25 грудня на ютуб-каналі Суспільне Чернівці дивіться спецпроєкт про фольклорний театр-студію «Ґердан», який за 30 років існування зібрав у свій репертуар понад 300 пісень, зберіг українське народне звучання, але не втратив сучасності.
Читайте також: Гуцульська коляда з Криворівні — наживо на Суспільному
У 90-х театр-студія «Ґердан» був чимось новим не лише для Чернівців, але й для закордоння. Колектив ставив драматичні вистави, оживляв обряди, співав сторічні народні пісні, які збирали по селах. Цього року, вперше за 30 років існування, на запит глядачів «Ґердан» створив свій альбом. Серед пісень є й авторська, яку складно відрізнити від народної. Так колектив хоче показати, що народна пісня може звучати по-сучасному і подобатися різним поколінням.
Глядачі проєкту побачать засновників театру, нинішніх учасників, які прийшли туди ще дітьми. Зараз хтось із них викладає, хтось керує, а хтось — долучився до війська. Крім цього, журналісти поспілкувалися з культурологинею Валентиною Чолкан і етнографом Миколою Шкрібляком. У відео використали архівні кадри виступів колективу з Суспільне Медіатека*, покажуть автентичні строї, теперішні репетиції й концерти.
«Фільм повністю супроводжується піснями "Ґердану": від купальських і жартівливих до колядок та повстанських пісень. Я дуже хочу, аби під час перегляду глядачі відчули різні емоції — від бажання заспівати до пошуку текстів, яких раніше не знали, і гордості за те, що це наша унікальна культура. Як звучить "Ґердан" — так звучить наш народ», — говорить авторка проєкту, журналістка Суспільне Чернівці Аліна Хрищук.
За словами Аліни Хрищук, творча група прагнула не лише показати те, як цей колектив впливає на культурне життя у Чернівцях, але й те, що єднає всіх українців.
«Це більше, аніж локальна історія. Ми розповідаємо про те, який довгий шлях колектив пройшов, аби українці сприймали українську пісню. Показуємо, як учасників об'єднала любов до справи, хоча при цьому вони нічого не заробляли. І з одного боку — це про цінності, але з іншого — про відсутність фінансування культурних проєктів. Ми піднімаємо тему збереження автентичних речей, адже артисти одягають на виступи національні строї. Разом із цим показують, яким має бути українське НЕ шароварне. Вочевидь, під час повномасштабної війни говоримо про значення культури у цій боротьбі, розповідаємо про гастролі "Ґердану" за кордон і їхні меседжі про війну, потребу в допомозі та вкрадені росіянами пісні», — додає авторка проєкту.
Над проєктом працювали:
- авторка — Аліна Хрищук;
- редакторки — Алла Подлєсна, Тетяна Пінькас;
- диджитал-редакторка — Оксана Чміль;
- оператори — Володимир Мороз, Дмитро Сторож, Антон Романюк;
- режисери монтажу — Юлія Мілімонко, Володимир Мороз;
- дизайнер графіки — Арнольд Шрам;
- архіваріус — Оксана Ковцун;
- менеджерка — Олеся Жук.
Читайте також: «Хитра» колядка з Чернігівщини — у «Фабричній, 12» на Суспільне Чернігів
Оперативні новини про події у Чернівецькій області читайте на сайті Суспільне Новини. Підписуйтесь на наші диджитал-платформи, щоб не пропустити важливої інформації:
Суспільне Мовлення
— незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
* Суспільне Медіатека створений в рамках співпраці Суспільного Мовлення та Європейського Союзу в особі Європейської комісії «Капіталізація аудіовізуальних архівів НСТУ для залучення громадськості в Україні» та триватиме три роки й три місяці — із 2021 до початку 2025-го.