Від початку року на території Львівської області зафіксували майже 1 200 пожеж в екосистемах, де вигоріло 190 гектарів сухої трави, торфу та очерету. Найчастіше сухостій палили на території Львівського району, менше у Дрогобицькому. Крім того, що вогонь знищує гектари землі, він вбиває тварин і забирає людські життя.
Чим небезпечне паління сухої трави та яка відповідальність передбачена за це, з’ясовувало Суспільне.
За добу по 100 і більше випадків спалювання трави
Щороку з приходом весни рятувальники фіксують різке зростання випадків підпалів сухостою. Цьогоріч пожежі в екосистемі почали фіксувати з другої половини лютого. Полум’я забрало вже кілька людських життів.
Лише за 6 березня рятувальники Львівщини ліквідували 127 пожеж сухої трави та чагарнику. Внаслідок цих пожеж вогонь знищив понад 20 га сухостою. Цього ж дня у селі Середкевичі Яворівського району рятувальники на полі виявили обгоріле тіло 77-річного місцевого жителя. За попередніми даними, він намагався самотужки загасити пожежу сухої трави.
Як зазначили Суспільному у головному управлінні ДСНС України у Львівській області, це вже третій випадок загибелі у вогні людей в області. 27 лютого на хуторі Грабина с. Нестаничі, Шептицького району серед обгорілої трави знайшли тіло 72-річної жінки, а 23 лютого в селі Наварія, Львівського району під час гасіння пожежі сухої трави рятувальники виявили тіло людини. Особу наразі встановлюють правоохоронці. Ще кілька людей у Самбірському та Дрогобицькому районі травмовані внаслідок пожеж сухостою.
Від початку цього року станом на 7 березня на території Львівської області зафіксували 1186 пожеж в природних екосистемах. Це понад 68% від загальної кількості пожеж. В окремі дні фіксували по 100 і більше займань.
Найбільше пожеж, за словами речника ГУ ДСНС у Львівській області Віталія Туровцева, виникло на території Львівського району, а також Стрийського, Самбірського і Дрогобицького районів. Загальна площа пожеж становить орієнтовно 190 га.
Чому люди палять траву і наскільки це шкідливо
Здебільшого причиною пожеж, за даними рятувальників, є необережне поводження з вогнем та навмисне спалювання сухої рослинності. В ДСНС наголошують: кожен підпал – це смерть для когось і шкода навколишньому середовищу.
Як зазначили в Департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОВА, якщо ще кілька десятків років тому викидів у повітря було менше і це був максимум вуглекислий газ, оксид азоту і дрібнодисперсний пил, то сьогодні через засмічені узбіччя доріг, велику кількість автомобілів, на траву та ґрунт осідають важкі метали. При займанні та горінні вони утворюють до 70 різних хімічних сполук, у тому числі канцерогенні, які викликають ракові та алергічні захворювання.
Забруднення повітря шкодить також комахам, які зимують у верхніх шарах ґрунту, та тваринам, зокрема молодняку їжаків, зайців, які перебувають в епіцентрі чи поблизу пожеж.
За словами екоактивіста й керівника львівського притулку "Домівка врятованих тварин" Ореста Залипського, у природі нічого корисного від паління трави немає. Навпаки – попіл підвищує кислотність ґрунту, що не сприяє садженню і вирощуванню овочів, фруктів чи іншої рослинності.
"Паління прийшло від наших недосусідів. Українці ніколи не палили сухої трави, оскільки жили у дерев’яних хатах і це могло б призвести до трагічних наслідків. А ось москалі спалювали після себе все, при тому знищуючи цілі села і місцевості", – каже Орест Залипський.
Не паліть, а компостуйте
Сухостій варто не палити, а шари трави, що накопичились, краще залишити на природній перегній або компост.
"У цілому цивілізованому світі люди роблять компост. Наприклад, у Німеччині траву лише компостують і за паління накладають шалені штрафи. У нас компостувати часто не хочуть, як і згрібати та викидати траву, бо за вивіз сміття треба платити. Та варто розуміти, що зараз світ такий, що за все треба платити. Органіка може розкластись, а спалюючи, ми самі ту органіку знищуємо і залишаємо голу землю, яка не має добрив", – каже Орест Залипський.
Зібране і прокомпостоване гілля й листя екоактивіст радить використовувати як добриво для полів та городів.
Для виготовлення компосту не потрібні особливі знання чи зусилля. Можна підготувати спеціальний резервуар, викопати яму з боку подвір’я чи городу, помірно зволожувати рештки рослин та забезпечити туди доступ повітря.
"Треба змінювати розуміння людей, щоб не думали, що паління трави це нормально. Якщо змінимо мислення людей, розповідаючи більше про саме компостування, шкоду від спалювання та штрафні санкції за це, тоді буде результат", – додав він.
Рейди, відповідальність і штрафи за спалювання сухостою
З початку року на території Львівської області працівники головного управління ДСНС України у Львівській області провели понад 125 рейдів щодо виявлення порушників правил пожежної безпеки в екосистемах. До них залучають представників органів місцевого самоврядування, пожежної охорони, підрозділів національної поліції, а також екологів.
Для швидкого виявлення порушників-паліїв та належної фіксації адміністративного правопорушення активно використовують безпілотники. Загалом під час проведення рейдів до адміністративної відповідальності притягнули майже 60 осіб, ще кілька протоколів склали екологи.
Також під час рейдів провели близько 400 інструктажів щодо запобігання виникненню пожеж та розповсюдили понад дві тисячі пам’яток із нагадуванням про заборону спалювання сухої трави, залишків рослинності, сміття та побутових відходів.
Рятувальники додають: порушення вимог пожежної безпеки, паління сухостою тягне за собою накладення штрафу для громадян. Зокрема, порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою штраф від 1530 до 4590 гривень, а для посадових осіб – від 4590 до 15 300 гривень.
Якщо знищення або пошкодження лісу через необережне поводження з вогнем призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, штраф становить 4590-15 300 гривень, а для посадових осіб – 10 710-30 600 гривень.
За випалювання стерні, луків, пасовищ, залишків опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у парках тощо сума штрафу становить 3060-6120 гривень, для посадових осіб – 15 300-21 420 гривень. За ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду — штраф у межах 6120 – 12 240 гривень, для посадових осіб – 21 420-30 600 гривень.
