповідали і глядачі Суспільного. Мова йшла про реконструкцію за більш ніж пʼять мільйонів гривень. Відомо, що не вдалося реалізувати це. З яких причин?
Скажімо так, не вдалося повністю реалізувати. Я хочу сказати, що для повного його ремонту потрібно було десь 17 мільйонів. Але гроші обмежені і на той час 5,5 мільйонів були виділені. Зараз той міст стоїть через те, що ми там зробили. Найголовніше – ми укріпили там ту частину, яка досі стоїть. І може там зараз не зроблений асфальт, не зроблені там поребрики якісь, там треба багато що робити. Але основа на ті пʼять мільйонів зроблена.
У січні цього року Суспільне Одеса підбивало підсумки першого року експерименту з вирощуванням бавовника на Одещині і ви зазначили в коментарі, що фермерам надаватимуть підтримку від держави. 30 квітня 2025 року на сайті уряду повідомлялося, що ініціативу підтримали і виділятимуть 10 тисяч гривень на гектар посадженого бавовника. Давайте деталізуємо, коли саме та як фермери можуть отримати цю субсидію?
Заходимо на сайт Міністерства сільського господарства, знаходимо державний аграрний реєстр, там все розписано. Наскільки я пам'ятаю, після збору врожаю, після подачі заяви, якщо виконані всі умови, все прописано в державному аграрному реєстрі. Всі умови, не треба ні до кого бігати, не треба ні до кого проситися. Заходите на сайт, там все прописано, все прозоро.
Фермер може отримати цю субсидію після збору врожаю?
Так, це вже буде вересень або жовтень.
Фермерка з Одещини Алла Стоянова на початку цього року підрахувала нам, що у 2024 році середня собівартість витрат на гектар засіяного бавовника складала 7 тисяч гривень. Але, за її словами, ця цифра не є об'єктивною з економічної точки зору, оскільки насіння було безкоштовним, а деякі операції, такі як обприскування, збір, проводилися вручну, тому не було витрат на купівлю спеціалізованої техніки. Якщо вирощування бавовника є важливим для держави, як ви плануєте вирішувати питання зі спеціалізованою технікою?
Той рік, який ми спробували вирощувати, ми відвідали наш економічний інститут, який зробив розрахунки по вартості витрат. І він дав висновок – десь 32 тисячі гривень. Це витрати на гектар сьогодні по бавовнику. Ми взяли мінімум 20 тисяч, які можна там витратити і розділили ризики на державу і на аграрія — для того, щоб стимулювати саме посіви, які вони хочуть, роботу, яку вони хочуть зробити.
Що стосується обладнання, яке потрібно для вирощування бавовни, воно теж саме, яке потрібно для вирощування рапсу або соняшника. Єдине, що потрібно, це комбайни, щоб не збирати це вручну.
Комбайни будуть і є підприємства, які на цьому спеціалізуються. Вони готові вже інвестувати в це, але їм потрібні об'єми. Щоб купити один комбайн і обробляти, це потрібно не менше, ніж дві тисячі гектар бавовни збирати, щоб було рентабельно інвестувати саме в той комбайн. Як тільки ми будемо мати такі об'єми, бізнес одразу підтягнеться і буде такі послуги надавати.
Чи створюється наразі певний ланцюжок виробництва, збуту?
Я дуже багато спілкувався саме з виробниками, такими лідерами – це є єгиптяни, Туреччина. Вони готові вже тут будувати заводи. Може, це будуть і українці разом з ними, якісь спільні підприємства, але потрібно почати.
Потрібна сировина. Якщо буде сировина, я більш ніж впевнений, що той ланцюг одразу буде побудований. Одразу. В той же день. Бізнес бачить якщо є потреба, він одразу там.
А на сьогодні що маємо?
На сьогоднішній день нічого немає. Бо немає гарантій, що буде сировина. Якщо була б сировина, проблем не було. Але є вже в нас надія, що ту допомогу на гектар, яку ми організували, є надія, що та сировина буде.
Минулого року Верховна Рада ухвалила закон, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов'язаних з РФ на території України. За даними, оприлюдненими на сайті Верховної Ради, ви не голосували по цьому питанню, але голосували за інші питання порядку денного. Яка причина вашого утримання від голосування саме по цьому питанню?
Дивіться, я дійсно утримався і скажу на своєму прикладі, якби це був закон про московську церкву, якби це була виключно заборона московської церкви, я б одразу проголосував. По-перше, її зараз вже немає.
По-друге, я, наприклад, 20 років кожного тижня, буває таке, що ні, але кожного тижня ходжу в Українську православну церкву. Жодного разу я не почув там щось антиукраїнське або щоб хтось щось висловлював. Я не ходжу до попів, я не ходжу до священнослужителів, я не спілкуюсь з ними, я ходжу в церкву, я молюся. Якщо у когось є інформація, що хтось агітує за або виправдовує вторгнення, порушує закон, звертайтеся в правоохоронні органи, або до мене, якщо не діє ця заява. І ми це вирішимо. Але я вважаю, що кожен якухоче, хай ту віру і сповідає.
Запитання від виборців
Чому депутати з’являються до нас тільки перед виборами? Хотілося, щоб потім, коли їх обрали, вони звітували. – Ірина, жителька села Знам’янка.
Спілкування вже після того, як тебе обрали, повинне бути в основному з депутатами, які місцеві, які представляють громаду. Бо ходити по селу і говорити: "Я тут", – це не вирішить питання. Головне – результат.
Я думаю, що я візьму це собі до уваги про спілкування. Я вважаю, що достатньо провожу роботи в громадах. Хай мене вибачать, може, хтось мене не бачив. Це і в комітетах, підкомітетах, це робочі групи, це законопроєкти.
Чи можемо хоча б сподіватися на те, що для збереження ліцею у нас буде укриття? – Наталя, жителька села Знам’янка, працює в ліцеї.
Можу одразу відповісти на це запитання. Воно у мене на контролі. Громада зробила не той проєкт. Вони одразу включили в проєкт ремонт актової зали, а комісія пропускає без ремонту актової зали. Я їм порадив розділити, прибрати ремонт актової зали, щоб проєкт був тільки на укриття. Ми це зробимо. Ми пройдемо ту комісію. Я думаю, що гроші знайдемо і укриття побудуємо.
Як "Комітет виборців України" оцінює роботу Степана Чернявського
Діяльність народного депутата прокоментував голова Одеської обласної організації "Комітет виборців України" Анатолій Бойко. На його думку, Степан Чернявський — класичний представник аграрного регіонального бізнесу, який має власне підприємство і який вирішив застосувати свій досвід в законодавчій сфері.
"Я так розумію, і так виглядає, що це його пріоритет в депутатській діяльності, тобто представлення інтересів аграрного бізнесу, робота над розвитком нормативної складової в цьому напрямку і паралельно з продовженням розвитку власного бізнесу в цьому напрямку. Це по-перше", – зазначив Анатолій Бойко.
Також він зауважив, що депутат не є публічно активним. За період каденції у Верховній Раді у Степана Чернявського два виступи.
"З того, що 100% очевидно, то він голосував за корупційно-містобудівний законопроєкт 5655. Якщо ви пам'ятаєте, то десь рік-півтора тому була така дуже велика епопея навколо цього законопроєкт. І він був настільки одіозний, зашкварний, що його, зрештою, відмовився навіть президент підписувати. Вони його потім протягнули через постанову Кабміну", – додав Анатолій Бойко.
Як аналітикиня руху "Чесно" оцінює роботу Степана Чернявського
Діяльність народного депутата прокоментувала аналітикиня руху "Чесно" Юлія Олещенко. За її даними, Степан Чернявський володіє понад 19 гектарами землі.
"Також є засновником то головою ТОВ "Агростар експорт". Згодом він передав це товариство своїй дружині і воно було помічено в одному земельному скандалі, як підрядник, ще були обшуки тоді. Також щодо голосування цього нардепа, то можна відмітити, наприклад, з 2019 року він був одним з 44 нардепів "Слуги народу", які заблокували скасування депутатської недоторканності" , – додала аналітикиня.
Що задекларував Степан Чернявський
Згідно з Єдиним державним реєстром декларацій, Степан Чернявський має дві квартири в одноосібній власності в Одесі та Чорноморську, два торгівельні павільйони в Одесі та Чорноморську, земельну ділянку в Чорноморську, а також десять земельних ділянок у селі Олександрівка, Херсонської області загальною площею майже 19 гектарів.
У спільній власності нардеп має одну нежитлову будівлю в Одесі, житловий будинок та будівлю колишнього пташника в селі Гулянка Подільського району, в яких йому належить 50%.
Його дружина Юлія володіє земельною ділянкою та житловим будинком в Одесі. Також у декларації вказано кімнату у Великій Британії, яка належить іноземцю. Згідно з документами, її надали в рамках програми "Дім для українців", і нею можуть користуватися дружина Чернявського та двоє синів.
Степан Чернявський задекларував вантажний автомобіль Також в декларації згадано автомобіль марки BMW Х6. Згідно з документом, у народного депутата є право на користування автівкою.
Дружина депутата Юлія є власницею чотирьох приватних компаній, а також володіє автомобілем марки Volkswagen Polo.
Народний депутат має заощадження готівкою 250 тисяч доларів, 95 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. Ще майже чотири мільйони гривень він позичив. Доходи дружини становлять майже два мільйони гривень.
Його дружина має готівкою — 56 тисяч доларів. На банківських рахунках подружжя розміщено: 330 516 гривень, 26 фунтів та 406 євро.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області