Зенітний ракетний дивізіон ЗРК С-300 повітряного командування "Захід" за три роки після повномасштабного вторгнення знищив 55 російських крилатих ракет та БпЛА. Командує підрозділом підполковник Віталій Дугар.
В інтерв’ю Суспільному підполковник Віталій Дугар розповів про роботу сил протиповітряної оборони, озброєння та потребу у системах ППО.
"Зенітно-ракетні комплекси С-300 ще ніколи не брали участі в таких війнах. Перші, хто застосував ці зенітно-ракетні комплекси в такій війні – це Україна", – каже військовослужбовець.
Яким був стан протиповітряної оборони України на момент повномасштабного вторгнення РФ?
З першого дня нашої незалежності, завжди були війська ППО, завжди були визначені об’єкти, які ми маємо охороняти. Його (озброєння, — ред.) просто було дуже мало, це все радянське було, не дуже нове, але в принципі показало себе на досить високому рівні.
Як змінила повітряну оборону партнерська допомога?
Якщо ви бачите, що в нашій державі ще є світло, то значить вони роблять все правильно, вони збивають повітряні цілі противника і Patriot — в нього дуже великий діапазон, по яких цілях вони можуть працювати.
Ви ж бачите, що над нашою столицею він (Patriot, — ред.) багато позбивав дуже важких цілей і Х-47, це їхній "Кинджал", який вони дуже хвалили, але, як показала практика, нічого там складного не було.
Обстріл по цивільній інфраструктурі Львова був цілеспрямований?
Це були скеровані (обстріли, — ред.). Львів, бачите, тут раніше було дуже багато військових частин, які вже не існують. Я також думаю, що противник думає, що ото все озброєння, яке нам дають партнери, що воно десь тут на залізничній станції розвантажується, але це не так — всі розуміють
І він (армія РФ, — ред.) може собі стрільнути туди, де нічого немає, але бачите, що так виходить, що більшість ударів йде на цивільну інфраструктуру.
Втрати зенітно-ракетних комплексів є дуже маленькі, тому що всі комплекси маневрують, є запасні позиції, є хибні. Дуже багато макетів створено, які також стоять там на дорогах, десь біля воріт, всі бачать й ДРГ може фотографувати, скинути координати, але самі розумієте — це все з дерева і не несе ніякої цінності.
Чи достатньо зараз комплексів для протиповітряної оборони?
Ну дивіться, в нас дуже велика територія, їх має бути в 10 раз більше. В кожній області має бути до 10 ракетних комплексів. В нас є й атомні електростанції, ГЕС, ТЕС, розподільчі, газові родовища, дуже багато критичної інфраструктури, але ще й бачите РФ стріляє по цивільному населенню, кожен обласний центр також має бути прикритий — залізничні розв’язки всі мають бути прикриті. Дуже багато всього в нас є, мости, греблі — це все має бути прикрите зенітно-ракетними комплексами, тому їх має бути дуже багато і ще мають в резерві стояти, щоб в разі поломки виїхала інша машина ППО.
Нам головне, щоб вони (партнери, — ред.) давали новітні зразки озброєння, а на їхній особовий склад чи надіятись на НАТО — я б не радив. Практики більше у Збройних сил України, що стосується всіх видів і родів військ. Це вони вже мають цікавитись і запрошувати наших фахівців, щоб проводили семінари, брифінги, бойове злагодження по IRIS-T, NASAMS і ті застосування, які зробили наші оператори, ніхто у світі таким похвалитися не зможе. Тому надіятись на НАТО, що вони щось там занепокоєні, то все неправда, хай дають більше зброї і ми все зробимо як має бути.
