У спеціальному проєкті "Одеса — не російське місто" Суспільне розвінчує популярні міфи про місто та розказує історію української Одеси.
У пʼятому випуску спецпроєкту розкажемо про ключові події з історії Одеси, які відбулися у період Великого терору 1937-1938 рр. Познайомимо з одеситом польського походження Станіславом Добровольським, який є нащадком репресованої родини. А також розповімо історію українського політв’язня Олекси Різникова, якого заарештували за розповсюдження агітаційних листівок.
Що відбувалося в Україні під час "Великого терору"?
Період "Великого терору" (1937-1938 рр.) – це масштабна кампанія масових репресій, яка була розгорнута в СРСР з ініціативи керівництва й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації політичних опонентів та залякування населення. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліт, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
"Польська операція" НКВС у роки Великого терору
Оперативний наказ НКВС № 00485 — це офіційний документ, який започаткував "Польську операцію" НКВС в СРСР. Його підписав Микола Єжов, тодішній нарком внутрішніх справ, 11 серпня 1937 року. Цей наказ став юридичною підставою для масових репресій проти польського населення СРСР у період Великого терору. Радянська влада мала на мені знищити "шпигунської агентури" польської розвідки (в реальності — звичайних громадян польського походження), залякати та стерти національну ідентичність польської меншини в СРСР.
Свідків тих подій вже не залишилося в живих, але є їхні нащадки, які зберігають пам’ять про долю своїх рідних. Один з них — Станіслав Добровольський, одесит польського походження з репресованої родини. Його рідного дядька Франика заарештували і розстріляли за зберігання польської книжки.
Станіславу Добровольському 80 років. Чоловік народився в Одесі 17 червня 1944 року. У дитинстві жив в районі Пересипського мосту, зараз проживає на Молдаванці. Чоловік показує нам книгу, яка присвячена історії його сім’ї.
"У 1937 році до мого дядька Франика Білецького додому з обшуками прийшли НКВС, знайшли книжки польською мовою і заарештувати його за це. Це були пісенники. Він дуже любив співати пісні й молитви польською мовою. У той час він працював столяром. За декілька місяців тримання під вартою його розстріляли", – розповів Станіслав.
Станіслав не застав свого дядька живим, але вся родина зберігає пам’ять про нього і живить почуття ненависті до режиму, який призвела до його загибелі.
Як в Одесі святкували смерть Сталіна
Станіслав Добровольський згадує 5 березня 1953 року. В той день у його молодшої сестри був день народження. Вдома зібралося щонайменше 30 людей, згадує чоловік.
"Ми святкували день народження і стало відомо, що Йосип Сталін помер. Цей тиран, він вмер. Ми закрили ставні і підіймали келихи, щоб він в пеклі там перекинувся. Я не пам'ятаю ніяких ридань, нарешті світ вдихнув. У всіх було одне відчуття – ми не боялися. Ми в цей день вже нікого не боялися", – згадує Станіслав.
Де в Одесі ховали жертв політичних репресій
Один з могильників, де ховали жертв політичних репресій в Одесі, розташований на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги. За словами археологині Тетяни Самойлової, задокументовано щонайменше чотири тисячі розстріляних одеситів, але точну кількість наразі ніхто назвати не може. Розвідувальні роботи для визначення площі, на якій поховані залишки тіл, розпочали влітку 2021 року, але через повномасштабне вторгнення їх зупинили.
Ще одна братська могила, де перепоховані ті, чиї тіла ексгумували з місць страти, розташована на Другому християнському кладовищі Одеси. Саме там спочивають жертви тоталітарного режиму, яких стратили у 1930-1940-х роках.
"У 1991-1993 роках тут відбулося перепоховання тіл. Позбавляли людей життя не на кладовищі, а були певні місця, де базувалися каральні органи. Зокрема, таким місцем була Європейська площа, так званий будинок Левашова. Але потім вони перебралися на вулицю Маразліївську за номером 40 і 40А. Ця будівля не збереглася, вона була підірвана у жовтні 1941 року — уже коли Одеса була окупована румунськими військами", – розповів доктор історичних наук Олександр Шишко.
Історик додає, що у 1930 роках Одеса була містом письменників, поетів, композиторів, музикантів загалом. Вони потребували свободи творчості, вираження своєї індивідуальності. Але свобода і тотальна держава – поняття несумісні, зазначає Олександр Шишко.
"Вістря терору було особливо спрямоване на Одесу, тому що тут панував дух свободи і творчості. Одеса була в епіцентрі репресій ще тому, що місто було осередком підприємницької діяльності. Тут проживали люди багатьох національностей. Наприклад, польська, німецька діаспори. А радянська влада трималася на трьох аспектах – це військова сила і використання зброї для придушення внутрішнього спротиву, пропаганда і терор", – зауважує історик.
Після смерті Сталіна репресивність режиму послабилась, проте не зникла повністю. Здебільшого у судах вироки оголошували за двома статтями: антирадянська пропаганда та зведення наклепу на радянський устрій. Серед заарештованих за антирадянську пропаганду – український письменник та мовознавець Олекса Різників, який у 1958 році разом з товаришем розклеїв в Одесі та Кропивницькому агітаційні листівки.
"Ми друкували листівки у Первомайську, бо знали, що КДБ може знайти по машинці. Але, нас знайшли і заарештували на півтора роки. Якби в останньому рядку ми написали “... свобода українського народу”, то нас би били. І дали не півтора року ув’язнення, а сім або десять років", – згадує Олекса Різників.
Чоловік розповідає, що його батько теж був репресований і висланий на Урал.
"Коли я був у концтаборі в Пермській області мій батько приїхав, бачу, сльози в очах стоять. Він каже: “Синок, я оцю землю у 22 роки топтав. Нас розкуркулили, бо твій дід був справний хазяїн. Ми тобі не казали спеціально, ми не хотіли, щоб ти не любив державу, щоб ти боровся", – каже Олекса.
Боротьба за незалежну Україну
"Ми хотіли, щоб Україна здобула незалежність, тому що тільки незалежна держава дає змогу своїм людям відчути себе людьми. Не рабами, а людьми. Тому, що, коли маєш свою державу, то це як наче своя хата. "В своїй хаті своя правда і сила і воля" – писав Франко", – цитує мовознавець.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області