Гаївки є давньою українською традицією, яка передається з покоління в покоління. Їх водять упродовж Великодніх свят, а також на Провідну неділю. Як і в попередні роки долучитися до дійства у Львові можна буде у Музеї народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького.
Більше про гаївки у скансені дізнавалося Суспільне.
За словами заступника директора з наукової роботи музею Сергія Ципишева, гаївки належать до календарно-обрядових пісень, коріння яких сягає ще дохристиянських часів. Походження гаївок – архаїчне, їх пов'язують з давньою слов'янською міфологією.
“Традиція збиратись разом на Великдень і водити гаївки, стверджуючи таким чином свою українську ідентичність, існує давно. З дохристиянських часів все переросло у християнську традицію і почало набувавати інших сенсів та змісту. Акцент робився на приході весни, воскресінні Христа, перемозі життя над смертю, світла над темрявою”, – розповідає чоловік.
Гаївки переважно водили біля храмів на церковному подвір’ї упродовж трьох Великодніх днів, а також на Провідну неділю. Для цього всі одягали найкрасивіший одяг, зокрема вишиті сорочки. Хлопці мали свої ігри, а дівчата свої. Діти грались окремо. Більшість традицій збереглась й досі.
Гуртуватимуть українців з різних куточків країни у спільному колі у Шевченківському гаю і цього року. Зокрема, на Великдень там лунатимуть гаївки як в автентичному, так і в сучасному виконанні, також працюватимуть виставки, дитяча локація, ятки з музейним сувенірним крамом і крім того буде велика благодійна збірка на ЗСУ.
“Щороку у Шевченківському гаю збирається чимало містян і гостей. Корективи щодо відвідуваності звісно внесла АТО, потім карантин, ну і повномасштабна війна. У 2022 році ми взагалі не робили ніяких заходів, але згодом відновили, бо розуміємо, що людям це потрібно. Традиції мають зберігатись, їх треба плекати. Наш музей, як науково-дослідна і освітня установа, працює над заохоченням, популяризацією традицій і залученням людей, любові до всього українського. Для цього запрошуємо різні товариства, організовуємо великодні забави тощо”, – зазначив Сергій Ципишев.
Як додала керівниця відділу промоції музею просто неба Анна Яковенко, передбачається, що відвідувачами будуть зайняті всі галявини музею. Львів’ян і гостей міста закликають самоорганізовуватись і забавлятись.
“Ми надаємо місце, площу, задаємо загальний ритм, але закликаємо людей приходити і не бути просто глядачами, а співтворцями дійства: самоорганізовуватись, водити гаївки, передавати традицію від одного покоління до іншого. Вважаємо, що як і раніше традиції допомагали людям виживати навіть у темні часи, так і зараз це допоможе нам спільно долати складні години. Традиція жива тоді, коли люди нею користуються”, – каже Анна Яковенко.
На головній гаївковій галявині буде концертна програма, де звучатиме фолк, етно в різних стилях, у тому числі гаївки, а на інших галявинах можна буде послухати різних виконавців, гурти, членів товариства, які десятиліттями займаються вихованням патріотичної молоді, культивують і підтримують все українське.
Забави і гаївки для дітей у Шевченківському гаю стартуватимуть ще з обіду. На дитячій локації ідейники організують великодні ігри та забави, веснянки, вчитимуть гаївок. На решті зможуть забавлятись підлітки і дорослі. З 15:00 зазвучить концертна програма з перервою на вечірню урочисту Службу Божу. Її проведуть о 18:00. Опісля відбудеться виступ хедлайнера.
Найпоширенішими і найулюбленішими серед львів’ян і гостей міста, а особливо дітей, є такі гаївки як “Жучок”, “Подоляночка”, “Соловейко”, “Царівна”. Старші дівчата полюбляють “Кривий танець”, “Моргалки”, “Голубку” тощо. Хлопці будуватимуть “Вежу” і “Слона”.
“Інтерес до всього українського і в тому числі до гаївок однозначно зростає. Особливо серед молоді. Ми за живу традицію, а не щось закостеніле, як мурашка в бурштині”, – говорить Анна Яковенко.
Керівниця відділу промоції скансену додала, що зараз люди більш свідомі, розуміють значення гаївок. Для тих же кому бракує знань, допоможуть етнографи та етномузикологи музею. Зокрема, розповідатимуть, інформуватимуть, пропонуватимуть для вивчення збірники гаївок Львівщини, а також робитимуть майстер-класи зі співу гаївок.
“Музей народної архітектури і побуту ім. Климентія Шептицького – це місце, де можна “вигуляти” вишиванки і святковий стрій, побачитись з тими, кого давно не бачили. Неодноразово саме у нас раз в рік перетинаються знайомі і навіть родичі і потім знову чекають на таку можливість”, – додає Анна Яковенко.
Квитки у музей є платними, крім як для військових, ветеранів, людей з інвалідністю та дітей дошкільного віку.
